За фізичним станом
За фізичним станом забруднення, що містяться в стічних водах, можуть бути у вигляді розчину, колоїдів, суспензії та нерозчинених домішок. Залежно від розмірів частинок, їх густини та швидкості руху стічних вод нерозчинені речовини можуть спливати на поверхню, знаходитись у завислому стані у воді та осідати на дно.
За фізичним станом забруднення стічних вод діляться на :
нерозчинні домішки, що знаходяться у воді у вигляді великих зважених часток (діаметром більше 0,1 мм) і у вигляді суспензії, емульсії і піни (частки діаметром від 0,1 мм до 0,1 мкм);
колоїдні частинки діаметром від 0,1 до 0,001 мкм;
розчинні частки, що знаходяться у воді у вигляді молекулярно-дисперсних частинок діаметром менше 0,001 мкм.
За природою забрудника
За природою забрудника виділяють мінеральне, органічне та біологічне забруднення стічних вод. До мінерального забруднення відносяться частинки піску, глини, руди, шлаків; розчини мінеральних солей, кислот і лугів, мінеральні масла, іони металів та інші неорганічні речовини.
Органічне забруднення буває рослинного (залишки рослин, плодоовочів і злаків, папір, рослинні масла тощо) і тваринного (фізіологічні виділення людей і тварин, залишки м'язових і жирових тканин тварин, клейові речовини і пр.) походження. Органічне забруднення характеризуються досить значним вмістом вуглецю, азоту, водню, фосфору і сірки.
Біологічне забруднення являє собою різні мікроорганізми (одноклітинні гриби, водорості і бактерії), у тому числі хвороботворні. Цей вид забруднень притаманний в основному побутовим та деяким виробничим стічних вод (стоки тваринницьких ферм, шкіряних заводів, боєнь, шерстемийок, біофабрик і т. п.). За своїм хімічним складом це органічне забруднення, але виділяються в окрему групу через особливого взаємодії із забрудненнями інших видів.
Методи очищення стічних вод
Очищення стічних вод промислових виробництв здійснюють механічними, фізико-хімічними, біологічними, термічними методами. Механічні методи використовують в основному як попередні. До них відносяться такі методи: відстоювання, фільтрування, центрифугування. До фізико-хімічних методів очищення відносяться коагуляція, флокуляція, сорбція, флотація, екстракція, евапорація, іонний обмін, а також електрокоагуляція, електрофлотація.
Біологічний спосіб застосовується для очищення стічних вод від органічних речовин, іонів важких металів, наприклад, від іонів хрому за допомогою бактерій, названих дехроматіканс, і деяких неорганічних речовин (Н2, N2, NH3). Процес заснований на мінералізації органічних речовин до простих мінеральних сполук, які знаходяться у воді як в розчиненому стані, так і в тонко диспергованому нерозчиненому і колоїдному стані, за допомогою спеціальних мікроорганізмів. Відомі анаеробні (без участі кисню) та аеробні (з участю кисню) методи біохімічного очищення.
Термічні методи використовують для очищення дуже мінералізованих стічних вод, що містять солі кальцію, магнію, органічні домішки. Очищену воду одержують, в основному, випаровуванням в спеціальних установках. В деяких випадках використовують вогненний метод, при якому стічні води розпилюють безпосередньо в гарячі гази. При цьому вода повністю випаровується, а органічні домішки згорають, мінеральні речовини перетворюються на тверді або розплавлені частинки, які потім уловлюються.
До нових методів очищення промислових стічних вод відносяться обробка стоків в магнітних і електричних полях; диспергування домішок, що містяться в стоках; мембранні (ультрафільтрація, зворотний осмос, мікрофільтрація, випаровування через мембрани, діаліз, електродіаліз).
БСА
Стічні води очищуються на станціях очистки води. Одною з таких станцій є Бортницька станція аерації.
Бортницька станція аерації — комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначений для повної біологічної очистки стічних вод Києва та обробки затриманих забруднень. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їх очистки на самих підприємствах. Станція складається з трьох блоків очистки стічних вод, трьох цехів обробки опадів і допоміжних цехів. Споруди станції забезпечують очистку стічних вод до нормативних показників, за яких дозволений їхній скид у р. Дніпро на проти острова Ольгіна. Контроль якості очищення стічних вод і обробки опадів проводиться хіміко-бактеріологічної станцією. Контроль якості очищеної стічної води ведеться по 16 показникам, які затверджені Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві.
