- •2.Охарактеризуйте етико-політичне вчення Конфуція.
- •3.Розкрийте сутність влади як суспільне відношення, та ох-те основні концепції влади.
- •4.Розкрийте специфіку державно політичної влади.
- •6)Форми політ влади
- •7) Функції політики
- •8) Механізм
- •Драгоманов
- •10) Типологія політ системи Алмонда
- •11.Внесок грушевського в укр. Політ.
- •12.Авторитарний політичний режим
- •13.Микола Міхновський, Дмитро Донцов
- •14.Політична влада
- •15 Біхевіористський та компаративній методи досл.Політ.
- •16. Назвіть форми та інститути демократичної організації суспільства.
- •17. Розкрийте сутність політику філософської концепції природних прав людини та громадянської угоди.
- •18.Назвіть форми трансформації недемократично-політичних режимів.
- •19. Розкрийти сутність концепції розподілу влади
- •20. Дайте визначення політичного режиму та вкажіть його сутність ознаки та критерії типології
- •29. Розкрийте спільне та відмінне у поглядах Платона та Арістотеля на державу.
- •28. Розкрийте типологію легітимності політичної влади.
- •27. Охарактеризуйте основны ф-ї політології
- •26. Розкрийте суть кризи легітимності політичної влади та назвіть основні засоби її подолання
- •41.Охарактеризуйте суб’єкти політики за характером і місцем у соц.. Структурі сусп.-ва.
- •42. Дайте визначення і розкрити особл. Політичної влади!
- •43.Охарактеризуйте політичні ідеї легістів
- •44.Розкрийте сутність демократичного політичного режиму
- •45.Охарактеризуйте політичне вчення Арістотеля
11.Внесок грушевського в укр. Політ.
Визначне місце в історії української науки і культури кінця XIX — першої третини XX ст. посідав М. Грушевський, історик і патріот свого народу. Як політик М. Грушевськпй був засновником Національно-демократичної партії Галичини і Товариства українських поступовців у Києві, творцем засад Української незалежної держави, першим президентом УНР. Основні позиції суспільно-політичних поглядів М. Грушевського випливають із його концепції історіософії. Історіософські думки висловив М. Грушевський також 1892р. у статті «Громадський рух на Вкраїні-Руси в XIII віці. виділяв «народ», «держава і «герой в історії .автор десятитомної "Історії України-Руси Творча спадщина М. Грушевського налічує більш як 2 тис. бібліографічних одиниць. Головним напрямом його політологічних досліджень була проблема національного самовизначення.
Це поняття він формулював чітко: цілковита самостійність і незалежність є послідовним, логічним завершенням запитів національного розвитку й самовизначення будь-якої народності, що займає певну територію й має достатні нахили та енергію розвитку.
з цього випливає
1) прагнення до самостійності є об'єктивною логікою життя, необхідністю саморозвитку будь-якого національного утворення;
2) самостійність і незалежність народу пов'язана не лише з територіальними володіннями, а й з відповідними Нахилами народу;
3) незалежність особистості неможлива без компетенції та відповідальності; незалежність безпосередньо залежить від енергії розвитку народу;
4) відсутність "політичної самостійності" можлива лише за умови, коли народність співіснує з іншими за ефективного громадського ладу, раціонального державного управління. Оскільки такої "благоліпності" досягти неймовірно важко, кожна нація має право захищати своє природне прагнення до розвитку саме політичною самостійністю;
5) багатонаціональній державі, з якої народи намагаються вирватися до політичної самостійності, залишається ображатися тільки на свій рутинний лад, нераціональну економіку, викривлену національно-культурну політику;
6) борючися за вихід із великих політико-територіальних об'єднань, прагнучи до власної державності й політичної незалежності, нація повинна бути впевненою, що вона виплекає у своєму середовищі розумних і далекоглядних "кермачів", які приведуть народ до процвітання;
7) тільки вільна спілка вільних народів є ефективною і з морального, й з економічного погляду.
Важливою рисою діяльності М. С. Грушевського був пошук компромісів. Складною була проблема відповідності політико-громадянського устрою народним ідеалам. М. Грушевський розкрив бачення народу як дійової сили, ідея «національної самооборони» та «національної смерті». Вся історія українського народу — це розбудження відпорної енергії" національної .самоохорони перед небезпекою видимої національної смерті. Як і народники, М. Грушевський під «народом» розумів «село, українське селянство». В органічному зв'язку з проблемою «народу», його ролі і значення в історичному процесі розглядав М. Грушевський питання «держави». У його поглядах на державу відбився вплив М. Костомарова та М. Драгоманова. У наукових працях М. .Грушевського «народ» і «держава» нерозривно поєднані з «героєм в історії». Щоправда, М. Грушевський виставляв на перший план народ, а не особу. У праці «Українська партія соціалістів-революціонерів та їх завдання» М. Грушевський захищав ідею пріоритету інтересів народу, суспільства над інтересами держави.