3) Планування чистих грошових потоків.

Більшість з нас має досвід планування грошових потоків, саме так здійснюється великі покупки із сімейного бюджету. Наприклад на сімейній раді вирішено придбати комп’ютер за 1000$.Доход сім’ї в місяць 500$, а витрати - 400$. Щомісячне сальдо грошових ресурсів +100$. Період нагромадження складає 10 міс.

Приблизно так прогнозуються чисті грошові потоки в бізнес-плані.

Чистий грошовий потік – це різниця між надходженням коштів на розрахунковий рахунок і підприємства та грошовими витратами (анг. cash flow).

Надходження грошових коштів може бути за рахунок: виручки від реалізації продукції (послуг); позареалізаційних доходів; кредити; емісія акцій і т.д.

Грошові витрати складаються із: інвестиційних витрат; поточних витрат; платежів у бюджет; обслуговування зовнішньої заборгованості (% за кредит); дивідендні виплати тощо. Всі надходження і платежі відображаються у таблиці, відповідно фактичним датам здійснення даних платежів.

При цьому необхідно враховувати :

• умови реалізації продукції (в кредит, авансовим платежем, по бартеру);

• умови формування виробничих запасів (5, 10, 20 запас);

• можливість затримки оплати за поставку матеріалів та сировини, обладнання.

Таблиця

Розрахунок чистих грошових потоків по проекту

Якщо на якомусь проміжку виконання контракту виникає критична ситуація (чистий грошовий потік має знак мінус) то необхідно вказати за рахунок чого дана нестача буде покрита.

4 оцінка технологічної ефективності інвестицій.

Методи оцінки економічної ефективності бізнес-проектів діляться на дві групи:

А – прості статичні методи

Б – методи дисконтування

Прості статичні методи ( експрес методи) дозволяють досить швидко і на підставі простих розрахунків зробити оцінку економічної ефективності проекту. Це буває досить корисно, оскільки якщо проект “не проходить” по простих методах, то можна бути впевненим, що він “не проходить” і по більш складних способах його оцінки.

В основі статичних методів лежить ідея про те, що підприємство може здійснювати інвестиції за рахунок власних коштів. Це є цілком зрозуміло, оскільки чистий прибуток та амортизаційні відрахування залишають в розпорядженні підприємства.

Основні формули для розрахунку.

1. Проста норма прибутковості проекту (ПНП)

ПНП =чистий прибуток за рік / загальна сума інвестиційних витрат

2.Простий строк загальна сума інвестиційних витрат

= чистий прибуток + амортизація

окупності проекту

3.Точка беззбитковості проекту = постійні витрати за рік

виручка від реалізації – змінні витрати

Точка беззбитковості в даному випадку розраховується у процентах.

Якщо точка беззбитковості дорівнює 80%, то проект є нестійким, 80% грошових засобів проїдається ним.

Методи дисконтування засновані на порівняні грошових надходжень у різні моменти часу.

Саме процедура дисконтування дозволяє максимально врахувати інфляцію, ризики та альтернативну вартість капіталу.

Щоб провести загальновідому процедуру дисконтування, необхідно зробити вибір (бажано її погодити з інвестором) ставки дисконтування.

Ставка дисконту розраховується як сума базової без ризикової ставки плюс премія за ризик.

Якщо грошові потоки та прибутки від проекту розраховані на підставі постійних цін, то ставку дисконту необхідно скоригувати на рівень інфляції.

В США без ризиковими вважаються вкладені в державні цінні папери. Їх доходність складає 3,5% річних і вони є абсолютно ліквідні, тобто їх в любий момент можна обміняти на долари.

Далі інвестори домовляються про розмір премії за ризик і встановлюють ставку дисконту.

Наприклад: без ризикова ставка 3,5%, інфляція 1,5-2%, премія за ризикований бізнес 5%.

Ставка дисконту 10-11%.

Премія за ризик може виходити з наступних факторів:

• Ризик капіталовкладень в малі підприємства(10-15%).

• Премія за країновий ризик(200-250% ставки без ризикового дисконту).

