69

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

1.1. Визначення категорії "контролінг" як економічної категорії на основі аналізу альтернативних концепцій.

1.2. Сутність системи контролінгу, значення на сучасному етапі розвитку економіки.

1.3. Види та функції контролінгу.

РОЗДІЛ 2. СТАН СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ НА ПАТ “ПОЛТАВАХОЛОД”.

2.1. Загальна характеристика та аналіз фінансово-господарської діяльності ПАТ “Полтавахолод”.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ НА ПАТ "ПОЛТАВАХОЛОД".

3.1. Напрями ефективного вдосконалення системи контролінгу на ПАТ "Полтавахолод".

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Динамічні зміни в навколишньому середовищі, поступова глобалізація та значне підвищення конкурентного тиску відчутно впливають на сталість та ефективність національних мікро- і макроекономічних систем. В умовах відкритої економіки конкурентоспроможність країни визначається саме рівнем конкурентоспроможності її складових - мікросистем, якими виступають окремі суб'єкти господарювання. Кількісні та якісні зміни навколишнього середовища вимагають від останніх постійних системних змін та підходів до управління. Пасивність у питаннях вдосконалення організаційних форм і методів управління може негативно вплинути на ефективність діяльності, функціональність і конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. У той же час розбудова організаційної структури, яка б відповідала реальним умовам функціонування підприємства, навпаки, дозволяє привести систему управління у відповідність до зовнішнього оточення підприємства.

У фундаментальних працях вітчизняних вчених, зокрема, О.Ф. Балацького, І.К. Бистрякова, П.П. Борщевського, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, Т.П. Галушкіної, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, А.Ю. Жулавського, С.М. Козьменко, О.Л. Кашенко, та інших достатньо ґрунтовно досліджені теоретичні питання, пов'язані із загальними процесами інформаційного забезпечення системи управління на рівні підприємства; запропоновані науково-методичні підходи до формування інформаційних систем про стан навколишнього середовища на макро- та мікрорівнях.

Розробка методів і інструментів внутрішньо-фірмового контролінгу передбачає вирішення, принаймні двох завдань: розробка системи планування і бюджетування витрат підприємства в системі контролінгу; організація обліку і методів оцінки результатів господарської діяльності в системі контролінгу. 

Контролінг слід розглядати як елемент антикризового управління. Діяльність служб контролінгу на підприємстві, які опинилися в кризовому стані, повинна концентруватися на таких напрямках:

- впровадження і водночас підвищення ефективності функціонування систем раннього попередження та реагування з тим, щоб прискорити виявлення кризових явищ і забезпечити вжиття адекватних заходів для їх подолання;

- вироблення ефективності санаційної концепції та план санації у тісному співробітництві із зовнішніми експертами;

- контроль за реалізацією плану санації та своєчасне виявлення відхилень, шансів із відповідною корекцією плану.

Необхідною умовою функціонування контролінгу на підприємстві є розробка бюджетів, їх аналіз і контроль. В умовах ринку ця проблема є найбільш актуальною, оскільки постійно змінюються зовнішні умови вимагають гнучкого планування, що дозволяє мистецьки маніпулювати ресурсами і витратами підприємства з метою витягу максимального прибутку. Контролінг потрібно інтерпретувати як сукупність методів і процедур із координацією планування, обліку, контролю із інформаційного, методичного і консультаційного забезпечення управлінських рішень.

Таким чином, виникає необхідність розробки специфічного підходу до планування і бюджетування з погляду внутрішньо-фірмового контролінгу, системи витратних і оцінних показників діяльності підприємства, побудова системи обліку витрат відповідно до організаційної структури.

Ефективність системи контролінгу визначається ефективністю управління, таким чином, контролінг є зворотним зв'язком по управлінню.

Підприємства мають можливість добитися успіхів і визнання на ринку, упроваджуючи в практику управління сучасний і ефективний інструмент управління - контролінг.

В даний час контролінг як концепція економічного управління підприємством, направлена на виявлення всіх можливостей, пов'язаних з оптимізацією фінансового результату, широко застосовується в зарубіжних країнах. У нашій країні контролінг тільки зароджується, і в основному застосовується тільки оперативний і диспозитивний контролінг в управлінні фінансами і виробництвом.

Практика переконує, що наслідком відсутності контролінгу є фінансова криза і банкрутство підприємства.

В даний час існує необхідність впровадження контролю на багатьох українських підприємствах, оскільки зберігаються проблеми в області управління: низька оперативність інформації; складнощі з розділенням змінних і постійних витрат; відсутність контролю за досягненням цілей підприємства.

