Тема 7. Методи менеджменту

«Дій! Дій негайно!!!»

Лозунг американських компаній План

1. Сутність і класифікація методів менеджменту

2. Економічні методи менеджменту

3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту

4. Соціально-психологічні методи менеджменту

Ключові терміни і поняття: методи менеджменту, економічні методи менеджменту, техніко-економічні плани, економічні стимули, фінанси, ціни, бюджет, податки, адміністративні методи менеджменту, організаційні дії, розпорядчі дії, дисциплінарні дії, соціально-психологічні методи менеджменту, соціальні плани, моральні стимули, методи формування колективів, соціально-психологічних клімат.

1. Сутність і класифікація методів менеджменту

Сучасні умови господарювання вимагають творчого підходу до вирішення проблем менеджменту підприємств готельно-ресторанного бізнесу, який ґрунтується на широкому використанні досягнень науки і глибокому систематичному вивченні методів управління. Успішне вирішення управлінських завдань потребує не лише творчого і наукового підходу, але й певних навичок і досвіду. Тому зростання професійного потенціалу керівника, рівня його компетентності у вирішенні дедалі складніших ситуацій залежить насамперед від тривалості його практичної діяльності. Практичний досвід допомагає керівникові знаходити найефективніші методи управління, озброює його вмінням раціонально організувати працю підлеглих, ефективно мобілізувати творчу ініціативу колективу.

Отже, після встановлення цілі управління необхідно знайти найбільш ефективні шляхи та методи їх досягнення. Іншими словами, якщо при визначенні цілей треба відповісти на питання «чого необхідно досягти?», то наступним буде «як найбільш раціонально досягти мети?». Таким чином виникає необхідність у формуванні арсеналу заходів, які забезпечать досягнення цілей управління.

Важливим елементом процесу управління є наявність прогресивних методів і їх уміле використання. Це передумова ефективності господарських процесів. Методи управління покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного працівника. Цим вони відрізняються від усіх інших технічних та технологічних методів, які використовуються при вирішенні комплексних виробничо-господарських завдань.

Особлива роль методів управління полягає в тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечення їх максимальної ефективності при досягненні поставленої мети. Таким чином, зміст поняття «методи менеджменту» є змістом управління й належить до основних його категорій.

Формування цілеспрямованого впливу на трудові колективи безпосередньо пов’язане з мотивацією, тобто поведінкою людини в колективі в процесі роботи. В системі факторів, що визначають поведінку людини, найбільше значення відіграють потреби та інтереси. Мотив орієнтує людину в конкретній ситуації, суттєво впливає на її поведінку.

Звідси дуже важлива вимога до методів управління: вони повинні мати свою мотиваційну характеристику, що визначає напрям діяльності підприємства.

Ефективність застосування методів менеджменту залежить від рівня кваліфікації керівних кадрів, що обумовлює необхідність їх систематичної та цілеспрямованої підготовки та повсякденного використання цих методів.

При класифікації методів управління значна увага приділяється їх правовому аспекту – тому що всі методи управління повинні відповідати чинному законодавству.

Методи менеджменту часто сприймають як абстрактне поняття, як широкий спектр різноманітних питань (комунікації, планування, процеси розробки організаційних структур). Популярним є також твердження, що методи менеджменту – це способи виконання функцій менеджменту. Усі методи менеджменту діалектично пов’язані з функціями менеджменту, оскільки основним завданням функцій менеджменту як видів управлінської діяльності є формування методів менеджменту. При цьому процес формування здійснюється через конкретні функції, які реалізуються з допомогою загальних. Усі методи менеджменту розглядаються керівником не як окремі, розрізнені і самостійні способи впливу, а як цілісна система, що складається із взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів. Тому постає необхідність з’ясувати усе про цю категорію менеджменту.

За загальновідомим визначенням методи – це способи і прийоми цілеспрямованого впливу суб’єкта на керований об’єкт для досягнення установлених цілей.

Про те, що людство вже давно усвідомило значення методів у життєдіяльності суспільства може свідчити одне з положень із стародавньої китайської філософії: «Цілеспрямована діяльність людини проявляється в тому, що людина має метод: мету, засіб, план дій або порядок дій для досягнення поставленої мети, а також відповідні критерії для оцінювання результатів своєї діяльності. Метод – це те, завдяки чому можна отримати результат».

Методи менеджменту в теоретичному аспекті є способами і прийомами впливу керуючої системи на керовану на різних рівнях і ланках управління (підприємство, підрозділ тощо), а в прикладному аспекті – сукупністю способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення місії організації та її цілей.

Методи менеджменту спрямовані та орієнтовані на об’єкт управління (фірма, відділ, підрозділ), тобто на працівників, які здійснюють різні види діяльності. Змістом методів менеджменту є специфіка прийомів і способів впливу.