• Премія за закритість компанії.

• Специфічні ризики(пов’язані з галуззю) іт.д. н-д с/г – 30-40%.

В наших умовах за ставку дисконту можна приймати:

• Облікову ставку НБУ плюс інфляція

• Ставки по валютному депозиту

При умові якщо розрахунки зроблені в твердій валюті.

Найбільш поширений метод оцінки капіталовкладень – це є розрахунок теперішньої вартості грошових потоків.ЧТВ=чистий прибуток+амортизація;

NPV=-CF₀+

В даному прикладі при d=10%

0	1	2	3	4
123	-6	37	29	95
-5,45	30,5	21,2	71,37	117,55

ТЕМА Оцінка ризиків в бізнес-планування

1. Сутність та методи оцінки ризику

2. Класифікація ризиків та способи їх попередження

Л-ра: 5, глава 4; 10, глава2; 12, глава 5.

1 всі інвестиції пов’язана з тим, що гроші потрібно передати комусь на певних умовах, для того, щоб у майбутньому отримати суму, що перевищує витрачену. Але як тільки гроші покинули гаманець (розрахунковий рахунок) інвестора – відразу ж виникає небезпека їх неповернення. Саме тому із словом “інвестиції” завжди присутнє слово “ризик”

Тобто інвестиції – це коли гроші дають сьогодні, а прибуток отримують завтра.

При цьому під ризиками слід розуміти ті випадки, коли позичальник спеціально (навмисне) не хоче повернути гроші.

При здійсненні бізнес-проектів виникає безліч випадків, коли їх дійсно неможливо повернути:

- закуплене обладнання виявилося некомплектним;

- немає попиту на вироблений товар.

Само собою зрозуміло, що інвестор неухильно хоче захистити себе від ризиків.

Під ризиком в б. п. розуміють можливу небезпеку втрати інвестованих коштів внаслідок специфічних явищ природи або тих чи інших видів діяльності людини.

Як економічна категорія ризик є подія, яка може відбутись або не відбутись. У випадку, якщо подія відбулась можливі три економічні результати : виграш, збиток або нульовий результат.

Ризиком можливо управляти, тобто застосовувати різні методи. Які дозволяють в певній мірі прогнозувати настання ризикової ситуації та приймати міри по зниженню втрат.

Щоб кількісно визначити величину ризику, необхідно знати всі можливі наслідки будь-якої події та ймовірність настання самої події.

Ймовірність події може бути визначена об’єктивними та суб’єктивними методами.

Об’єктивний м-д заснований на розрахунку частоти, з якою може відбутись певна подія. Якщо є достатня кількість статистичних даних, то ймовірність будь-якої події можна розрахувати досить точно.

Наприклад якщо відомо, що в 200 і 3400 підпр.рівень рентабельності авансованого капіталу складає 25%, то ймовірність отримання такого рівня прибутковості на вашому підприємстві складає 0,5

Однак самий метод має і свої недоліки:

• зачасти достатню кількість інформації добути просто неможливо.

• Певна подія однакова за змістом та кількісними параметрами може бути викликаний різними факторами.

Суб’єктивний метод – визначення імовірності заснований на використанні суб’єктивних прогнозів стосовно імовірності.

Досить часто для даних цілей запропонують експертів, які дані проблеми можуть розглядати з точки зору впливу різних факторів. Однак, недоліком даного методу є те, що різні люди можуть встановлювати різні значення імовірності тої чи іншої події. Інвестори та ініціатори б.п. попадають в складне становище стосовно вибору.

Що стосується наслідків від будь-якої події, то чим мінливішими вони є, тим ризикованішими. Під мінливість ми розуміємо відхилення будь-якого від середньозваженого значення, що вимірюється статистичними показниками як розмах варіації, дисперсія та середньоквадратичне відхилення.,  - коефіцієнт.

Таким чином, можна зробити висновок, що ризик, тим більший, чим більша імовірність настання події та більша можливість наслідків від такої події.

