4. Класифікація державних цільових фондів, доходи та витрати державних цільових фондів.(Мазур)

Державні цільові фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Фонди мають цільове призначення, яке втілюється як у чітко визначених джерелах їх утворення, так і в напрямках можливого використання коштів. Державні цільові фонди є однією з ланок загальнодержавних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

В залежності від рівня, на якому утворюються спеціальні фонди, вони можуть бути:

— державними;

— місцевими.

В залежності від напрямків використання існують фонди:

— економічні;

— соціальні;

— науково-дослідні;

— страхові;

— міждержавні та інші

За критерієм відносин з державним бюджетом: бюджетні та позабюджетні.

Залежно від передбачуваного періоду функціонування програми або умовно наміченого часу для здійснення конкретних цілей фонди можуть бути безстрокової, довгострокової або короткострокової дії.

По охопленню проблем цільові фонди можуть бути загального і конкретнішого характеру

Державні цільові фонди:

- Пенсійний фонд України

- Фонд соціального страхування України

- Фонд сприяння зайнятості населення України

- Державний інноваційний фонд України

- Фонд соціального захисту інвалідів

- Фонд охорони навколишнього природного середовища

- Державний дорожній фонд, територіальні дорожні фонди

- Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України

- Фонд охорони праці

- Фонд розвитку та захисту конкуренції

Соціальне страхування — це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування за постійної чи тимчасової втрати працездатності або місця роботи.

У системі державного соціального страхування роль страховика виконує держава, яка бере на себе зобов’язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування.

Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими — працівники підприємств і організацій, а з деяких виплат і непрацюючі громадяни.

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове страхування у вигляді нарахувань на фонд оплати праці працівників підприємств (за основною ставкою 32%), відрахування із заробітної плати фізичних осіб, цільові надходження з бюджету, добровільні внески.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття має сприяти забезпеченню ефективності зайнятості населення, створенню нових робочих місць, надавати матеріальну допомогу та соціальні послуги на випадок безробіття.

Джерелами формування Фонду є:

- внески підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

- страхові внески фізичних осіб;

-кошти державного та місцевих бюджетів;

- благодійні внески підприємств, організацій, установ та фізичних осіб;

- кошти служби зайнятості за надання послуг підприємницьким структурам;

- інші надходження.

Фінансування витрат цього Фонду на державному рівні здійснюється на заходи, пов'язані з розвитком навчальних центрів з профорієнтації, професійної підготовки та перепідготовки вивільнюваних громадян.

На місцевому рівні кошти Фонду використовуються на:

- виплату допомоги по безробіттю;

- професійну орієнтацію, підготовку та професійне навчання безробітних;

- виплати дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

5. Методи і форми фінансування державних витрат. (Андруніна)

Використовуютьсянаступніформи бюджетного фінансування:

-кошторисне;

-державнефінансуванняінвестицій;

-позики з бюджету державнимпідприємствам;

-державнідотації.

Кошториснефінансування – забезпеченнядержавнимигрошовими коштами установ і організаційсоціально-культурноїсфери, оборони, органів державного управління.

Вони отримуютькошти на своєутриманняіз бюджету на підставіфінансовихдокументів – кошторисів. Так фінансуєтьсямайже вся невиробнича так звана бюджетна сфера. Установи й організації, якідіють у ційсфері, є бюджетнимиустановами.

Державнефінансуванняінвестицій.Відповідно до бюджетноїкласифікаціївидатківфінансуваннябудівництваоб’єднано в одну групу разом з архітектурою і вміщує в собідержавніінвестиції на основніоб’єктиекономічного і соціальногорозвиткуУкраїни за ринкових умов.

За наявностірізних форм власності і різнихорганізаційно-правових структур, об’єднаньпідприємств і організаційправоверегулюванняфінансуванняінвестицій в умовах ринку є складним.

Фінансуваннякапітальнихвкладеньіз бюджету за умов ринку на відмінувідплановоїсистемимаєсвоїособливості: воно не є сталим, держава такожвтручається в процесфінансово-кредитного забезпеченнякапітальнихвкладеньдержавнихпідприємств.

Позики з бюджету державнимпідприємствам – цефінансовапідтримкадержавних та іншихпідприємств, у якихпонад 50% майна є державною власністю. Здійснюється вона з бюджетнихасигнувань, як правило, на поворотнійосновіпідзатвердженіпроективикористаннякоштів, щонадаються як державнапідтримка. Фінансовупідтримку як бюджетнупозикунадаєМіністерствофінансів на договірних засадах.

Умовами договору мають бути передбаченізобов’язаннясторінщодообсягів, строківнаданняпозики, їїцільовоговикористання, заходи щодозабезпеченняїїсвоєчасногоповернення, відповідальністьсторін за порушення умов договору, а такожобсяги і порядок сплатипроцентів за використаннябюджетнихпозик.

Державнідотації.Цеформабюджетногофінансування, яказастосовуєтьсяприфінансуванніпланово-збитковихпідприємств, організацій і установ, якінадаютьпослугиабовиробляютьнеобхіднітовари, витратинавиробництвоякихперевищуєцінупродажу.

Формибюджетногофінансуваннявизначаютьсяекономічнимиумовами, іззмінамиякихміняютьсяякформибюджетногофінансування, так і їхнєзастосування.Сьогодні, при переході до ринковихвідносин, визріла потреба в удосконаленні форм бюджетного фінансування.

При цьому до існуючих форм бюджетного фінансування не можназастосовуватиоднаковийпідхід, а перспективирозвиткукожноїіз форм повинніпов’язуватись з тимицілями, яким вони слугують.

Сьогодні застосовуються два методибюджетногофінансування:

Метод єдиногоказначейськогорахунку. Цей метод використовується для фінансуваннязаходів з державного бюджету України. Це система бюджетнихрахунківорганівДержавного казначейства, відкритих в установахбанків за відповіднимибалансовимирахунками, з яких органами Державного казначейства здійснюютьсяплатежібезпосередньосуб’єктамдіяльності;

Метод перерахуваннябюджетнихкоштів з поточнихрахунківмісцевихбюджетів на рахункиголовнихрозпорядниківбюджетнихкоштів. Суть йогополягає в тому, щовідповідно до бюджетного розписуфінансовіорганиперераховуютькошти бюджету головнимрозпорядникам у порядку фінансування, на їхнірахункизгідно з кошторисом.