53. Співучасть у злочині (по-няття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки).

Співучасть у злочині – це умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину в учиненні умисного злочину (ст. 26 КК).

Об’єктивні ознаки співучасті:

1) наявність двох чи більше суб’єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного і того умисного;

2) спільна участь у вчиненні злочину.

Спільна участь у вчиненні злочину передбачає:

1) вчинення злочину загальними зусиллями всіх співучасників;

2) вчинюваний злочин є одним (спільним) для всіх співучасників;

3) спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату злочину;

4) причинний зв’язок між діянням усіх співучасників і загальним злочинним результатом.

Суб’єктивна ознака співучасті виявляється в умисній формі вини, що передбачає:

1) наявність умислу кожного з учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності);

2) наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т.ч. виконавця чи співвиконавця;

3) єдність наміру всіх співучасників вчинити один і той же злочин;

4) єдність злочинного інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального злочинного результату.

Інтелектуальний момент умислу співучасників полягає в усвідомленні кожним з учасників факту вчинення всіма співучас-никами одного й того самого злочину, характеру дій інших співучасників, можливості діяти спільно з ними, наявності умислу в їх діях тощо.

Вольовий момент умислу пе-редбачає бажання всіх співучас-ників діяти спільно для досягнення одного злочинного результату.

Співучасть можлива на всіх ста-діях умисного злочину – готування, замаху, безпосереднього виконан-ня об’єктивної сторони злочину (приєднання до злочинної діяльності), а також закінченого злочину.

54. Форми співучасті.

Форма співучасті – це об'єднання співучасників, які розрізняються за характером ролей, що ними виконуються, за стійкістю об’єктивних зв’язків між собою.

Залежно від ступеня узгод-женості дій співучасників можна виділити такі форми співучасті:

1) співучасть без попередньої змови;

2) співучасть за попередньою змовою.

Залежно від способу взаємодії співучасників співучасть ділиться на:

1) спів виконавство (ч. 2 ст. 27);

2) співучасть з розподілом ролей.

За характером участі окремих співучасників у вчиненні злочину співучасть поділяють також на просту й складну.

Проста співучасть  (співвико-навство) передбачає таке об'єд-нання, де всі співучасники є виконавцями злочину і виконують однакові ролі.

Наслідки простої співучасті настають у результаті сукупної діяльності співвиконавців і є спільними для них. Така форма співучасті має два види: група осіб без попередньої змови і група осіб з попередньою змовою.

Складна співучасть  передба-чає вчинення кожним із учасників різним за характером і правовою оцінкою дій або бездіяльності. Для такої форми співучасті характер-ним є розподіл ролей між співучасниками, які виступають як виконавець, організатор, підбурю-вач, пособник. Складна співучасть охоплює також такі форми спільної злочинної діяльності, як органі-зована група і злочинна організація.

За стійкістю суб’єктивних зв’язків, стійкістю умислу розрізняють (ст. 28 КК):

1) групу без попередньої змови;

2) групу з попередньою змовою;

3) організовану групу;

4) злочинну організацію.

Група осіб без попередньої змови – це два чи більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це (ч. 1 ст. 28 КК).

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину кількома (двома і більше) суб’єктами злочину, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК).

Організована група – це стійке обєднання кількох осіб (трьох і більше суб’єктів злочину), які попередньо зорганізувалися для готування або вчинення злочинів.

Різниця між організованою групою та групою з попередньою змовою полягає в:

1) стійкості (для групи з попередньою змовою ця ознака не обов’язкова);

2) спрямованості на вчинення двох або більше злочинів (група з попередньою змовою може бути створена для вчинення й одного злочину);

3) кількості учасників – організована група складається з трьох і більше учасників, тоді як група з попередньою змовою – з двох і більше.

Злочинна організація (ч. 4 ст. 28 КК) – це стійке, ієрархічне об'єднання кількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так й інших злочинних груп.

Злочинна організація відрізняється від організованої групи:

1) ієрархічністю, що свідчить про більш високий рівень зорганізованості такого обєднання;

2) спрямованістю на вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів;

3) можливістю визнання нею обєднання, зорганізованого не лише для безпосереднього вчинення його учасниками зазначених злочинів, а й керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так й інших злочинних груп.