Для успішності запровадження бізнес-плану досить важливо є розгляд ризиків, необхідно показати потенційному інвестору, що ініціатори проекту уявляють собі основні ризики проекту і мають розроблену програму по зниженню можливих втрат. Стверджувати, що в бізнес-проекту немає ризиків.

Способи – організації фінансові (страх.)

2. Класифікація ризиків та способи їх попередження.

Ефективність управління ризиками в значній мірі обумовлюється кваліфікованою їх класифікацією.

Під класифікацією ризиків слід розуміти розподіл ризиків на певні групи за способом виникнення.

Науково обґрунтована класифікація ризиків дозволяє чітко визначити місце кожного ризику в їх загальній системі, а також створює можливості для ефективного використання відповідних методів та прийомів управління ризиком.

В залежності від можливого результату (наслідку) ризики можна розділити на дві великі групи: чисті та спекулятивні.

Чисті ризики означають отримання негативного або цільового результату. До них відносять:

Природні (землетрус, пожежа, епідемія, повінь, тощо).

Екологічні (пов’язані з забрудненням навколишнього середовища).

Політичні (військові дії, революції, негативні зміни в податковому законодавстві).

Найкращим способом захисту від чистих ризиків є зовнішнє страхування.

Оскільки ймовірність настання таких часів як правило низька страх. поліс коштує порівняно недорого з можливими втратами.

Спекулятивні ризики можуть мати як позитивні так і негативні результати.

До даної групи ризиків відносять: комерційні та фінансові.

Комерційні ризики (ß - ризики) являють собою небезпеку втрат майна в процесі виробничо – господарської діяльності.

В свою чергу вони підрозділяються на : майнові, виробничі, торгові, транспортні.

Немає 62 сторінки

Ризики ліквідності – пов’язані із втратами при реалізації цінних паперів або інших товарів в зв’язку із зміною структури інвестиційного портфеля.

Стосуються інвестора.

Інвестиційні ризики поділяються на:

• процентні

• кредитні

• ризики прямих фінансових втрат

Процентні та кредитні ризики стосуються інвестора.

Інвестиційний ризик - пов’язаний із зміною % ставок, дивідендів по акціях, та інших цінних паперах.

Іншими словами, інвестор зачасти може отримати вищий доход, ніж по вже здійснених капіталовкладень, але не може звільнити у свій капітал, переданий на певних умовах.

Кредитний ризик – небезпека несплати позичальником основного боргу та відсотків по ньому.

Захист: договірні умови – кредитний договір.

Ризики прямих витрат:

• ризик банкрутства – небезпека втрати підприємств власного капіталу та нездатність його розрахуватись із взятими на себе зобов’язаннями.

Виникає тоді, коли недобросовісно чи не професійно оцінено привабливість бізнес-ідеї.

• селективний ризик – ризик, пов’язаний з неправильним формуванням портфельних інвестицій, тобто купівля цінних паперів менш доходних у порівнянні з іншими.

Найбільшими ризиками для даного проекту є:

В бізнес-плані краще самому впізнати всі ризики, ніж це зробить інвестор.

Тема: Просування бізнес-плану на ринок інтелектуальної власності як умова його ефективної реалізації

1. Характеристика та вибір інвесторів.

2. Презентація бізнес-плану, як спосіб залучення партнерів інвесторів.

3. Переговори як початок ділових відносин з майбутніми партнерами.

1. Характеристика та вибір інвесторів.

Як правило, ініціатори проекту не можуть диктувати свої вимоги для потенційних кредиторів. Вибір потенційних інвесторів здійснюється на підставі адекватності бізнес-плану вимогам, які пред’являють кредитори до позичальників.

Всі фінансові установи здійснюють систематизовану оцінку позичальника та проекту на відповідність певним вимогам, на основі якої приймається рішення про надання чи відмову в кредиті.

Один з найбільш поширених методів такої оцінки передбачає збір та аналіз інформації за 5 категоріями і має назву “п’яти факторний” або “5 с”:

особистість (character)

спроможність виплатити кредит(capacity)

капітал (capital)

забезпечення (collateral)

економічні умови (conditions).

