1. Чи раціонально регулюються запаси?

Якщо запаси щорічно збільшуються, то це може засвідчувати про те, що підприємство накопичує ці запаси з метою економії (раптом зростуть ціни).

Створення запасів – гарантія проти ризику непостачання сировини Запаси не повинні бути надмірними, оскільки їхне утримування досить дороге задоволення.

Несприятливе збільшення запасів – тенденція до заморожування грошей у запасах.

Для раціонального регулювання запасів:

- Необхідно розраховувати і строго регулювати постачання кожного виду сировини, уникати дострокових або спізнілих постачань.

- Варто погоджувати терміни поставок з постачальниками.

- Треба диверсификувати своїх постачальників.

- Необхідно стежити за фінансовим становищем постачальників.

- Потрібно також постійно переконуватися в технічній стійкості постачальників, у високій якості їхньої продукції.

2. Чи раціональна політика підприємства по наданню відстрочок у розрахунках із клієнтами?

Терміни платежів, які Ви надаєте клієнтурі, залежать від репутації замовника, масштабів його діяльності, обсягу замовлень,

Надаючи занадто тривалі терміни розрахунку, підприємство створює небезпеку власного фінансового становища.

З метою диверсифікованості ризиків потрібно диверсифікувати клієнтуру.

З метою обмеження ризику неплатежу необхідно спостерігати за фінансовим станом клієнтів.

3.Чи не страждають відносини з постачальниками від несприятливих умов платежу (термінів розрахунку)?

При оцінці ефективності можливих зв'язків з тим або іншим постачальником рекомендується виходити з таких факторів, як:

• порівняльні масштаби діяльності постачальника і підприємства-покупця;

• частка підприємства-покупця в обсязі реалізації постачальника;

• рівень монополізації ринку постачальником;

• наявність аналогічних товарів (субститутів) на ринку;

• можлива перспективна структура ринку (кількість можливих постачальників).

Для фінансового стану підприємства:

- сприятливо одержання відстрочок платежу від постачальників і від працівників підприємства (заборгованість по зарплаті - у короткостроковому періоді аналізу). Відстрочки платежу - джерело фінансування, породжуваний самим експлуатаційним циклом;

- не сприятливо заморожування частини коштів у запасах на кожній з фаз експлуатаційного циклу (резервні і поточні запаси сировини, запаси готової продукції), надання клієнтам відстрочок платежу.

Мета аналізу фінансової сталості - оцінити можливість підприємства погасити свої зобов'язання і після цього зберегти права володіння підприємством в довгостроковому плані.

Характеристика та розрахунок показників фінансової сталості підприємства наведено у табл. 1.4.

На даному етапі варто розглянути ключовий показник: «Ефект фінансового важеля»:

(1.1)

де ЕФв – ефект фінансового важеля, %;

П_П – податок на прибуток, %;

ЕР – рентабельність активів, %;

СРСВ – середня розрахункова ставка відсотків, %;

ПК – позикові кошти на умовах платності (стр. 440+450+500 ф.1), тис. грн.;

ВК – власні кошти (стр. 380+430 ф 1), тис. грн.

Середня розрахункова ставка відсотків розраховується за формулою:

Середня розрахункова ставка відсотку

=

ФВ *100% ПК

(1.2)

де ФВ – фінансові витрати (стр. 60 ф 3 або примітка 5 до річної фінансової звітності стр. 540).