До керуючої системи належать менеджери усіх рівнів управління (економісти, фінансисти, технологи, бухгалтери, секретарі тощо), використовувані ними приміщення, засоби зв’язку, техніка. До керованої системи належать основні робітники (токарі, слюсарі) та допоміжні (ремонтники, вантажники).

Основним завданням керуючої системи є створення методів менеджменту, за допомогою яких вона впливатиме на працівників, забезпечуючи їхню активність, керуючи та координуючи їх діяльність, адже головною ціллю методів менеджменту є забезпечення гармонії, органічного поєднання індивідуальних, колективних та суспільних інтересів.

Методи менеджменту, які класифікуються за напрямком впливу, способом врахування інтересів працівників, формою та характером впливу, на практиці в чистому вигляді не використовуються. Вони є системою методів, що реалізуються в процесі формування й розвитку управлінських відносин на основі законів та принципів управління.

За напрямком впливу на керований об’єкт методи менеджменту поділяються на:

• методи прямого впливу, які безпосередньо впливають на керовану систему (накази, розпорядження, інструкції, тарифи);

• методи непрямого впливу, які створюють умови для впливу на керовану систему (плани, стимули, методи формування колективів).

За формою впливу методи менеджменту умовно можна поділити на:

• кількісні методи (калькуляції, кошториси, бюджет, матеріальні стимули тощо);

• якісні методи (вказівки, інструкції, моральні стимули, методи добору колективу за психофізіологічними факторами тощо).

За способом врахування інтересів працівників методи менеджменту поділяються на такі групи:

• методи матеріального впливу: враховують майнові та фінансові інтереси працівників і включають різноманітні економічні стимули;

• методи владного впливу: націлені на упорядкування функцій, обов’язків і прав працівників, регламентацію та нормування їх діяльності (штатні розписи, регламенти діяльності, положення про виконавців, договори, накази, розпорядження, догани тощо);

• методи морального впливу: спрямовані на підвищення соціально-господарської активності та включають соціальні норми, моральні стимули, методи установлення хороших взаємовідносин між керівником і підлеглим тощо.

За характером впливу методи менеджменту поділяються на групи:

• економічні методи менеджменту. Вони обумовлюються різноманітними економічними важелями, за допомогою яких досягається взаємне та індивідуальне задоволення потреб на усіх рівнях (довго-, середньо- та короткотермінові техніко-економічні плани, економічні стимули, податки, фінанси, кредит, бюджет, ціни);

• адміністративні (організаційно-розпорядчі) – це активні методи, завдяки яким відбувається вплив на діяльність організації в цілому та на окремих її працівників. Умовою застосування цих методів є переважання однозначних способів виконання установлених завдань, зведення ініціативи до мінімуму і покладання відповідальності за результати на керівника. Адміністративні методи менеджменту включають сукупність способів впливу, а саме: організаційні, розпорядчі і дисциплінарні;

• соціально-психологічні – використовуються з метою підвищення активності працівників та створення відповідних соціально-психологічних умов для їх трудової діяльності. Це сукупність специфічних способів впливу на між особисті стосунки та зв’язки, що виникають в трудових колективах, а також на соціальні процеси, що в них відбуваються. Соціально-психологічні методи – це методи, які використовують групову і індивідуальну свідомість, психологію та які базуються на суспільно-значимих морально-етичних категоріях, цінностях та вихованні (соціальні плани, моральні стимули, методи формування колективів та соціально-психологічного клімату в колективі):

• технологічні методи менеджменту впливають на працівників через документи, які визначають технологію здійснення виробничо-господарських процесів (технологічні та конструкторські документи). Вплив через технологічні документи забезпечується в процесі трудової діяльності. Виконуючи ту чи іншу роботу, працівник керуються певним переліком технологічних операцій, технологічними картами, вказівками з використанням конкретного обладнання та оснащення, обґрунтованою послідовністю виконання трудових процесів. Наприклад, начальник відділу керується переліком і послідовністю виконання встановлених завдань, режимом роботи, вимогам до певних видів трудової діяльності (наприклад, умовами проведення зборів, нарад). Вплив конструкторських документів забезпечується через використання працівниками у процесі трудової діяльності ескізів виробів (виробів, деталей), креслень, конструкторських карт, схем складання машин, приладів, комп’ютерів та оснащення (пристроїв, інструментів).

Усі методи менеджменту взаємопов’язані між собою, і їх поділ на групи є достатньо умовним. Наприклад, техніко-економічний план (економічний метод) починає впливати на працівників підприємства після того, як він оформлений наказом директора (адміністративний метод). при цьому можливі зміни в складі колективу працівників (соціально-психологічний метод), викликані необхідністю виконання цього плану. Тому застосування конкретного методу повинно мати комплексний характер.