Під поняттям “особистість” слід розуміти рівень менеджменту на підприємстві-позичальнику та його ділова репутація. Не менш важливим фактором для одержання кредиту є особистість керівника, його ділові та моральні якості.

Кредитоспроможність позичальника визначається:

• достатністю попиту на продукцію позичальника та стабільністю цін на неї;

• чистими грошовими потоками від проекту. При цьому необхідно доказати, що проект має певний запас фінансової стійкості. Наприклад: якщо вияснилось, що проект витримує максимальну ставку дисконту 30 %, а відсоткова ставка за кредит 45%, скоріше всього проект приречений на невдачу. Зовсім інша справа, якщо проект витримує ставку дисконту 45%, а кредит дають під 30%.

• коефіцієнт покриття боргу = (чистий прибуток + амортизація) / (основна сума боргу + % за кредит). Загальноприйнятим вважається коефіцієнт покриття більше 1,5.

Структура і розмір капіталу та ліквідність позичальника

• тут особлива увага звертається на співвідношення власного капіталу до суми всієї заборгованості підприємства (30; 70). Власний капітал позичальника є захистом для кредитора якщо ситуація виявиться гіршою, ніж передбачалось.

• показник поточної ліквідності, як відношення короткострокових активів до короткострокових зобов’язань (>1.5).

Забезпечення кредиту – це засіб страхування кредитором ризику неповернення клієнтом позички. Згідно з нині діючим законодавством кредити можуть бути забезпеченні:

- заставою

- гарантією банків або третьою особою

- поручительством

- свідоцтвом страхової компанії.

Нині в Україні діє дуже багато кредитні ліній, які займаються стимулюванням розвитку підприємництва у кожного свої вимоги. Після аналізу вимог потенційних інвесторів, ініціатори вибирають тих , які для них найбільш підходять.

Н-Д. 13 кредитних ліній за участю міжнародних інвестиційних компаній

34 інвестиційно консалтингових компаній.

Іноземні інвестори аналізують :

Фінансові умови будь-якої країни характеризують такими параметрами:

- економічна система (ринкова..)

- рівень розвитку підприємницької інфраструктури ( банківська, фінансова)

- рівень розвитку фізичної ринкової інфраструктури (біржі, оптові ринки).

2. Презентація бізнес - плану , як спосіб залучення партнерів –інвесторів.

Після того як , зроблено вибір потенційних партнерів ,бажано зробити презентацію бізнес-плану

Для всіх потенційних партнерів надсилаються запрошення та копії бізнес - плану. Дана робота повинна бути проведена завчасно для того, щоб потенційні інвестори мали можливість прочитати бізнес - план до початку зустрічі.

Якщо ефективно провести презентацію, то складається враження, що ініціатори проекту можуть ефективно керувати проектом.

Презентація проекту розпочинається із виступу керівника проекту (20-30хв):

-підприємство, його продукція, послуги ,

- ринок (партнери , конкуренти),

- першочергові фінансові завдання,

-команда, яка буде здійснювати проект,

- умови та строки повернення кредитів.

Після виступу ініціатора повинні...

Бути готовими до запитань.

Надалі повинно проходити обговорення б. п., яке бажано провести у формі дружелюбної співбесіди.

Дати висловитись всім потенційним інвесторам, постаратись подивитись на проблему з їх точки зору.

• Необхідно бути привітливим, ввічливим та витриманим, але не фамільярним;

• Бажано використовувати побільше стверджувальних речень;

• Необхідно бути впевненим у собі, дивитись в очі своїх партнерів, проявляти ініціативу та ентузіазм у співбесіді;

• Переговори можливо варто провести за круглим столом.

3. Переговори як початок ділових відносин з майбутніми партнерами.

Після того як один чи декілька інвесторів зацікавились проектом з ними проводять переговори.

Переговори проводять з кожним інвестором зокрема.

Мистецтво ділових переговорів є однією з умов успішності майбутнього бізнесу.

До початку переговорів інвестору бажано показати підприємство, звісно ту його частину, яку ви вважаєте за потрібне.

Ситуація полегшується, якщо на переговорах сторони займають дружні, партнерські позиції.

