1.2. Проектування функціональних схем

1.2.1. Тракт сигнальної частоти (преселектор)

Проектування тракту сигнальної частоти ведуть, виходячи з вимог забезпечення досяжних шумових і селективних показників. У професійних ППОС при використанні сучасних підсилювальних приладів можна отримати

де N₁ – коефіцієнт шуму першого каскаду приймача, К_Рвх.к –коефіцієнт підсилення за потужністю вхідного кола.

Можна орієнтовно прийняти N₁2N_ш.тр., якщо першим є підсилювальний каскад, і N₁4N_ш.тр, якщо першим буде змішувальний каскад. Тут N_ш.тр – це коефіцієнт шуму транзистора першого каскаду; – коефіцієнт передачі за потужністю вхідного кола приймача. При необхідності переходу від до можна скористатися виразом

.

При оцінці типу вхідного пристрою можуть проявитися суперечливі вимоги. Так, якщо для підвищення селективності потрібно більш складний вхідний ланцюг, припустимо, двоконтурна схема, то для поліпшення шумових характеристик її краще взяти одноконтурною, а більш складні виборчі ланцюги при цьому включати в ПСЧ.

Питання проектування тракту сигнальної частоти викладені в роботах [1, c.94–116], [2, c.24–38], [3, с.14–3б]. У багатодіапазонних приймачах розрахунок необхідних показників можна обмежити першим й останнім піддіапазонами. Вибір активних елементів (ІС, транзисторів) варто здійснювати, виходячи з умов, які задовольняють вимоги з чутливості і багатосигнальної вибірковості, останнє з який зв'язано з необхідністю забезпечувати лінійність амплітудних характеристик каскадів при широкому динамічному діапазоні рівнів вхідних впливів. В даний час ця вимога набула ще один важливий аспект –технологічний, тому що використання таких приладів послабляє вимоги до вибіркових систем РПП в тракті основної селекції. В результаті розробляються пристрої з високою якістю прийому без плавного преселектора, у яких спрощується узгодження тракту прийому із системами частотного і програмного керування на основі синтезаторів і мікропроцесорів. Цим вимогам задовольняють потужні і середньопотужні польові і біполярні транзистори з граничними частотами в області дециметрових хвиль, наприклад, КП902, КП903, KT610 та інші.

При менш жорстких вимогах до динамічного діапазону (до частот 150...200 МГц) ПСЧ можуть бути виконані на ІС. Вибираючи малошумливі ІС, необхідно орієнтуватися на можливе використання каскадів ПСЧ у системі АРП, при цьому переважніше (з урахуванням інших функціональних вузлів) використовувати універсальні ІС, наприклад, ІС на базі диференціальних підсилювачів, таких як К175УВ2А,Б; К175УВ4, чи розроблені для ДКМХ і MХ апаратури ІС серії 235, наприклад, 235УВ1А, 235УВ1Б, К235УВ2 та інші, приклади використання яких подаються в роботах [2,с.47–122], [4, с.141].

Таким чином, на підставі попереднього розрахунку тракту сигнальної частоти повинна бути обґрунтована функціональна схема, обрані типи і кількість вибіркових фільтрів, кількість піддіапозонів і елементів перестроювання контурів, активні елементи і їхні отримані попередньо параметри: При розрахунку коефіцієнта підсилення ПСЧ значення Кп ІС (якщо в паспортних даних ІС відсутній параметр ) можна приймати за значення К_сп для того, щоб виконати умову: підібрати при цьому необхідні коефіцієнти включення ІС у навантажувальний резонансний контур.

Приводячи принципову схему преселектора з електронним керуванням (зміною піддіапазонів) і електронною перебудовою (зміною ємності варікапа), варто звернути увагу на розв'язку ланцюгів постійного струму трьох джерел: Е₁ – керування зміною піддіапазонів; E₂ – керування настроюванням; Е₃ – живлення ІС, транзисторів. При використанні в ПСЧ гібридних ІС необхідно підключити додаткові зовнішні елементи для їхнього нормального функціонування.