18.Суть супутникової тріангуляції.

Супут. тріангуляцією назив. просторову геодез. мережу елементи якої отримують із синхронних вимірів зроблених з наземних станцій.(одночасно)Синхронні виміри дозволяють визначити сфер.,екватор. коорд. Супутника на момент спостереження, а для завдання масштабу мережі виконують додаткові лінійні виміри. Особливістю супут. тріан гул. мережі є те,що між пунктами, що її створюють не має безпосереднього зв’язку, і його встановлюють шляхом спільного спостереження ШСЗ. Оскільки для побудови геодез. мережі за такою методикою необхідно встановити декілька таких зв’язків, то розрізняють декілька методів побудови супут. тріангуляції:

1.побудова з синхронізацією спостережень на 2 пунктах;

2.побудова з синхронізацією спостережень на 3 і більше пунктах;

19.Методи побудови супутникової тріангуляції

1.Метод засічок.

В цьому способі на зем. поверхні вимірюють 3 точки (2-вихідні,1-вишукувана). Втановивши в т.А,т.В, т.Р відповідні прилади для проведення спостережень синхронно, спостерігаєм супутник в т.С1, що дозволяє на основі т.А і т.В визначити коорд. т.С.Однак цих спостережень є недостатньо для визначення положення т.Р, тому супутник необхідно повторно спостерігати в іншій т.С2, що дозволяє визначити коорд. супутника в цій точці, а знаючи коорд. т.С1 і т.С2 у відповідні моменти спостережень шляхом просторової засічки знайти коорд. т.Р. Якщо таку методику продовжити на інші точки зем. поверхні, то можна побудувати мережу супут. тріангуляції. Цей метод вимагає одночасного спостереження з 3 точок зем. поверхні.

2.Метод хорд

Вимагає тільки 2 точки зем. поверхні для спостереження. Нехай з 2 тосок зем. поверхні виконанні синхронні спостереження (1-вихідна,2-вишукувальні) на супутник в т.С1.З цих же точок виконані спостереження на т.С2.результати таких синхронних спостережень фіксують у просторі АС1Р,АС2Р. Відомо, що перетин цих площин зафіксує на зем. поверхні хорду АР. Нехай т.В є вихідною точкою, продовжимо аналогічні спостереження супутника з т.В і т.Р – ці спостереження також визначають у просторі 2 площини синхронізації ВС3Р і ВС4Р, які в перетині визначають хорду ВР. Очевидно перетин хорд АР і ВР відбувається в т.Р, тим самим визначається положення т.Р.

3.Метод площин

Суть методу полягає в тому, що синхронні спостереження проводять з точки зем. поверхні з відомими коорд. і з точки зем. поверхні коорд., якої необхідно визначити. При цьому необхідно використовувати не менше 3 пунктів з відомими коорд. т.А, т.В, т.С. Полярні синхронні спостереження з т.А, т.В, т.С і невідомі пункти супутника в т.С1,Т.С2, т.С3 дозволяє отримати 3 площини синхронізації, які проходять через т.Р на зем. поверхні і тим самим однозначно визначає положення цієї точки на зем. поверхні.