В таких випадках учасники переговорів займаються пошуком таких рішень, які б максимально задовольнили інтереси обох сторін.

Однак зачасти такого набуває і переговори йдуть по принципу „перетягування канату”, „хто кого”.

Реальна практика бізнесу не виключає зустрічі з нашим партнером, який використовує різні прийоми, які можна класифікувати як „грязні”.

• Завишення початкового рівня своєї позиції;

• Вимагання (коли сторони вже підійшли до підписання угоди, тут нові вимоги в надії отримати уступки);

• Застосування ультиматумів (тиск на партнерів);

• Блеф, або дача завідомо неправдивої інформації;

• Відмова від своїх попередніх пропозицій (мета затягти переговори).

Найбільш розумна поведінка в даних ситуаціях - не відповідати взаємністю, не переривати переговори.

Бажано в таких випадках спробувати змінити правила гри, показати, що краще для обох сторін відмовитись від торгу, а поповнити спільні зусилля на пошук компромісних рішень.

Досить позитивно на якість переговорів впливає постійне підвищення складності питань, що обговорюються.

Бажано проблему розділити на декілька складових і вирішувати її поетапно.

Добре відомий прийом „пакету”, коли декілька проблем об’єднуються в один пакет і вирішуються разом.

Дає позитивний ефект і такий прийом, як розробка пропозицій які мають спільний інтерес.

Успіх переговорів в значній мірі залежить від кваліфікації ведучого, його знань предмету та навиків, а успішно проведені переговори приносять задоволення всіх учасників.

ТЕМА: Реалізація бізнес-плану як процес його удосконалення та подолання опору нововведенням.

1. Феномен опору нововведенням, його виявлення та подолання.

2. Зміст робіт та стадії реалізації бізнес-плану.

3. Управління реалізацією бізнес-плану за результатами.

4. Особливості управління пакетами бізнес-планів на діючому підприємстві.

5. Контроль та систематичне коректування бізнес-планів.

6. Типові помилки в бізнес-планування та їх уникнення.

ЛІТЕРАТУРА: 5 розд.5 та 7; 14 розд.4 та 5.

1.Феномен опору нововведенням та його подолання.

З появою системного бізнес-планування у фірмах увага практиків була сконцентрована на таких двох його аспектах:

• Логіка та методи бізнес-планування;

• Розробка якнайшвидших способів впровадження бізнес-ідей.

При цьому ініціатори бізнес планів виходили з наступних припущень:

1. Твердо мислячі люди поступають раціонально, тому будуть вводити нововведення та активно будуть співробітничати;

2. Ключовою проблемою в бізнес-плануванні є правильні рішення при розробці, а це само собою гарантує успіх.

Нагромаджений за останні роки досвід піддає сумніву дані положення.

Коли підприємства основують нові ринки і технології, витрати, як правило, перевищують розрахункові.

При злитті компаній прибутковість здебільшого спочатку падає.

Придбані прибуткові компанії часто стають збитковими.

Підтримка нововведень зі сторони партнерів вищої ланки зачасти має навіть примусовий харктер, а менеджери нижчої ланки прагнуть змінити місце роботи, на підприємстві плануються зміни.

Опір нововведенням явище не випадкове. У нього є своя логіка і його не подолати одними закликами зі сторони керівництва фірми.

Реалізація бізнес-плану не є автоматичним наслідком його розробки.

Опір змінам виникає всякий раз, коли вони вимагають зміни в поведінці людей, в критеріях оцінки їх діяльності, тощо.

Тому досить часто можна.....

Чути такі висловлювання на підприємства, які запроваджують нові ідеї:

• Ми ніколи цим не займались

• Для нас такий вид діяльності є новим

• В теорії непривабливо, а на практиці…

• Дехто вже спробував не зробити і в них не вийшло

Тому підхід до бізнес-планування та до реалізації бізнес-проектів, як до двох послідовних процесів є помилковим. Вони повинні бути паралельними. Спосіб просування має визначений вплив на реалізацію рішень. Очевидно, варто тут пригадати японську систему прийняття стратегічних рішень «рінгісей».