Таблиця 1.4
Показники оцінки фінансової стійкості підприємства
Назва показника	Формула	Розрахунок	Характеристика
Коефіцієнт автономії (Коефіцієнт концентрації власного капитілу)	Власний капітал/ валюта балансу	(380+430)/280	Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішних джерел фінансування. Характеризує частку власників в повному обсязі коштів, авансованих в діяльність підприємства Рекомендоване значення >0,5
Коефіцієнт фінансової залежності	Валюта балансу/Власний капітал	280/(380+430)	Показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн власних коштів Рекомендоване значення <2
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	Залучений капітал/Валюта баланса	(480+620+630)/280	Характеризує частку залученого капіталу в загальній сумі капіталу підприємства Рекомендоване значення <0,5
Плече фінансового важеля (коефіцієнт свіввідношення залученого та власного капіталу)	Залучений капітал/Власний капітал	(480+620+630)/(380+430)	Показує величину залученого капіталу, яка приходиться на кожну гривню власних коштів, що вкладено в активи підприємства
Коефіцієнт стійкості фінансування (фінансової стійкості)	Залучений довгостроковий капітал+Власний капітал/Валюта балансу	(380+430+480)/280	Показує частину майна підприємства, яка фінансується за рахунок стійких джерел. Рекомендовані межі - 0,8-0,9
Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів	Довгострокові зобов'язання/Необоротні активи	480/80	Показує частину необоротних активів, яка фінансується за рахунок довгострокових залучених коштів. Рекомендоване значення <1
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Довгострокові зобов'язання/Довгострокові зобов'язання+Власний капітал	480/(480+380+430)	Характеризує частку довгострокових позик в загальному обсязі джерел формуваання, яку можна спрямувати на реалізацію довготермінових програм
Коефіцієнт поточних зобов'язань	Поточні зобов'язання/залучений капітал	(620+630)/(480+620+630)	Визначає питому вагу поточних зобов'язань в загальній сумі джерел фінансування Рекомендоване значення >0,5
Коефіцієнт довгострокових зобов'язань	довгострокові зобов'язання/залучений капітал	480/(480+620+630)	Визначає питому вагу довгострокових зобов'язань в загальній сумі джерел фінансування Рекомендоване значення<0,2
Коефіцієнт страхування бізнесу	Резервний капітал/Валюта балансу	340/280	Показує суму капіталу, що зарезервовано підприємством на кожну гривню майна Рекомендоване значення >0,2

ЕР-СРСВ – різниця між рентабельністю активів і ціною позикових коштів (диференціал).

ПК/ВК – плечо важеля - характеризує силу впливу важеля.

Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків підвищується рентабельність підприємства за рахунок залучення в господарський оборот позикового капіталу, незважаючи на його платний характер.

Наприклад, плече важеля піднімається з 1 до 9. ПК/ВК 900/100=9. У надії на значне збільшення ефекту важеля. Але не будемо забувати про другу частину - про диференціал. Умови кредиту при незмінному розростанні запозичень можуть погіршуватися. Може наступити момент, коли диференціал стане менше нуля - тоді диференціал буде діяти на шкоду підприємству.

Висновок: не можна збільшувати за всяку ціну плече важеля. Необхідно регулювати плече важеля залежно від величини диференціала.

Приклад. 3 підприємства:

ЕР 17,2 40 30

СРСВ 17 17,5 17

ПК /ВК 1 0,54 2

Тобто в підприємства А - ПК і ВК - 50 на 50. У підприємства Б - ПК менше, ніж ВК. У підприємства С - ВК менше, ніж ПК

ЕФв = 0,75*(17,2-17)*1=0,15

ЕФв = 0,75*(40-17,5)*0,54 = 9,11

ЕФв = 0,75*(30-17)*2 = 19,5

Рекомендації для підприємства А: Можна брати кредити, але диференціал уже наближається до нуля. Найменша затримка у виробничому процесі або збільшення % ставок може перевернути ефект важеля. Рекомендації для підприємства Б - можна залучати кредити. Диференціал =22,5. Ризику немає. Рекомендації для підприємства С – можна залучати кредити, диференціал = 13. Ризик є, але невеликий.

Підприємства: А - уразливе положення, підприємство Б та С- тверде завдяки диференціалу.

При аналізі необхідно відповісти на наступні питання:

- За рахунок яких видів кредиту (короткострокового або довгострокових) досягнута така динаміка?

