- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Лекція №17
- •Тема «Психологічна надійність людини»
- •План навчального заняття
- •1. Психологічні особливості людини з точки зору розуміння процесу її взаємодії з навколишнім середовищем
- •1.2. Увага
- •1.3.Мислення
- •1.4. Ризик і обережність
- •1.5.Сенсомоторні реакції
- •1.6. Воля
- •1.7. Здібності
- •1.8. Комунікабельність
- •1.9. Соромливість
- •1.10. Характер і темперамент
- •1.11. Емоції
- •2.Захисні властивості людського організму
- •2.1. Захисно – компенсаторні реакції організму
- •2.2. Плач як спосіб зняття психоемоційного напруження
- •Сльози - це корисно чи ні?
- •3.Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, властивості і стани у структурі особистості
- •4. Психотипи за реакцією людей на небезпеку
- •Властивості темпераменту
- •Вплив темпераменту
- •Роль темпераменту в діяльності людини
- •5. Особливості психології поведінки людини в екстремальних умовах
- •Дослідження різноманітних типів лих дозволило поділити час після лиха (і відповідну реакцію людей на них) на слідуючи фази: "героїчну", "медового місяця", "позбавлення від ілюзій","відновлення".
- •6. Психологічний склад українського народу
Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
Лекція №17
Тема «Психологічна надійність людини»
План навчального заняття
1. Психологічні особливості людини з точки зору розуміння процесу її взаємодії з навколишнім
середовищем
2.Захисні властивості людського організму.
3.Види поведінки людини та її психічна діяльність.
4.Психотипи за реакцією людей на небезпеку.
5.Особливості психології поведінки людини в екстремальних умовах.
6. Психологічний склад українського народу.
Ключові терміни і поняття
٭ нервова система; ٭ психіка; ٭ пам'ять; ٭ увага; ٭ мислення; ٭ ризик; ٭ обережність; ٭ сенсомоторні реакції; ٭ воля; ٭ дисциплінованість; |
٭ недисциплінованість; ٭ здібності; ٭ комунікабельність; ٭ соромливість; ٭ характер; ٭ темперамент; ٭ типи темпераменту; ٭ емоції; ٭ стрес; ٭ невроз; |
٭ гарячка; ٭ біль; ٭ шок; ٭ запалення; ٭ плач; ٭ сльози; ٭ інстинктивна поведінка; ٭ поведінка за навичками; ٭ свідома поведінка; ٭ фобії |
1. Психологічні особливості людини з точки зору розуміння процесу її взаємодії з навколишнім середовищем
Людина –суб'єкт суспільно – історичного процесу розвитку матеріальної і духовної культури на Землі, біосоціальна істота, генетично пов'язана з іншими формами життя, Але виділилася з них завдяки здатності, робити знаряддя праці, що володіє членороздільною мовою, творчою активністю і моральною самосвідомістю.
-
Людина як жива істота має дві найхарактерніші складові: організм і психіку.
Психіка – це властивість нервової системи.
Нервова система – це сукупність структур в організмі, яка об’єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.
Функції нервової системи людини:
сприймає зовнішні і внутрішні подразнення;
аналізує, відбирає і перетворює сприйняту інформацію;
координує функції організму.
Функція людини в системах „Л-М-С” різко ускладнюється, а основне навантаження лягає не на її мускульні зусилля, а на психологічні процеси сприймання інформації, запам’ятовування та мислення. В таких умовах значно зросло навантаження на органи відчуття людини.
В цих системах діяльність людини базується на фізіологічних та психічних процесах, які протікають в мозку людини та складають матеріальну основу вищої нервової діяльності. Вища нервова діяльність здійснює єдність організму із зовнішнім середовищем.
1.1. Пам’ять
Пам’ять - закріплення, збереження в мозку того, що відбулося в минулому досвіді людини. Фізіологічною основою пам’яті є утворення, збереження й актуалізації тимчасових нервових зв’язків у корі головного мозку. Пам’ять необхідна для оволодіння працівником безпечними прийомами праці, а також для прийняття правильного рішення при нестандартних чи аварійних ситуаціях. Набуття індивідуального досвіду називають навчанням. Воно можливе завдяки пам’яті.
Види пам’яті: рухова, образна; емоційна; словесна; слухова; зорова. Крім цих видів, розрізняють також довготривалу і короткочасну пам’яті.
Об’єм пам’яті - це кількість інформації, яка може бути відтворена безпосередньо після одноразового пред’явлення.
Точність відтворення - це ступінь відповідності засвоєного матеріалу відтвореному. Погана пам’ять це перш за все погано організована пам'ять. Пам’ять має таку властивість, як забування.