- •Розділ 2. Статистичне дослідження навколишнього середовища та природних ресурсів України.
- •2.1 Статистична оцінка використання водних ресурсів та споживання свіжої води за регіонами.
- •Основні показники водопостачання і водовідведення (млн.М3)
- •Динаміка земельної площі України за напрямами використання (тис.Га)
- •2.3 Статистичне дослідження використання земельних ресурсів
- •Основні показники поводження з відходами і – ііі класів небезпеки (тис.Т)
- •Стан інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього середовища України у 2010 році (тис. Грн..)
Основні показники водопостачання і водовідведення (млн.М3)
Показники |
2008 |
2009 |
2010 |
2010р. в %до 2009 |
спожито свіжої води |
10265 |
9513 |
9817 |
103,2 |
у т.ч для виробництва |
5970 |
5149 |
5511 |
107,0 |
для побутово-питних потреб |
2103 |
1956 |
1917 |
98,0 |
відведено зворотних вод |
8655 |
7692 |
8141 |
105,8 |
у т.ч забруднених |
2728 |
1766 |
1744 |
98,8 |
З них без очищення |
616 |
270 |
312 |
115,6 |
|
|
|
|
|
Нормативно очищених |
1357 |
1711 |
1760 |
102,9 |
обсяг оборотної і послідовно використаної води і |
46260 |
41379 |
43138 |
104,3 |
потужність очисних споруд |
7518 |
7581 |
7425 . |
97,9 |
Із даних таблиці 2.1 видно, що в 2010 році порівняно з 2009 роком Спожито на 5,3 менше . Зменшення в споживанні згадуваний період відбулась як у виробництві так і в задоволенні господарсько - технічних потреб.
I
При даній ситуації, яка склалася при таких умовах, повинна бути зростаюча потужність очисних споруд.
Потужність очисних споруд у 2010 році склала 357,1 млн м3, що є більшою ніж у 2009 році на 28,2 млн м3
Рис.2.1 Динаміка основних показників водопостачання і водовідведення у 2010 році
2,2 Аналіз стану навколишнього природного середовища та шкідливих викидів в атмосферу.
Атмосфера - найбільш динамічна оболонка Землі, вона легко піддається впливу антропогенних факторів. Середній склад атмосферного повітря можна подати таким чином: N2-78.1%, О2 - 20,9% Аг-0,95%, СОг —0,032%, і інші компоненти, які знаходяться в атмосфері газів, пари, твердих частинок і рідких речовин природного і антропогенного генезису, що змінюють фізико - хімічні властивості і склад, пригнічуючи діють на біосистеми, є показником забруднення атмосфери є гази, пил і різні продукти фіто, зоо та мікробіоценозів.
Промисловий пил утворюється внаслідок механічної обробки різних матеріалів (дроблення , помел, висадження, заповнення, розрівнення), теплових процесів ( спалення, сушка, плавлення), транспортування сипучих матеріалів.
В атмосфері завжди міститься деяка кількість пилу, яка може різко зрости під час пилових бур та вулканічних вивержень. Пил - це завислі в повітрі тверді частки діаметром більші за 1мкм.
Аерозолі - колоїдні системи ( 0,1 - 0,001 мкм ), що містять не тільки тверді, але й рідкі крапельки також до аерозолю відносять крапельки діаметром 0,1-1 мкм, тоді, як частки такого ж розміру вважаються пилом. Частки діаметром менше 5 мкм затримуються в бронхах, не вимиваються дощами і тривалий час перебувають в повітрі. Силікатний пил ( 3 мкм ) викидає сілікоз, а азбестовий ( голки довжиною більше 5 мкм ) представляє концерогенну небезпеку. Небезпечні пил і аерозолі, що містять метали ( плюмбум, цинк, алюміній, берум,валадій, кадмій та інші), Пил і аерозолі природного ( з морської води, з сухих грунтів при вулканічних виверженях тощо), а особливо антропогенного походження ( промислові і транспортні вклади ) часто є причиною алергії, а їх відкладення на листі перешкоджує нормальному ходу фотосинтезу. Для очищення від промислового пилу широко застосовуються сухі ( пиловідстійні камери, циклони, фільтри та Інші) методи очищення . Ефективне використання зелених насаджень необхідно, щоб вони мали ширину 10 - 30 м. і не були сильно густими, бо забруднення повітря огинає посадки зверху. створюючи завищення з повітряного боку. Також велику роль відіграють лісові екосистеми: 1га ялинового лісу збирає на рік 32т. пилу, соснового - 36,4т, букового до 68т.
Рідкі забруднюючі речовини утворюються при конденсації парів, розливі рідин, внаслідок хімічних реакцій та інших процесах.
Газоподібні забруднюючі речовини формуються внаслідок хімічних реакцій ( окислення руд, випалення не рудної мінеральної сировини ).
При спаленні органічного палива утворюються величезні кількості газів - оксидів сірки, азоту та вуглецю, важких і радіоактивних металів.
Головні джерела забруднення атмосфери:
- теплові електростанції ( ТЕС ) і теплоелектроцентралі ( ТЕЦ ) ;
- транспорт ( переважно автотранспорт );
- чорна і кольорова металургія;
- машинобудування;
- хімічне виробництво;
- видобуток і переробка мінеральної сировини.
- Відкриті джерела ( видобутки, сільськогосподарське рілля будівництво ) Ступінь забруднення атмосферного повітря міст у 15 разів вищий, місцевості! у 150 разів вищий, ніж; над океаном, в промислових частинах міст випадає близько 1 кг пилу і сажі на 1 мз. У забруднених містах помітно знижується прозорість повітря. Від техногенних джерел щорічно в атмосферу надходить 350 млн. т. оксидів вуглецю, 145 млн. т. сірчистого газу, 20 млн. т. оксидів азоту.
Навіть при значному вмісті природних домішок вони не справляють такого сильного негативного впливу на оточуюче природне середовище, як домішки антропогенного походження.
Теплові електростанції, що спалюють тверде (торф, вугілля, горючі сланці ), рідке ( нафта, мазут) і газоподібне ( газ ) паливо, відноситься до найбільш поширених і могутніх джерел викидів шкідливих забруднюючих речовин в атмосферу.
Таблиця 2.2