- •1. Передумови та етапи створення системи моніторингу довкілля
- •2. Класифікація екологічних ситуацій
- •3. Визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища” за Манном р.Е., Ізраїлем ю.А., Герасимовим і.П. Та Реймерсом н.Ф. Сучасне визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища ".
- •4. Мета, завдання та функціональна схема моніторингу довкілля.
- •5. Класифікація екологічного моніторингу
- •6. Ієрархічні рівні моніторингу довкілля. Програми функціонування системи моніторингу на різних рівнях.
- •7. Технічні засоби збору та обробки інформації у системі екологічного мніторингу.
- •8. Інформаційне та програмне забезпечення системи екологічного моніторингу.
- •9. Нормативне забезпечення моніторингу довкілля.
- •10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
- •11. Ціль, програми та приоритетні напрямки гсмос.
- •12. Класифікація приоритетних забруднювачів за класом приоритетності.
- •13. Станції фонового моніторингу. Критерії вибору місць розташування скфм.
- •14. Програма спостережень за вмістом забруднювічів на сухопутних фонових станціях
- •15. Організація і функціонцвання системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •Загальні питання „Положення про державну систему моніторингу довкілля”
- •16. Мета, завдання, об’єкти моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •17. Суб’єкти державного моніторингу навколишнього природного середовища та їх взаємовідносини.
- •18. Санітарно-гігієнічні нормативи якості води водних об’єктів води водних об’єктів
- •19. Екологічні нормативи якості води водних об’єктів
- •20. Нормативи екологічної безпеки водокористування
- •21. Джерела і фактори антропогенного впливу на поверхневі води
- •22. Види забруднення поверхневих вод
- •23. Порядок здійснення державного моніторингу вод
- •24. Цілі, задачі і види спостережень за якістю поверхневих вод суші
- •25. Категорії пунктів спостреження за якістю поверхневих вод суші та вимоги до їх розміщення.
- •26. Вимоги до кількості та розміщення створів у пунктах спостережень за якістю поверхневих вод.
- •27. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у створах пунктів спостереженя за якістю поверхневих вод
- •28. Програми спостереження за якістю поверхневих вод.
- •29. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю поверхневих вод у пунктах різних категорій
- •30. Особливості забруднення морських вод
- •31. Задачі та складові геохімічного моніторингу морських вод.
- •32. Категорії пунктів спостреження за якістю морських вод та вимоги до їх розміщення
- •33. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод.
- •34. Програми спостереження за якістю морських вод.
- •35. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю морських вод у пунктах різних категорій
- •36. Організація моніторингу забруднення Чорного та Азовського морів в Україні
8. Інформаційне та програмне забезпечення системи екологічного моніторингу.
9. Нормативне забезпечення моніторингу довкілля.
10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
Офіційно система моніторингу навколишнього природного середовища на території України була створена у 1972 р. Статті, що стосуються моніторингу навколишнього природного середовища присутні у "Законі про охорону навколишнього природного середовища в Україні" (1992 р.).
Перше „Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища” було затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 23 вересня 1993 р. Нова версія Положення була затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 391 від З0 березня 1998 р.
Державна система моніторингу довкілля — це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.
Система моніторингу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн.
Система моніторингу — це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.
Створення і функціонування системи моніторингу з метою інтеграції екологічних інформаційних систем, що охоплюють певні території, ґрунтується на принципах:
- узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення її складових частин;
- систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об'єктами, що впливають на нього;
- своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу:
- об'єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення України, заінтересованих міжнародних установ та світового співтовариства.
Моніторинг довкілля здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища, Міністерством надзвичайних ситуацій (МНС), Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), Міністерством агропромислового комплексу (Мінагропром), Державним комітетом лісового господарства (Держкомлісгосп), Державним комітетом по гідрометеорології (Держкомгідромет), Державним комітетом по водному господарству (Держводгосп), Державним комітетом по геології та і використанню надр (Держкомгеології), Державним комітетом по земельних ресурсах (Держкомзем), Державним комітетом у справах будівництва, архітектури та житлової політики (Держбуд), їх органами на місцях, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфер їх управління, які є суб'єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів (рис.1).
Рис. 3.1. Узагальнена схема Державної системи моніторингу довкілля
Фінансування робіт із створення і функціонування системи моніторингу та її складових частин здійснюється відповідно до порядку фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах згідно із законодавством.
Покриття певної частини витрат на створення і функціонування складових частин і компонентів системи моніторингу може здійснюватися за рахунок інноваційних фондів у межах коштів, передбачених на природоохоронні заходи, міжнародних грантів та інших джерел фінансування.