- чи може підприємство дозволити собі залучення більш дорогих кредитів?

- чи не варто раціоналізувати структуру заборгованості?

- чи можна сподіватися на зниження фінансових витрат по заборгованості?

- яка швидкість відшкодування заборгованості? Чи не допускається відстрочка?

Аналіз і оцінка банкрутства підприємства – суб'єкта ЗЕД виконується за допомогою різноманітних методик.

Модель Чессера – банківська методика оцінки ймовірності невиконання позичальником умов кредитного договору. Під невиконанням умов договору мається на увазі не тільки неповернення суми, але й будь-які інші відхилення від договору, що роблять позику для кредитора менш вигідної.

Модель Чессера - це розрахунок інтегрального показника на підставі шести зважених змінних – фінансових коефіцієнтів, що характеризують рентабельність, ліквідність і фінансову стабільність компанії.

Формула для ймовірності невиконання умов договору

Р = 1 / [1 + e^-Y], (1.3)

де е = 2,71828

Y = -2,0434 – 5,24 * X1 + 0,0053 *X2 – 6,6507 *X3 + 4,4009 * X4 – 0,0791 *X5 – 0,1220 *X6, (1.4)

де X1 – (Гроші + Легкореалізовані цінні папери) / Сукупні активи,

X2 – Виручка / (Гроші + Легкореалізовані цінні папери),

X3 – Доход / Сукупні активи,

X4 – Сукупна заборгованість / Сукупні активи,

X5 – Основний капітал / Чисті активи,

X6 – Оборотний капітал / Виручка.

Таблиця 1.5

Розшифровка складових моделі Чессера

Гроші та легкоріалізовані цінні папери	230+240 ф1
Оборотні кошти	260+270 ф 1
Активи	280 ф 1
Чисті активи	380 ф 1
Позиковий капітал	480+620+630 ф 1
Власний капітал	380+430 ф 1
Виручка	35 ф 2
Доход	10 ф 2

У моделі Чессера для оцінки ймовірності невиконання договори використовуються наступні критерії:

якщо Р > 0,50, варто відносити позичальника до групи, що не виконає умов договору;

якщо Р < 0,50, варто відносити позичальника до групи надійних.

Модель оцінки рейтингу позичальника Чессера підходить для оцінки надійності кредитів.

Модель Альтмана. Модель прогнозування банкрутства, розроблена американським економістом Е. Альтманом, має також назву «розрахунок Z-показника» і є класичною в своїй сфері (вона включена до більшості західних підручників, присвячених фінансовому прогнозуванню та оцінці кредитоспроможності підприємств). При побудові індексу кредитоспроможності (Z – рахунок) Альтман обстежив 66 підприємства, половина з яких збанкрутувала в період між 1946 і 1965 роками.

В американській практиці використовується двофакторна модель Альтмана. Для неї вибирають два ключових показники, від яких залежить імовірність банкрутства компанії:

X₁  — показник поточної ліквідності (коефіцієнт покриття);

X₂  — показник питомої ваги позикових коштів в активах (коефіцієнт концентрації залученого капіталу).

Z = -0,3877-1,0736*Х1+0,579*Х2 (1.5)

де X₁  — показник поточної ліквідності (коефіцієнт покриття);

X₂  — показник питомої ваги позикових коштів в активах (коефіцієнт концентрації залученого капіталу).

У моделі враховується фактор ризику незабезпечення позикових коштів власними в майбутні періоди. Автором моделі ризик неспроможності оцінюється наступним чином:

- якщо Z<0, імовірність банкрутства менше 50%;

- якщо Z=0, імовірність банкрутства дорівнює 50%;

- якщо Z>0, імовірність банкрутства більше 50%.

Достоїнство моделі - її простота, обмежений обсяг необхідної вихідної інформації. Недолік моделі - невисока точність прогнозування ризику банкрутства (40-45%). Причина в тім, що не враховується вплив інших факторів ризику, оцінкою яких можуть бути показники рентабельності, ділової активності тощо.

