5. Страхування відповідальності судновласників
Страхування відповідальності судновласників представляє собою різновид страхування, який передбачає створення системи страхового захисту судновласників, осіб які фрахтують кораблі, щодо зобов’язань по відшкодуванню збитків, які спричинені водним транспортом третім особам.
Одна з особливостей даного виду страхування в полягає в тому, що воно базується на нормах морського права, яке є однією з найдавніших правових сфер. Правове регулювання відносин морського страхування в Україні регламентується кодексом торгівельного мореплавства. При здійсненні міжнародного морського сполучення страхування регламентується низкою нормативних актів серед яких можна визначити Брюссельську і Афінські конвенції, Гаагські правила, Гамбургські правила. Відповідно до Афінської конвенції 1974 року про перевезення пасажирів морем, перевізник несе відповідальність за шкоду причинену внаслідок смерті пасажира, тілесних пошкоджень, втрати та пошкодження багажу, якщо це відбулося під час перевезення і є наслідком вини або недбалості перевізника, його службовців чи агентів, які діяли в межах своїх службових зобов’язань.
Згідно з іншими міжнародними нормами і вітчизняним кодексом судновласник несе відповідальність за відшкодування збитків іншим судам і іншим третім особам, у зв’язку з зіткненням судів, здійсненням їх буксирування, забрудненням нафтою з судів, перевезенням шкідливих та небезпечних речовин, іншими випадками.
Основним правилом при виникненні морських збитків є те, що перевізник повинен самостійно доводити свою правоту при висуненні до нього звинувачень з боку пасажирів, власників вантажу, інших третіх осіб.
Основні особливості договорів страхування відповідальності судновласників полягають в наступному:
наявність договору страхування передбачається законодавствами багатьох країн в якості обов’язкових умов, які дають можливість судну знаходитися в їх територіальних водах, або заходити в їх порти.
для здійснення даного страхування страховики повинні мати у всіх портах світу широке коло своїх представників здатних оперативно розглянути справи щодо висунення майнових чи інших претензій до страхувальника.
умови договорів страхування часто передбачають зобов’язання страховика щодо звільнення заарештованого судна, яке попало під арешт у зв’язку з фінансовими претензіями висунутими до його власників. Тому страховики, які здійснюють морське страхування повинні мати значний рівень фінансової надійності і добру репутацію, для того щоб їх страховий поліс був прийнятий у якості фінансової гарантії.
Основними страховиками в страхуванні відповідальності судновласників виступають створені ними самими клуби взаємного страхування. Зараз у всьому світі діє приблизно 70 таких клубів. При цьому приблизно півтора десятка провідних морських клубів на яких доводиться близько 90% ринку даного страхування, створюють міжнародну групу “Пи енд Ей”. Дуже часто страхування відповідальності судновласників здійснюється за допомогою страхових брокерів, зважаючи на специфіку морських ризиків. Новою тенденцією при проведенні морського страхування є те, що на даний ринок вийшли потужні російські страхові компанії, які пропонують аналогічні послуги за ціною значно дешевшою ніж традиційні морські клуби.
Умови страхування відповідальності власників морських суден у всіх страховиків практично уніфіковані для того щоб відповідати вимогам міжнародного морського права щодо відшкодування збитків. Договір укладається на підставі письмової заяви страхувальника, в якій повинно бути визначено: найменування, адреса страхувальника, номери його банківських рахунків,
дані про судно (тип, рік побудови, клас, тоннаж, дата останнього технічного свідоцтва),
дані про рівень підготовки екіпажу,
район плавання, інтенсивність експлуатації, характеристика вантажів, які перевозяться даним судном,
перелік ризиків, які заявляються на страхування,
статистика аварій і інших нещасних випадків з об’єктом на протязі останніх п’яти років.
термін страхування,
ліміти відповідальності і франшизи.
Розмір тарифних ставок за даним видом страхування залежить від:
переліку ризиків;
типу судна;
географії плавання;
вантажу і досвіду команди.
Річна страхова премія розраховується шляхом множення річної тарифної ставки на брутто-регістровий тоннаж усіх суден, які заявляються їх власником на страхування. Розрахована страхова премія сплачується у розстрочку (3-4 внески на протязі року). У випадку виведення судна з експлуатації на термін більше 30 днів, страхувальнику повертається до 95% страхових премій проплачених на даний період.
Як правило страхувальник до переліку ризиків обов’язково повинен включити:
заробітну платню та інші виплати команді, в тому числі і на репатріацію;
життя і здоров’я членів екіпажу судна при виконанні ними трудових зобов’язань;
забруднення нафтою, якщо судном перевозиться більше 2000 тон наливом;
забруднення пов’язане з перевезенням інших небезпечних речовин.
В двох останніх випадках замість полісу може надаватися гарантія банку, страховика, іншої фінансової установи, або надаватися довідка про наявність страхового депозиту.
Окремо в договорі страхування відповідальності судновласника виділяються наступні види ризиків:
шкода особам, які знаходяться на судні;
забруднення довколишнього середовища небезпечними речовинами (окремо виділяється нафта);
пошкодження або втрата вантажу, який перевозиться судном;
страхування відповідальності за зіткнення з іншими судами;
страхування пошкодження інших об’єктів.