Існує декілька методів управління опором до інновацій

Метод подолання опору	Умови здійснення	Переваги	Недоліки
Примусовий	Висока терміновість	Швидкі зміни	Великий опір
Адаптивний	Низька терміновість	Повільні зміни	Низький опір
Кризовий	Загроза існуванню	Слабкий опір	Дефіцит часу
Керований	Середня терміновість	Слабкий опір	Складність
Опір «акордеон»	Періодична спонтанність

Примусовий та кризовий методи подолання опору можуть бути руйнівними для організацій та супроводжується конфліктами серед персоналу, однак такі методи є необхідними в тих випадках, коли є дефіцит часу.

Адаптивний метод характеризується девізом: «не одразу рим будувався», він різко знижує опір і є ефективним у випадках надзвичайних змін у зовнішньому середовищі організації.

Керований опір—це проміжний підхід, який дозволяє здійснення реалізації проекту в строки відповідно до розвитку подій. Це досягається завдяки поетапному плануванню, поки в ніші кожного етапу відбувається реалізація певної частини бізнес-плану.

Керований опір є прямим методом в усіх випадках, коли терміновість реалізації проекту невелика (нормальна). Основні його

Переваги:

• Досягається найкращий компроміс між владою та виконавцями проекту.

• Створює певний управлінський потенціал по реагуванню на зміни.

• В більшій мірі застраховує проект від невдач.

• Відкриває можливості для постійного коригування планів.

Таким чином, найкращий спосіб подолання опору нововведенням є постійне здійснення БП, з паралельним коригуванням бізнес-планів. Особливо важливо зміст БП довести до виконавців з метою зниження опору.

2. зміст робіт на стадії реалізації бізнес-планів.

Реалізація БП охоплює період від прийняття рішення про інвестування до виходу підприємства на повну виробничу потужність та повної окупності коштів.

Досить важливо ефективно реалізувати дану критичну фазу довиробничої та виробничої діяльності, оскільки відхилення від проектних даних на початкових стадіях можуть легко звести нанівець весь БП.

Основні стадії реорганізації БП не завжди піддаються часовому аналізу, коли кожна наступна стадія незмінно слідує за попередньою при реалізації БП неминучі багаторазові перехрещення різних видів діяльності та планування.

Н-д: навчання персоналу може розпочатися задовго до розробки БП. За рік. Можливо потрібна підготовка спеціальних працівників.

1. Бюро експертизи.

Реалізація бізнес-попиту – це процес координації людських, фінансових та матеріальних ресурсів, протягом життєвого циклу проекту, що складається із наступних стадій:

1. стратегічне управління проектом:

• аналіз зовнішнього середовища;

• визначення мети проекту;

• стратегія і тактика її реалізації;

2. оперативне управління проектом:

• (розрахунок) самого бізнес-проекту;

• розрахунок критеріїв його оцінки;

• погодження проекту з інвестором;

3. інструментальне управління бізнес-проектом, тобто організація виконання бізнес-плану;

дана стадія включає в себе наступні організаційно-розпорядчі заходи:

1. призначення команди по реалізації бізнес-плани (управлінської команди). Головною умовою успішності реалізації БП в будь-якій фірмі є наявність відповідної команди однодумців. Якщо фірма має кваліфіковані кадри, всі питання по реалізації проекту може вирішувати сама, якщо ж немає спеціаліста з фінансів, то може бути призначений консультант від інвестора, який буде діяти в його інтересах.

Команда може здійснювати або всю організаційно-командну роботу, або лише частину її.

П-9: при здійсненні великих проектів частину робіт можуть виконувати за допомогою субпідряду

• будівельні роботи;

• технічний нагляд;

• енергонагляд;

• екологічний нагляд і т.д.

2. створення нового підприємства та його правове забезпечення

створення нового підприємства відбувається тоді, ініціатори та інвестори приходять до думки, що здійснення проекту н6еможливе в рамках старого проекту.

• визначення правового статусу розробка статуту та реєстрація підприємства.

Може бути до розробки БП та і після його затвердження.