5. Порядок нарахування та сплати податку

На відміну від більшості інших податків, нарахування і сплата податку на доходи фізичних осіб може покладатись не лише на платника, а й на іншу юридичну чи фізичну особу, яка виплачує відповідні доходи платнику і яка дістала назву податкового агента.

Податковий агент — це юридична особа або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам, а також нести відповідальність за порушення норм Закону.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок та сплачує цю суму до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету протягом 30 днів, наступних за звітним місяцем.

Якщо оподатковуваний дохід виплачується в негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Платник податку, що отримує іноземні доходи; доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом; або якщо окремі види оподатковуваних доходів не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку до 1 квітня, року наступного за звітним. Усі інші платники податку не зобов'язані подавати декларацію до податкових органів, але можуть зробити це за власним бажанням, якщо вони мають право на податковий кредит.

Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення за винагороду.

У декларації вказуються суми доходів за їхніми видами та суми видатків, необхідних для підрахунку податкового кредиту. Суму податку на доходи на основі цих даних обчислює податковий орган і повідомляє платнику шляхом надсилання податкового повідомлення. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті платником до відповідного бюджету протягом 30 днів після отримання податкового повідомлення.

Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

6. Особливості оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльності

Слід звернути увагу на порядок оподаткування доходів громадян від здійснення підприємницької діяльності, оскільки він регламентується не новим законом, а положеннями наявного декрету що до прибуткового податку з громадян.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, — або за фіксованим розміром податку (далі — фіксований податок) шляхом придбання патенту за визначених умов, або за основною ставкою оподаткування.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі й не можуть бути менше ніж 20 грн та більше ніж 100 грн за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність із використанням найманої праці або за участю в підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його оподатковуваного доходу за підсумками звітного року або доходу осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, котрі беруть участь у підприємницькій діяльності.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, податку на промисел, внесків на обов'язкове соціальне страхування, платежів до Фонду України соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту.

Патент видається на строк від 1 до 12 календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Існують обмеження щодо можливостей застосування фіксованого податку. Так, громадяни мають право обрати спосіб оподаткування за фіксованим розміром податку за умови, якщо:

• кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином — платником податку, — включаючи членів його сім'ї, котрі беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;

• валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• громадянин здійснює підприємницьку діяльність із продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством.

Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються в загальному порядку.

Не дозволяється застосування фіксованого податку під час здійснення торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Нарахування податку для громадян, що займаються підприємницькою діяльністю і які не сплачують фіксованого податку, здійснюється податковими органами на підставі декларацій громадян.

У цьому випадку оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки в грошовій та натуральній формі) й документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу, які належать до валових витрат або підлягають амортизації (категорії податку на прибуток підприємств). Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами під час проведення остаточних розрахунків за встановленими нормами.

При цьому протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету авансові платежі: по 25 % річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, — 25 % суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, щоквартально, у 40-денний строк після закінчення кварталу, подають податковому органу декларації. У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний період, на основі яких податковими органами здійснюється перерахунок сум, що підлягають сплаті до бюджету. Відповідні суми вказуються в податковому повідомленні і надсилаються платнику податку, який зобов'язаний самостійно сплатити цю суму до бюджету протягом 30 днів після одержання повідомлення.