Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсак.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
296.45 Кб
Скачать

2.1. Виробничі розрахунки

Розрахунок ефективного фонду часу працівника.

Розрахунку чисельності персоналу повинна передувати визначення балансу робочого часу одного працівника. Розраховується ефективний фонд за формулою:

Феф = Фном × h (2.1)

де Fном – номінальний фонд робочого часу працівників

h – плановий коефіцієнт витрат часу приймається в межах від 0,95, припускаємо втрати часу 5%, отже h = 0,96.

Номінальний фонд часу визначається за формулою:

Фном = (Дк,дн – Дсв,дн – Дв,дн – Двід,дн – Дп.св,дн)× tзм 1,год + Дп.св,дн × tзм2,год (2.2)

де – кількість календарних днів в році;

– кількість вихідних і святкових днів в році;

– середня кількість днів у році наданих робітнику під відпустку;

– передсвяткові;

, - тривалість зміни у звичайні та передсвяткові дні

Для розрахунку наведеної формули її дані визначаємо за 2012 р. і вони становлять:

– дні календарні – 366;

– святкові дні – 10 ;

– вихідні дні – 104 ;

– дні відпустки – 24;

– тривалість зміни – 8 годин, в передсвятковий день - 7 годин.

Звідси фонд номінальний дорівнює:

Фном = (366 – 10 – 104 - 24) × 8 + 10 × 7 = 1802 год

Фонд ефективний становить:

Феф = 1802 × 0.95 = 1712 год

Отже, згідно розрахунків плановий номінальний фонд робочого часу буде становити 1802 годин, а ефективний фонд робочого часу одного працівника 1712 годин.

Розрахунок трудомісткості робіт з виготовлення виробу

Трудомісткість робіт – це кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції. Трудомісткість продукції вимірюється в нормо-годинах, людино-годинах.

Для даного розрахунку спочатку визначають трудомісткість робіт щодо виготовлення 1 виробу:

Тод= Σ t н/год. (2.3)

де – загальна сума норми часу згідно витягу технологічного процесу.

Трудомісткість обчислюємо у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 – Трудомісткість робіт

Найменування операцій

Фактична тривалість операцій, год.

Комплектувальна

1,0

Формувальна

2,0

Монтажна

3,0

Гальванічна

0,5

Слюсарні роботи

2,2

Складальна

1,7

Фотохімічна

2,5

Регулювальна

1,1

Разом:

14

Оскільки розрахунок проводиться у годинах, то в нашому випадку трудомісткість становить:

Тод = 14 н/год.

Далі визначаємо загальну трудомісткість робіт, тобто всю кількість робочого часу, яку необхідно витратити на планову річну кількість виробів за формулою:

Тзаг = Тод × N, н/год (2.4)

де Тод – трудомісткість робіт з виготовлення виробів;

N – річна кількість виготовлених виробів. Приймаємо кількість виготовлених виробів – 150.

Звідси:

Тзаг 1 = 14 × 120 = 1680 н/год

Припускаємо, що даний вид роботи не є єдиним на підприємстві і становить 20% від решти наданих послуг.

Отже на весь обсяг:

Тзаг фірми = (1680: 20) × 100 = 8400 н/год

Тобто трудомісткість виготовлення виробів дорівнює 1680 годин, а загальна трудомісткість робіт 8400 год.

Розрахунок необхідної кількості працюючих.

Кадри підприємства – це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу підприємства, є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатності.

Основні робітники – це ті, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва, і їх кількість визначається за формулою загальної трудомісткості. Це найбільш численна категорія, яка в деяких галузях народного господарства становить приблизно 80% від загальної кількості працівників.

(2.5)

де Тзаг – загальна трудомісткість робіт на підприємстві;

Феф – ефективний фонд;

kвн – коефіцієнт виконання норм, що приймаються рівним від 1 до 1,2. В нашому випадку припускаємо перевиконання на рівні 50%, звідси kвн =0,5.

Обчислюємо чисельність основних робітників для виготовлення виробів:

Чосн = 8400 : (1712 × 0,5) =10 чол.

Допоміжні робітники – це ті, які виконують функцію обслуговування основного виробництва, тобто основних робітників і їх чисельність визначається в розмірі не більше 20% від тих основних робітників.

Чдр = 1 чол.

Крім того плануємо кількість адміністративно-управлінського персоналу (АУП): директор – 1 чол, бухгалтер – 1.

Крім того приймаємо молодший обслуговуючий персонал, до якого відносимо прибиральницю – 1 чол.

Всі вище зазначені розрахунки зводимо у відомість працюючих на підприємстві, до якої вносимо категорії працівників, їх чисельність та структуру.

Структура підприємства – це внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів системних зв’язків, підпорядкування та взаємодію між ними.

Таблиця 2.2 – Зведена відомість працюючих

Категорії працівників

Кількість працівників

Питома вага

Основні працівники

10

63,6

Допоміжні правники

1

9

Директор

1

9

Бухгалтер

1

9

Прибиральниця

1

9

РАЗОМ

14

100%