КИЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту організацій

Реферат

з дисципліни: «Міжнародний менеджмент»

на тему:

«Міжнародні стратегічні альянси: суть та види»

студентки 5 курсу

групи МН 1-07

Папченко Катерини

Київ, 2012

ВСТУП

Пошук ефективних організаційних форм об'єднання компаній триває, принаймні, протягом останнього століття. У світовій практиці склалися різноманітні типи інтеграції фірм, що розрізняються взалежності від цілей співпраці, характеру господарських відносин між їх учасниками, ступеня самостійності входять до об'єднання підприємств. Це стратегічні альянси, консорціуми, картелі, синдикати,пули, асоціації, конгломерати, трести, концерни, промислові холдинги,фінансово-промислові групи і т.п.

Процеси глобалізації на ринку зумовлюють потребу у виборі певного шляху, яким має крокувати компанія для того, аби залишитися в бізнесі. Сьогодні серед різноманітних форм співробітництва надзвичайно привабливими представляються стратегічні альянси, які сприймаються як засіб збільшення можливостей розвитку підприємства.

Стратегічні альянси довели свою важливість не тільки для національного, але і для багатонаціонального бізнесу, а також і в цілому для економіки залучених до них держав. Розвиток альянсів і партнерських відносин набув в даний час і досягне в майбутньому набагато більшого розквіту, чим було в минулому.

Метою реферату є визначення основних переваг створення міжнародних стратегічних альянсів і довести їх важливість як невід'ємного елемента процесу глобалізації економіки.

Завдання:

– охарактеризувати сутність та значення міжнародних стратегічних альянсів;

• дослідити переваги створення та функціонування міжнародних стратегічних альянсів.

Міжнародні стратегічні альянси: суть та види

Міжнародні стратегічні альянси (МСА) - являють собою тривалі міжорганізаційні згоди по співробітництву , які передбачають спільне використання ресурсів або структур управління декількох самостійних організацій, що знаходяться в 2-х або більше країнах , для спільного здійснення задач , пов"язаних з корпоративною місією кожної з них .

МСА - це функціональні структури , засновані на формальних чи неформальних договорах. Організації- засновники здійснюють спільне управління та контроль за спільною діяльністю.

МСА наділені додатковими властивостями в порівнянні з звичайними альянсами: наявність партнерів з 2-х та більше країн ; стратегічне значення для кожного партнера , що забезпечується зв"язком з основними видами діяльності , ринками, та технологіями.

Характерною особливістю альянсів є наявність декількох центрів управління, відносини всередині альянсу, що побудовані на діалозі при виникненні конфлікту інтересів. Друга характерна особливість, притаманна альянсам, пов’язана з тим, що інтереси та цілі компаній, що входять в альянс, часто суперечать один одному. У кожної компанії-партнера, завдяки збереженню своєї автономності, є конкретні цілі; водночас усі компанії-партнери погоджуються спільно працювати заради досягнення інших, заздалегідь обумовлених цілей.

Організації, які вступають в міжнародні стратегічні альянси,мають на це певні цілі і мотиви. Цими мотивами є:

1. доступ на зарубіжні ринки;

2. досягнення економії на масштабах виробництва;

3. спільне використання виробничих потужностей;

4. об'єднання зусиль у виробництві компонентів або зборці кінцевої продукції;

5. зниження невизначеності та посилення стабільності розвитку;

6. подолання державних торгових та інвестиційних барьєрів;

7. отримання нових знань.

Виникнення МСА обумовлено дією сил зовнішньго та внутрішньго середовища. До факторів зовнішнішнього середовища відносяться збільшення конкуренції та її глобалізація, процес техніки та технології. До факторів внутрішнього середовищаща - ресурси, можливості та комтетенції самих організацій.

У міжнародних стратегічних альянсах існує ряд особливостей:

• це угоди про співробітництво між фірмами, що йдуть далі звичайних торгових операцій, але не доводять справу до злиття компаній. Існують значні відмінності між стратегічними спілками, заснованими на довгострокових відносинах партнерів, і партнерськими відносинами контрактного типу так, як останній вид співпраці існує обмежений час і використовується для конкретних проектів або цілей. Звичайні контрактні відносини, як правило, не передбачають розвитку відносин у подальшому;

• цей тип господарського об'єднання заснований на укладанні середньострокових або довгострокових, двосторонніх і багатосторонніх угод; в стратегічний альянс можуть вступати не тільки постачальники та клієнти

• (наприклад, Marks & Spencer уклала неформальні стратегічні союзи з багатьма постачальниками товарів), але й конкуренти (наприклад, Grundig і Philips, які об'єднали свої зусилля в області відеозапису, або Honda і Rover в мобільного зв'язку);

• в рамках стратегічних союзів здійснюється спільна координація стратегічного планування та управління учасниками діяльності, що дозволяє їм погодити їх довгострокові партнерські відносини з вигодою для кожного учасника;

