2.Право дитини на житло.

Приклад 2.1. У районній державній адміністрації та районному відділі внутрішніх справ з 1997 року на обліку як неблагополучна перебувала сім’я Сайків, у якій батьки зловживали спиртними напоями, вихованням двох дітей не займалися. Незважаючи на це, районна державна адміністрація не тільки не вирішила питання про позбавлення їх батьківських прав, а й безпідставно у березні 2000р. надала дозвіл на продаж квартири, частина якої належала неповнолітнім Сайкам Петрові та Павлу. За протестом прокурора незаконне рішення адміністрації скасовано.

Приклад 2.2. Подружжя Крохіних з дозволу органу опіки та піклування продали квартиру, в якій вони мешкали разом з двома неповнолітніми дітьми у м. Запоріжжі. Але, придбавши інше житло взамін проданого, Крохіни оформи­ли право власності на нову квартиру тільки на себе, незважаючи на те, що квартира, яку вони перед цим продали, була у спільній власності Крохіних та їхніх дітей. Прокурором заявлено позов в інтересах неповнолітніх.

Приклад 2.3. У червні 2000 року Дніпропетровським районним судом за ст.ст. 143 ч. 2, 141 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі засуджено Ж. Мезеру, яка протягом 1995 – 1997 років шляхом шахрайства та погроз отримала від громадян право на розпоряджання їх квартирами у місті Дніпропетровську, де потерпілі меш­кали разом з неповнолітніми дітьми, після чого квартири продавала, а гроші привласнювала. Всього Мезера заволоділа шістьма квартирами, право влас­ності на які разом з батьками мали їх неповнолітні діти.

Приклад 2.4. Приватним нотаріусом Запорізького міського округу Мико­лаївською Л.Б. без згоди органу опіки та піклування засвідчено угоду купівлі-продажу квартири, частина якої належала неповнолітньому Яшину С. Ана­логічні порушення закону виявлено в діях нотаріуса в Дніпропетровській та Одеській областях.

Приклад 2.5. У м.Івано-Франківську порушено кримінальні справи щодо видачі житлово-ко­мунальною організацією недостовірної довідки про склад сім’ї (дитина не була вписана до складу сім’ї), й також укладений неправомірний договір оренди житла (угоду уклав старший брат неповнолітньої).

Приклад 2.6. Подружжя Коваленків з метою уникнення необхідності отримання дозволу на відчуження квартири, де вони мешкали з двома непо­внолітніми дітьми, вирішили приватизувати житло тільки на одного доросло­го члена сім’ї. Для цього мати з дітьми до подання батьком заяви про привати­зацію виписалася разом з дітьми з квартири, після чого квартира була прива­тизована тільки Коваленком О. Прокурором заявлено позов про визнання свідоцтва на право власності на житло, яке видано Коваленку О., недійсним.

Приклад 2.7. Начальник ЖЕУ ЗАТ „ЕСМА” Мілевська Ф. видала довідку про склад сім’ї, в якій зазначила завідомо неправдиві дані про те, що в квартирі мешкає лише одна доросла особа, хоча в ній на той час проживали четверо неповнолітніх. Діти через злочинні дії Мілевської були позбавлені права на житло. За вироком Ленінградського районного суду м. Києва Мілевська Ф. засуджена за ч. 2 ст. 165 та ст. 172 КК України.

Приклад 2.8. Пікуль О. Виконувала обов’язки опікуна неповнолітніх Юртаєвих, продала 4-кімнатну квартиру, що належала її підопічним, а взамін придбала 3-кімнатну, оформивши право власності на це житло на себе. Такі ж порушення встановлено у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Харків­ській та інших областях.

Приклад 2.9. У Новоукраїнському районі Кіровоградської області порушено карну справу про­ти опікуна Л. Краковської, яка використовувала пенсію своєї підопічної Л. Мо­роз по втраті годувальника на особисті потреби.

Приклад 2.10. Після смерті матері опікунство на хлопчика оформлює вітчим. Він — бізнесмен, проторгувався чи пропився — борги. За дозволом опікунської ради, продав квартиру, купив однокімнатну, 18 кв. м. Потім продав і цю квартиру. Опікун попросив хлопчика написати дозвіл на продаж, хлопець і написав. Тепер їм не­має де жити. Дитина без прописки, без квартири – бомж.

Приклад 2.11. Районний суд Житомирської області прийняв рішення про усиновлення Сергія. Рівно через десять років, інший районний суд це усиновлення скасував. Сім’я, в якій він проживав стільки часу, приватизувала житло. Звичайно, Сергія в списках сім’ї не було. Відтоді минув майже рік, але в історії зі скасуванням усиновлення та житлом досі не поставлено крапки.

Приклад 2.12. Мама-наркоманка продала квартиру і, вийшовши заміж, виїхала в Грузію. Після смерті чоловіка повернулася в Україну. Дитину покинула на базарі. Позбавити маму батьківських прав практично неможливо, тому що вона немала громадян­ства України і відповідно — прописки. Щоб розв’язати проблему довелося робити за­пит до посольства Грузії. Для вирішення подальшої долі дівчинку тимчасово пропи­сали за адресою Центру. На сьогодні вона стоїть на обліку на усиновлення.