Отже, впровадження системи контролінгу управління необхідно здійснювати на всіх етапах організації і функціонування підприємницької діяльності.

На зарубіжних підприємствах постановка систем Інтегрованого управління або систем контролінгу має за основну мету виявлення прихованих потенціалів розвитку. Поступове підвищення конкурентного тиску, особливо після вступу України до Світової організації торгівлі (COT), неодмінно сприятиме зниженню норм рентабельності в українському бізнес-середовищі, що вже сьогодні вимагає перегляду існуючих підходів до управління. Представлене у роботі порівняння систем управління українських суб'єктів господарювання із спорідненими західними підприємствами наводить на думку, що реальних потенціалів розвитку у вітчизняних підприємств достатньо, проте лише від швидкості проведення реформ залежить їх реальний успіх.

Іншим, не менш актуальним залишається питання наближення один до одного стратегічного та операційного рівнів управління. На практиці погляд менеджменту на перспективу в 3 - 5 та більше років має вже сьогодні бути врахованим при розробці та реалізації операційних планів. З цих позицій авторами зроблено першочерговий акцент не стільки на організацію функції обліку на підприємстві, скільки на створення організаційних передумов якісного управління підприємством на перспективу за всіма рівнями управління та функціональними підрозділами, що в широкому розумінні гарантовано належною організацією функції контролінгу на підприємстві.

Мета курсової роботи – розглянути та проаналізувати особливості становлення системи контролінгу господарюючого суб’єкту.

Згідно поставленої мети в курсовій роботі будуть виконані наступні завдання:

- розгляд теоретичних аспектів становлення системи контролінгу на підприємстві;

- дослідження стану системи контролінгу на підприємстві;

- розробка основних шляхів вдосконалення застосування системи контролінгу на підприємстві.

Об’єкт дослідження – ПАТ “Полтавахолод”.

Предмет дослідження - система контролінгу на підприємстві.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел інформації.

Інформаційна база. В роботі використані нормативні акти України, наукові праці вітчизняних і закордонних фахівців, навчальні посібники, підручники, періодичні видання, фінансова та статистична звітність підприємства та ін.

Розділ 1. Теоретичні аспекти становлення системи контролінгу на підприємстві

1.1. Визначення категорії "контролінг" як економічної категорії на основі аналізу альтернативних концепцій

Якщо під концепцією (лат. conceptio) взагалі розуміти систему поглядів та уявлень про предмет, що досліджується [21, C. 118], то концепцію контролінгу можна представити як сукупність суджень щодо його функціонального відокремлення, інституційного оформлення та забезпеченості інструментарієм у контексті цілей підприємства, релевантних контролінгу, та цілей контролінгу як таких, що випливають із цілей підприємства.

Розглянуті вище національні особливості економік різних країн зумовлюють на практиці розподіл поглядів відносно суті контролінгу, його предмета і функціональних обов'язків фахівців. При цьому концептуально американська та німецька моделі контролінгу практично не відрізняються, але деякі відмінності між ними виникають на рівні окремих функцій управління, інтеграцію та координацію яких здійснює контролінг.

Згідно з американською моделлю обсяг завдань служби контролінгу більш обширний і охоплює також питання зовнішньої звітності та її аудиту. У Великобританії та США більш широко вживають поняття «management accounting», тобто повністю ототожнюють цю сферу зі сферою внугрішньогосподарського (управлінського) обліку.

У Німеччині склалася власна точка зору на предмет контролінгу, тому це поняття розглядається тут в специфічному для німецького мовного середовища контексті, а саме як внутрішньогосподарська функція, що підтримує процес управління, починаючи з етапу постановки та узгодження цілей і завершуючи аналізом відхилень фактичних даних від запланованих [11, C. 21]. За Д. Ханом, контролінг виступає як інтегрована, заснована на безперервному потоці внутрішньої та зовнішньої інформації система планування та контролю [17, C. 6]. Введення в систему управління функції контролінгу сприяє інтеграції системи за усіма рівнями (вертикальна інтеграція) та сферами (горизонтальна інтеграція). Інтегрований підхід застосовується надалі і в рамках кожної окремої функції менеджменту. Так виникає інтегроване планування, що має на меті інтеграцію всіх планово-контрольних розрахунків на встановлені цілі діяльності. Як правило, інтеграція має місце на загальнофірмовому (корпоративному) рівні, коли фінансове планування та планування економічного результату, що раніше не перетиналися, інтегруються для відстеження загальних результатів діяльності [22, C. 22-23].

