*Визначення правил походження товарів

Сьогодні майже вся продукція, що пропонується на світовому ринку, вироблена не в одній країні, причому це стосується як товарів народного споживання, так і складних машин і обладнання, що використовуються для їх виробництва.

Це актуалізує проблему розробки чітких правил визначення походження товару, тобто з’ясування країни або регіонального інтеграційного угруповання, в яких товари були вироблені.

2 Види:

• непреференційні

• преференційні

Визначення правил походження товарів важливе, наприклад:

1) коли країна є членом преференційної торговельної угоди: щоб преференційні або нульові ставки мита застосовувалися до країн, на які дійсно поширені узгоджені преференції (запобігання так званому феномену “торговельного відхилення” - “trade deflection”).

2) при необхідності застосування таких заходів як:

• компенсаційні та антидемпінгові мита;

• кількісні обмеження, в тому числі тарифні квоти;

• розв’язання торговельних суперечок в СОТ.

3) для аналізу тенденцій розвитку торговельних відносин з партнерами, тощо

Методи:

• зміна тарифної класифікації;

Цей метод є найбільш поширеним порівняно з іншими. Він застосовується угрупованням країн NAFTA, Південноамериканським спільним ринком (MERCOSUR), а також був визначений основним на Уругвайському Раунді багатосторонніх торговельних переговорів.

Недоліки - чи відбулася “значна переробка”

• критерій адвалорного відсотка;

Це відсоток (від вартості товару), який повинен бути доданий країною до вартості товару при переробці. Застосовуваний рівень адвалорного відсотку відрізняється в різних країнах і торговельних блоках. В той час, як визначення значення проценту (наприклад 55%) здається простим, результат розрахунків часто залежить від комплексу спірних питань. Цей метод є більш вигідним для країн з високим рівнем заробітної плати, так як вона враховується у розмірі доданої вартості.

• критерій операцій з виробництва або переробки

Сполучені Штати використовували вказану систему для формування правил визначення походження текстильних товарів починаючи з 1984 року. Головний недолік - опосередковане стримання технологічного прогресу, обмежуючи доступ на внутрішній ринок продукції, виробленої за кордоном за більш ефективною технологією.

Члени СОТ повинні дотримуватися наступних принципів застосування правил визначення походження:

• застосування правил повинно бути однаково для всіх цілей;

• країною, яка визначається як країна походження певного товару, повинна бути та країна, де товар був повністю вироблений, або та країна, де була здійснена найбільш суттєва переробка;

• правила не повинні бути більш жорсткими, ніж ті, якими країнами користуються для визначення того, чи є товар вітчизняним, і повинні бути однаковими для всіх Членів СОТ, незалежно від національної належності виробника даного товару;

• правила повинні застосовуватися послідовно, однаково, об’єктивно і розумно;

• закони, нормативні акти, судові рішення та адміністративні розпорядження загального застосування стосовно правил походження повинні вчасно публікуватися;

• оцінка походження товару повинна видаватися у найкоротший термін, але не пізніше 150 днів з моменту находження запиту (при умові, що було повідомлено всі необхідні дані про товар); результати оцінки матимуть силу протягом трьох років, якщо умови та правила залишаться порівнюваними;

• змінені і нові правила визначення походження не повинні мати зворотньої сили;

• будь-яка адміністративна дія щодо визначення походження може бути оперативно переглянута через судові, арбітражні або адміністративні органи та процедури, що не залежать від органу, який проводив визначення походження; результат такого перегляду може змінити або відмінити попереднє визначення;

• конфіденційна або надана на конфіденційній основі інформація, необхідна для правильного визначення походження не повинна розголошуватися без спеціального дозволу особи чи уряду, що надали таку інформацію, за виключенням обсягу, необхідного в разі проведення судових процедур.