Сама станція розташована між житловими масивами Бортничі і Осокорки і складається з 3 блоків споруд
I блок споруд — введено в дію 1965;
II блок — у 1976 році;
III блок — у 1987 році.
Технологічний процес очистки БСА
Механічне очищення
Решітки з механічними граблями
Піскоутримувачі
Первинні відстійники
Біологічне очищення
Аеротенки: біологічне окислення розчинених у воді органічних речовин активним мулом
Вторинні відстійники: механічне розділення активного мулу та очищеної стічної води
Схема очистки стічних вод БСА
Видалення забруднень отриманих при очистці стічних вод :
пісок, затриманий у піскоутримувачах, гідроелеваторами видаляється на піскові майданчики, де зневоднюється, а потім вивозиться засобами механізації;
сирий осад і жиро плаваючі речовини з первинних відстійників видаляються в метантенки для зброджування в термофільних умовах з наступним зневодненням на центри пресах або перекачуються на мулові поля;
надлишковий активний мул із вторинних відстійників видаляється на обробку в аеробних стабілізаторах;
стабілізований активний мул ущільнюється в мулоущільнювачах, а потім перекачується на мулові поля для зневоднення.
Здавалося б на перший погляд нічого складного в роботі станції немає нічого складного, але стічна вода проходить довгий шлях очистки перед скидом в р. Дніпро:
Спершу як видно на малюнку стоки попадають на станцію через насосну станцію в подальшому вода проходить через грабельне відділення, де решітками затримуються тверді відходи, далі стоки потрапляють в піскоутримувачі де з води відсіюється пісок. Відсіяний пісок потрапляє не піскові поля звідки вивозиться для промислових потреб. Вода з піскоутримувачів потрапляє в первинний відстійник де утворюється осад. Осад з відстійника перекачується в метантек. В метантеку відбувається відокремлення метану від колектора, далі осад попадає в установку механічного зневоднення і після зневоднення осад іде на вивіз. Вода ж далі попадає в аеротенк де біологічно відділяється від активного мулу і потрапляє у вторинний відстійник де осідає активний мул і через аеробний стабілізатор потрапляє в ущільнювачі мулу де ущільнюється і вивозиться на мулові поля що знаходяться за 8-15км від станції і займають площу близько 265 га. А сама ж вода з відстійника через магістральний канал довжиною приблизно 8км потрапляє в р. Дніпро.
БСА – прихована загроза
Здавалося б в роботі станції немає нічого незвичного але побачивши станцію на власні очі можна втратити дар мови. Станція була побудована ще в далекому 1965р. і зараз вона потребує, навіть не реконструкції, а скоріш за все, знесення і на її місці будівництва нової станції аерації.
Вже на під’їзді до станції в повітрі відчутний сморід. Це все через зношеність обладнання і часом і активним кислотним середовищем, в якому воно перебуває.
Проте у держави немає коштів на, хоча б часткову, реконструкцію БСА. Як вам відомо екологи давно вже б’ють на сполох через критичний стан БСА в цілому в будь який момент стінки відстійника можуть обвалитись і вся міська каналізація потече в Дніпро. Як вам відомо 17 січня 2012 р. на Бортницькій станції аерації сталася аварія: на самопливному Лівобережному колекторі діаметром 3000 мм поряд з насосною станцією першого підйому стався провал розмірами 10 на 10 м та глибиною 8 м. Провал був швидко ліквідований. Але це не означає що таких провалів більше не буде і можна спати спокійно. Ми не можемо бути впевнені що завтра в Дніпро не попадуть тони «фекалій», а згодом вони не попадуть до нас в питну воду яка тече з кранів наших будинків.
Зруйнований колектор БАС.
Грабельне відділення.
Аварійна покрівля метантенку.
Таж покрівля тільки з близька(з цих дір і утворюється «пахуча» хмара)
Магістральний канал (ним вода стікає в р. Дніпро)
Аварійний метантенк на БСА (може завалитись будь якої миті)