Враховуючи розглянуті історичні аспекти та яскраво виражений прикладний характер контролінгу, можна констатувати неможливість формування єдиної концепції, що відповідала б багатьом вимогам. Індивідуальний характер систем менеджменту, специфіка бізнесу та знаходження підприємств на різних фазах життєвого циклу виключають існування універсальних концептуальних засад. Іншими словами, предметом розгляду стає методологія формування концепції контролінгу з урахуванням індивідуальності кожного окремого бізнесу та визначення найвагоміших факторів його функціональності.

У сучасній західній теорії можна виділити три основні визначення контролінгу [15, C. 67]. Перше базується на твердженнях, що контролінг є сучасною сферою завдань, яка вже існувала раніше. Так, деякі моменти свідчать про те, що контролінг частково заміщує собою сферу бухгалтерського обліку та звітності й ототожнюється з поняттям внутрішньовиробничого (управлінського) обліку. Таким чином формується одна з його першочергових концепцій - концепція орієнтації на облік [15, С. 140]. Вона багато в чому відповідає розглянутій вище американській моделі. Ця концепція є однією з найбільш визнаних, оскільки функція інформаційного забезпечення визнається в контролінгу провідною. Контролера в рамках даної концепції визнають як менеджера з прибутку, а його діяльність оцінюють з точки зору привнесення в облік якісно нових позитивних імпульсів.

Другий напрямок - уявлення про контролінг як узагальнююче поняття для багатьох сфер. Так, планування, контроль та інформаційна система можуть бути охоплені в його рамках. Проте для такого підходу навряд чи характерна певна наукова новизна, оскільки кожна із вищезазначених сфер має власну добре відому і чітко відокремлену сферу завдань [23, С. 257].

Згідно з третім визначенням контролінг - це відносно нова проблемна сфера. Навіть якщо його предмет не визнають абсолютно новим, у його рамках можливе подальше комплексне дослідження тих сфер, які раніше системно не були розглянуті в науці, а на практиці існували достатньо відокремлено [23, С. 18]. Саме такий підхід, на наш погляд, сприятиме становленню контролінгу як самостійного економічного напрямку.

Більш глибинний аналіз наявних концепцій дозволяє зробити висновок, що система контролінгу відзначається високим рівнем індивідуальності та залежить від цілей, які існують у системі управління. В різних організаційних структурах контролінг матиме безпосереднє відношення до питань як операційного, так і стратегічного управління. В той же час необхідно підкреслити, що головна мета контролінгу в більшій мірі все одно полягає в досягненні системою управління встановлених цілей, тобто в орієнтації на результат. Це стає можливим завдяки додатково розвинутим функціям координації діяльності, сервісної підтримки менеджменту на всіх рівнях управління та в усіх функціональних підрозділах завдяки постійній адаптації системи до змін у навколишньому середовищі.

Порушення системного підходу до управління призводить до втрати менеджерами контролю над окремими сферами діяльності та негативно позначається на процесі досягнення підприємством встановлених цілей. З метою подолання такої неузгодженості в процес управління логічно вписується функція контролінгу, яка здатна забезпечити виконання менеджерами на найвищому якісному рівні своїх основних функцій. Розкриття організаційно-методологічних аспектів та засад інтегрованого управління діяльністю на основі функції контролінгу дозволяє оцінити та кількісно виміряти внесок кожного окремого підрозділу або сфери в загальний результат підприємства.

Реформування систем управління підприємств в Україні у відповідно до наявного досвіду в прикладних сферах розвинутих світових економік сприятиме підвищенню ефективності менеджменту, гарантуватиме фінансову стійкість і стабільність підприємств у довгостроковому періоді.

Найбільш актуальним завданням сьогодні для окремо взятого підприємства, що працює в сучасних умовах господарювання, є створення теоретичної бази і заснованого на ній інструментарію, які допомогли б модернізувати організаційну і інформаційну структуру підприємства так, щоб вирішувалися базові проблеми його розвитку, що зумовлюють стабільні успіхи не тільки сьогодення, але й майбутнього. Як такий інструмент пропонується використовувати досягнення контролінгу, його методи, інструменти, принципи. Одним з найбільш важливих напрямів зростання ефективності роботи підприємства є вдосконалення системи управління за допомогою створення системи контролінгу як функціонально відособленого напряму економічної роботи на підприємстві, пов'язане з реалізацією фінансово-економічної коментуючої функції в управлінні для ухвалення оперативних і стратегічних управлінських рішень.

Протягом століть контроль був сутністю керування. Знадобилося кілька управлінських революцій, щоб контроль перетворився на одну з функцій керування. Контролінг і контролери, з погляду управління виявляються в епіцентрі корпоративних проблем. Контролінг переводить керування підприємства на якісно новий рівень, інтегруючи, координуючи й направляючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативних і стратегічних цілей.