• стратегічні альянси створюються на основі горизонтальної міжфірмової кооперації, а також між компаніями, зайнятими в суміжних сферах діяльності і що володіють взаємодоповнюючими технологіями і досвідом;

• альянс, як правило, не є самостійною юридичною особою;

• компанії можуть бути учасниками безлічі стратегічних альянсів;

• стратегічні альянси досить рухливі, вільні для партнерів, більш орієнтовані в майбутнє, зменшують неясність і невизначеність у відносинах партнерів, збільшують стабільність у забезпеченні ресурсами і розподіл продукції та послуг;

• альянси створюються на певний термін, вони розпадаються, коли необхідність в об'єднанні відпадає;

• альянси роблять вплив на конкуренцію: об'єдналися компанії спрямовують зусилля більшою мірою проти спільних конкурентів, ніж проти один одного.

У міжнародних стратегічних альянсах так само можна виділити чотири різновиди:

• альянси з акціонерним участю в існуючих підприємствах;

• стратегічні альянси з створенням нових компаній (спільних підприємств);

• консорціуми для реалізації інвестиційних проектів;

• альянси зі слабкою кооперацією.

З погляду сфери діяльності міжнародні стратегічні альянси умовно можна розділити на три види:

• альянси з реалізації проектів НДДКР;

• альянси з організації спільного виробництва;

• альянси зі спільного освоєння нових ринків.

Існує багато МСА і є багато способів управління ними. Крім того, на їх ефективність істотно впливають міжкультурні відмінності і складнощі. Успіх альянсу багато в чому залежить від наявності інтелектуальних і підприємницьких навиків, уміння домовлятися про формування нових альянсів і управляти складними альянсовыми сітями. Це надає істотні конкурентні переваги для практичної діяльності МСА.

Також існує декілька способів, за допомогою яких стратегічні альянси можуть розвиватися і управлятися найбільш ефективно:

1. Першим важливим елементом альянсовой стратегії фірми є ретельне планування стратегічних альянсів. Вони можуть бути корисним інструментом або можливістю багатонаціонального зростання для багатьох підприємств із вагомих стратегічних причин.

2. Другим найважливішим елементом є ведення, часто складних і тривалих, переговорів про стратегічний альянс і вибір сумісного партнера.

3. Третім істотним елементом виступає визначення його точного типу і структури, які роблять можливою відповідну операційну ефективність.

4. Четвертий необхідний елемент по створенню багатонаціональних стратегічних альянсів полягає в їх управлінні і просуванні. Ця робота включає виконання всього комплексу операцій, які необхідно зробити всередині чітко сформованих стратегічних структур.

Дані елементи необхідні для того, щоб у відповідних ситуаціях примушувати МСА працювати з високою ефективністю. Складність здійснення цієї задачі обумовлена необхідністю подолання географічних відстаней і міжособових відмінностей, неспівпаданням стратегічних потреб, часом, необхідним для проведення детальних переговорів і розвитку довір'я між партнерами, непередбаченими конкурентними кроками, міжнародними кризами і багатьма іншими чинниками впливу, що відбуваються. Наявність досвіду по створенню міжнародних стратегічних альянсів є одним з ключів до успіху.

Стратегічні дослідження альянсів виявили чотири основні проблеми створення альянсів або чотири причини розпаду альянсів:

- розмір альянсів - в окремих випадках розмір мережі альянсів має велике значення: чим більше партнерів у альянсі, тим краще. Але кожна компанія має обмежені ресурси, а отже повинна погодитися на обмежену кількість партнерів;

- якість членів системи - партнери повинні доповнювати можливості одне одного. Результатом вдало підібраних членів альянсу стала версія PDA (Personal Digital Assistant), розроблена альянсом за головуванням Apple. У цьому приладі об'єдналися кілька успішних розробок: комп'ютерні комунікації, комунікаційні можливості мобільних телефонів, розмір і стиль електроніки. Одна компанія не змогла б це все зробити так само добре. Тому Apple запропонував технологію, Advanced risk machines - чіпи і Sharp - дизайн. Apple надав свою торгову мережу;

- внутрішня конкуренція - це те, що може зламати будь-який стратегічний альянс. Але за умови правильного утворення альянсу вона не повинна виникнути - члени мають доповнювати одне одного, а не конкурувати. Так зробили Ксерокс та Фуджі. Фуджі має право використовувати технології Ксерокс тільки на ринках, які покриває альянс цих двох фірм;

- проблеми управління системою альянсів - структура управління диктує процес управління.

Багато альянсів розпадаються або ліквідуються, якщо один із партнерів приймає рішення про придбання іншого.

Необхідно зазначити, що альянс повинен виконувати чотири основних критерії для кожного партнера: він має додавати вартість; давати можливість для навчання; захищати і збільшувати основні компетентності і конкурентні переваги; давати можливість для операційної гнучкості, необхідної для того, щоб підприємство було успішним.