- •Глава 1. Основні положення титриметричного аналізу
- •Вимоги до реакцій у титриметричному аналізі
- •Класифікація методів титриметрії в залежності від типу реакції
- •Класифікація методів титриметрії за способом титрування
- •Способи приготування стандартних розчинів
- •1. Приготування первинних стандартних розчинів
- •2. Приготування вторинних стандартних розчинів
- •3. Приготування стандартних розчинів із фіксаналів
- •Глава 2. Розрахунки в титриметричному аналізі
- •2.1. Способи виразу концентрації речовин у розчинах у титриметрії
- •Глава 3. Метод кислотно–основного титрування Теоретичні основи
- •Індикатори методу кислотно-основного титрування
- •Показник індикаторів рК, показник титрування рН
- •Класифікація індикаторів
- •Криві титрування
- •1. Титрування сильних кислот сильними основами (Рис 1.)
- •2.Титрування слабких основ сильними кислотами. (Рис 2.)
- •3. Титрування слабких кислот сильними основами.(Рис 3.)
- •4. Титрування слабких кислот слабкими основами. (Рис. 4)
- •5. Титрування багатоосновних кислот (Рис 5.)
- •Кислотно-основне титрування в неводних середовищах
- •Робочі розчини у методах неводного титрування
- •Практичне використання методів кислотно-основного титрування в аналізі фармацевтичних препаратів
- •Практична робота способи виразу вмісту речовин у розчинах
- •Приклади розв’язання задач
- •Практична робота розрахунок результатів аналізу в титриметрії
- •Приклади розв'язання задач
- •Використаний аналітичний прийом – метод піпетування.
- •Розв’язання задачі
- •Використаний прийом – метод окремих наважок.
- •Розв’язання задачі
- •Лабораторна робота приготування та стандартизація титранту натрій гідроксиду
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Висновок
Розділ
ІІ.
Глава 1. Основні положення титриметричного аналізу
Титриметрія – це метод кількісного аналізу речовин, основною операцією якого є вимірювання точних об’ємів розчинів, інакше кажучи, титриметричний аналіз – це метод, оснований на титруванні.
Титрування – процес визначення речовини поступовим додаванням невеликих кількостей речовини – титранту до тих пір, поки досліджувана речовина практично повністю не прореагує. Кількість дослідного компонента досліджуваної речовини розраховують за точно виміряним об’ємом титранта, враховуючи його концентрацію та стехіометрію реакції.
Титрант (розчин реагенту) – це робочий розчин з точно відомою концентрацією реагенту, який вступає в реакцію з досліджуваною речовиною.
Аліквотна частка (аліквота) – точно відома частина дослідного розчину. Часто відбирається піпеткою і позначається Vп
Точка еквівалентності (ТЕ) – момент титрування, коли кількість прилитого титранта точно еквівалента кількості досліджуваної речовини.
Кінцева точка титрування (КТТ) – момент титрування, в якому має місце різка зміна властивості розчину (наприклад, його забарвлення). На практиці частіше фіксують саме кінцеву точку титрування, яка в певній мірі, наближається до точки еквівалентності, але не співпадає з нею
Індикатор – хімічна речовина, яка змінює свої фізичні властивості при зміні властивостей середовища в точці еквівалентності або поблизу неї. Різка видима зміна індикатору (його забарвлення) відповідає КТТ
Інтервал переходу індикатора – область концентрації іонів Гідрогену, металу або інших іонів, в межах якої людське око здатне сприймати зміну кольору, відтінку або інших візуальних факторів, що викликане зміною співвідношення двох форм індикатору.
Титриметричний аналіз по відношенню до швидкості виконання має велику перевагу порівняно з гравіметричним аналізом. Час, який потрібен для проведення аналізу, вимірюється хвилинами. Прискорення виконання аналізу досягається завдяки тому, що замість зважування продукту реакції у титриметричному аналізі проводять вимірювання об'єму титранту. Тому в хімічному аналізі більшість робіт виконують саме методами титриметричного аналізу. Область застосування титриметричного аналізу значно ширше, ніж гравіметричного, внаслідок можливості використання різних типів реакцій: нейтралізації, окиснення-відновлення, осадження, комплексоутворення і т.д. Тоді як у гравіметричному аналізі (метод осадження), використовується тільки реакції, що супроводжуються випадінням осаду.
Вимоги до реакцій у титриметричному аналізі
Реакція повинна бути практично незворотною.
Реакція повинна перебігати суворо в еквівалентних кількостях.
Реакція повинна перебігати швидко, практично миттєво.
Момент закінчення реакції повинен чітко фіксуватися.
При титруванні не повинні перебігати побічні реакції.
Зміна зовнішніх умов, у яких виконують реакцію, не повинна впливати на її хід та на властивості кінцевих продуктів.
Класифікація методів титриметрії в залежності від типу реакції
Метод кислотно-основного титрування, заснований на реакціях нейтралізації.
Метод окисно-відновного титрування, заснований на реакціях, пов'язаних з переносом електронів.
Метод осаджувального титрування, заснований на реакціях, у результаті яких утворюються малорозчинні сполуки.
Метод комплексиметричного титрування, заснований на реакціях утворення міцних комплексних сполук.