Більш обґрунтованою і більш поширеною є п’ятифакторна модель Альтмана 1968р.

Z = 1,2X1 + 1,4X2 + 3,3X3 + 0,6X4 + 0,999X5 (1.6)

де X1 — робочий капітал (власні оборотні кошти) / активи;

X2 — чистий прибуток / активи;

X3 — операційний прибуток (EBIT) / активи;

X4 — ринкова вартість акцій / позиковий капітал;

X5 — чиста виручка від реалізації продукції / активи.

Провівши аналіз 33 пар промислових підприємств з обсягом валюти балансу від 1 до 25 млн дол. США, Альтман дійшов такого висновку щодо інтерпретації значень Z-показника:

- якщо Z<1,81, імовірність банкрутства висока, підприємство стане банкрутом з імовірністю 95% через рік;

- якщо 1,81<Z<2.765, імовірність банкрутства середня;

- якщо 2,765<Z<2.99, імовірність банкрутства невелика;

- якщо Z>2,99, імовірність банкрутства мала. Фінансово-стійке підприємство.

При розрахунку компоненту Х4 з’являється проблема ринкової оцінки власного капіталу компанії. В умовах розвинутого фондового ринку такою оцінкою може бути ринкова капіталізація компанії, однак у наших умовах отримати подібну оцінку важко: торги по акціям більшості компаній відбуваються нерегулярно та переважно, великими пакетами.

У таких випадках ціна акцій не може служити достатньо адекватною оцінкою капіталу, так як операція головним чином фіксує перехід контролю над компанією, а не нормальний інвестиційний процес.

Для оцінки компаній, акції яких не котуються на біржі Альтман у 1983 р запропонував модифікований варіант п’ятифакторної моделі:

Z = 0,717 Х1 + 0,847 Х2, + 3,107 Х3 + 0,42 Х4 + 0,995 Х5 (1.7)

де X4 — балансова вартість власного капіталу / позиковий капітал

Автором моделі ризик неспроможності оцінюється наступним чином:

- якщо Z<1,23, підприємству з великою імовірністю загрожує банкротство;

- якщо Z>1,23, ризик банкрутства мінімальний.

Таблиця 1.6

Розшифровка складових моделі Альтмана

Оборотні активи	стр 260+270 ф 1
Активи	стр 280 ф 1
Власні оборотні кошти	260+270-620-630
Поточні зобов'язання	стр 620+630 ф 1
Позиковий капітал	стр 480+620+630 ф 1
Балансова вартість власного капіталу	стр 380 ф 1
Чистий прибуток	стр 220 ф 2
Прибуток до виплати податків та відсотків	стр 100 ф 2
Виручка від реалізації	стр 35 ф 2

