- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.2. Програма досліджень
- •1.3. Методичні вказівки до виконання роботи
- •2.1. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Програма досліджень
- •2.3. Методичні вказівки до виконання роботи
- •Дослідження роботи регістрів
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Програма досліджень
- •3.3. Методичні вказівки до виконання роботи
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •4.2. Програма досліджень
- •4.3. Методичні вказівки до виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 дослідження роботи мультиплексорів
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Програма досліджень
- •5.3. Методичні вказівки до виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 синтез схем та дослідження роботи шифратора та дешифратора
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.2. Програма досліджень
- •6.3. Методичні вказівки до виконання роботи
2.1. Короткі теоретичні відомості
Тригером називається логічна схема зі зворотними зв'язками, яка запам'ятовує вхідні сигнали. Стан тригера позначається змінною Q, яка може дорівнювати 0 або 1 залежно від свого попереднього значення, а також від комбінацій вхідних змінних, що надходять. Отже, тригер є представником послідовнісних або багатотактних схем.
За способом запису інформації тригери поділяють: на тригери з окремим встановленням 0 та 1 (RS- тригери); тригери, що приймають інформацію на один вхід (D- тригери); універсальні тригери з окремим встановленням 0 та 1 (JK-тригери); тригери з лічильним входом (T- тригери), комбіновані та ін. За видом реакції на вхідні змінні розрізняють тригери зі статичним керуванням, які перемикаються під дією рівнів потенціалів, та тригери з динамічними входами, які реагують на передній або задній фронт (перепад) керуючих сигналів. Для забезпечення можливості переключення тригера в суворо визначений час його доповнюють входом синхронізації C.
Умовні позначення та схеми тригерів, побудованих на основі логічних елементів, які досліджуються в даній лабораторній роботі, наведені в табл. 2.1.
В п. 1 табл. 2.1 наведено умовне позначення та схему RS-тригера з інверсними входами. Такий тригер керується нульовими сигналами. Для переключання тригера в одиничний стан 0 подається відповідно на вхід S, в нульовий стан – на вхід R. Одночасна подача 0 на входи R та S забороняється.
В п. 2 табл. 2.1 наведено умовне позначення та схему асинхронного RS-тригера з прямими входами. Тригер переключають в одиничний стан подачею 1 на вхід S, в нульовий стан – подачею 1 на вхід R. Одночасна подача 1 на входи R та S для цього тригера заборонена у зв'язку з невизначеністю вихідного стану.
В п. 3 табл. 2.1 зображено умовне позначення та схему синхронного (тактуємого) RS-тригера з прямими входами. Інформація в такий тригер записується подачею 1 на один з входів R або S з наступною подачею 1 на вхід синхронізації C. Після зняття 1 з входу C інформація зберігається у тригері незалежно від стану входів R та S.
В п. 4 табл. 2.1 наведено умовне позначення та схему D-тригера із статичним керуванням, інформація (0 або 1) в який переписується зі входу D подачею 1 на вхід C.
Таблиця 2.1
№ п/п |
Вид тригера |
Умовне позначення |
Схемна реалізація |
1 |
Асинхронний RS-тригер з інверсними входами |
|
|
2 |
Асинхронний RS-тригер з прямими входами |
|
|
З |
Синхронний RS-тригер з прямими входами |
|
|
4 |
D-тригер зі статичним керуванням |
|
|
5 |
Т-тригер з прямим динамічним лічильним входом |
|
|
В лабораторній роботі досліджуються також комбіновані DRS- тригери в інтегральному виконанні з динамічним входом синхронізації C (див. рисунок додатка). Інформацію в такий тригер закладають за переднім фронтом синхронізуючого імпульсу, що подається на вхід C.
Для побудови тригера а лічильним входом (Т-тригера) на основі D- тригера необхідно його інверсний вихід з'єднати із входом (див. табл. 2.1, п.5). Лічильним при цьому буде вхід C.