Тема 5. Доба епічного світогляду (3 год.)

Германська епічна передісторія. Світ саги. “Беовульф”.

Світ колективної статики. Специфіка “всезагальності” епосу. Епос і “народні” мови. Французькі епічні поеми, їх доля в інших країнах Європи.

Візантійська типологічна паралель.

Романська архітектура як просторовий образ нерухомого світу.

Література:

1. Ауэрбах Э. Мимесис. – М.; СПб., 2000. – с.84-106.

2. Византийская литература. – М., 1974.

3. Волкова З.Н. Эпос Франции. – М., 1984.

4. Песни о Гильоме Оранжском. – М., 1985.

5. Сулина Т.К. Латинская поэма о Вальтере Аквитанском и германский героический эпос//Учен. записки о Моск. гос. пед. ин-та. – 1971. – 458. – С. 3 – 27.

6. Художественный язык средневековья. – М., 1982.

7. Ярхо Б.И. Юный Роланд. – Л., 1926.

8. La technique littÈraire des chansons de geste. – LiÈge, 1959.

Тема 6. Хіі століття. Виникнення трирівневої “готичної

вертикалі” (2 год.)

ХІІ ст. – доба “культурного вибуху”. Теоретичні засади культури, що прийшла до рухомого стану. Готика. Соціологічна схема “трьох станів суспільства”. Хрестові походи. Вертикальна стратифікація культури; формування куртуазної культури як простору опанування “середнього” світу земного буття. Мовні стилі та особливості їх ієрархії, відповідної до ієрархії трьох субкультур: церковної – куртуазної – “народної”. “Довге середньовіччя”.

Література.

1. Горнунг Б.В. Существовал ли “Ренессанс ХІІ века”?//Историко-философские исследования. – М., 1967. – С. 272 – 282.

2. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа “Анналов”. – М., 1993

3. Данилова И.Е. Искусство средних веков и Возрождения. – М., 1984.

4. Дюби Ж. Европа в средние века. – Смоленск, 1994.

5. Дюби Ж. Трехчастная модель или представления средневекового общества о себе самом. – М., 2000.

6. Заборов М.А. Крестоносцы на Востоке. – М., 1980.

7. История лингвистических учений: Позднее средневековье. – СПб., 1991.

8. Кардини Ф. История средневекового рыцарства. – М., 1987.

9. Малые жанры старофранцузской литературы. – К., 1995.

10. Мейлах М.Б. Язык трубадуров. – М., 1976.

11. Морисон С. Крестоносцы. – М., 2003.

12. Рациональность и семиотика дискурса. – К., 1994.

13. Собуцький М.А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя. – К., 1997.

14. Martindale A. Gothic Art. – London, 1977.

15. Флори Ж. Идеология меча. – СПб., 1999.

Тема 7. “Серединний простір” куртуазної субкультури (3 год.)

Реалізація системи цінностей та антицінностей світу куртуазії. Провансальські трубадури. Особистісна оповідь: старофранцузький рицарський роман. “Привласнення” античності. Кретьєн де Труа та його нащадки. Специфіка засвоєння кельтського фольклору. Символіка Грааля. Легенда про Трістана та Ізольду.

Роман “візантійського” типу. “Окассен і Ніколетт” – нериторична форма кодифікації нової “мови культури”.

Подальша доля європейської куртуазії. Німецький міннезанг. Прозові романи і “народні книги”.

Література:

1. Ауэрбах Э. Мимесис. – М.; СПб., 2000. – с. 107-122.

2. Брюнель-Лобршпон Ж., Дюамель-Амадо К. Повседневная жизнь во времена трубадуров XII-XIII века. – М., 2003.

3. Дюби Ж. Европа в средние века. – Смоленск, 1994.

4. Жизнеописания трубадуров. – М., 1993.

5. Кретьен де Труа. Эрек и Энида. Клижес. – М., 1980.

6. Легенда о Тристане и Изольде. – М., 1976.

7. Мейлах М.Б. Язык трубадуров. – М., 1976.

8. Мелетинский Е.М. Средневековый роман: происхождение и классические формы. – М., 1983.

9. Михайлов А.Д. Французский рыцарский роман и вопросы типологии жанра в средневековой литературе. – М., 1976.

10. Поэзия трубадуров, миннезингеров, вагантов. – М., 1974.

11. Средневековый роман и повесть. – М., 1974.

12. Флуар и Бланшефлор. – М., 1985.

13. Loomis R. Sh. The Grail: from Geltic Hyth to Christian Symbol. – Princeton, 1991.