Таблиця 1.7
Показники оцінки рентабельності підприємства
Назва показника	Формула		Розрахунок		Характеристика
Валовий прибуток			50 ф 2
Прибуток від операційної діяльності (прибуток від реалізації, EBIT (Earnings before Interest, Taxes))			100 ф2
Чистий прибуток			220 ф 2
EBITDA (Earnings before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization)	Прибуток від операційної діяльності+ Амортизація		100 ф 2 + примітка 13 до річної фінансової звітності стр 1300		Аналітичний показник, що дорівнює прибутку до виплати відсотків, податків та амортизаційних відрахувань
Рентабельність реалізованої продукції (рентабельність продаж)	Операційний прибуток/ВРП*100		100 ф 2/35ф 2 *100%		Підвищення коефіцієнта означає або ріст цін при незмінних витратах виробництва, або зниження витрат виробництва при збереженні колишніх цін. Зменшення коефіцієнта може відбутися через зниження ціни без скорочення витрат або в результаті підвищення собівартості без підвищення цін. Зменшення цього показника означає падіння попиту на продукцію фірми і як наслідок - зниження рентабельності продажів
Економічна рентабельність ( рентабельність виробництва)	Операційний прибуток/собівартість*100		(100 ф 2 /(40+70+80+90)) *100%
Рентабельність активів (капіталу, підприємства) ROA	Операційний прибуток/ середня вартість активів*100		(100/ ( 280пп +280 тп)*0,5) *100		Показує здатність підприємства отримувати прибуток, виходячи з активів, які є в розпорядженні. Показує скільки приходиться прибутку на кожну гривню, що вкладено у підприємство.
Рентабельність власного капіталу ROE	Чистий прибуток/ середня вартість власного капіталу*100		(220/(380пп +380 тп+430пп+430 тп)*0,5)*100		Показує величину прибутку, яка припадає на 1 грн власного капіталу а також потенціальні можливості розширення діяльності підприємтва
Рентабельність оборотного капіталу	Чистий прибуток/ середня вартість оборотного капіталу*100		(220/(260пп+260 тп+270 пп+270 тп)*0,5)*100
тп - теперешній період
пп - попередній період
Таблиця 1.8
Показники оцінки ділової активності підприємства
Назва показника		Формула		Розрахунок		Характеристика
Чиста виручка від реалізації продукції (ВРП, Оборот)				стр 35 ф 2
Продуктивність праці		ВПР/чисельність працюючих		стр 35 ф 2/ чисельність		Характеризує рівень організації виробництва та праці, рівень автоматизації
Фондовіддача активів (коефіцієнт транформації, коефіцієнт оборотності активів)		ВПР/ середня вартість активів		35/((280оп+280пп)*0,5)		Показує, скільки разів за період обертається капітал, що вкладений в активи підприємства. Характеризує ефективність використання всіх засобів, які є у підприємтва
Коефіцієнт оборотності власного капіталу		ВПР/середня вартість власного капіталу		35/((380тп+380пп+430тп+430 пп)*0,5)		Збільшення
Коефіцієнт оборотності оборотних активів		ВПР/середня вартість оборотних активів		35/((260тп+260пп+270тп+270 пп)*0,5)		Показує число оборотів. Чим вище кількість оборотів, тим комерційна діяльність більш активна і потрібно менше коштів для введення поточних операцій
Коефіцієнт оборотності оборотних активів в днях		(середня вартість оборотних активів/ВРП)*360		360/попередній показник		Показує кількість днів
Коефіцієнт обороту основних засобів (фондовіддача)		ВПР/середня вартість основних засобів		35/((31тп+31 пп)*0,5)		Характеризує рівень використання основних фондів, що вимірюється продажем, який доводиться на одиницю вартості, вкладених в основні засобі, коштів
Коефіцієнт оборотності запасів в днях (термін зберігання запасів)		(Запаси/оборот)*360		((100:140)/35)*360		показує середній термін зберігання виробничих запасів на підприємстві
Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках (оборотність дебіторської заборгованості)		ВПР/середня вартість дебіторської забогованості		35/(150:210ср)		Показує кількість оборотів дебіторської заборгованості за період. Показує у скільки разів виручка перевищує середню ДЗ
Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках ( оборотність дебіторської заборгованості) в днях		360/попередний показник або (ДЗср/оборот) *360		360/попередній показник або (150:210 ср)/35		Показує середній термін інкасації ДЗ, тобто період її погашення
Частка сумнівної ДЗ		резерв сумнівних боргів/ ДЗ *100%		(162/ (150:210))*100%		показує частку просроченої ДЗ в загальній сумі
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в днях		середня вартість кредиторської заборгованості/ВПР*360		(стр 510:610 ср знач )/035*360
Період операційного циклу		Оборотність запасів +оборотність ДЗ (днях)				Визначає термін обороту грошових коштів
Період фінансового циклу		період операційного циклу - КЗ				Показує термін перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти
тп - теперешній період
пп - попередній період