- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •Національний університет водного господарства та природокористування в. М. Москальова
- •Підручник
- •Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-1649 від 13 липня 2004 року)
- •1 Виробничий травматизм
- •1.1. Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- •1.1.1. Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- •1.1.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.1.3. Право громадян на охорону праці
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.1.6. Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров'я
- •1.1.7. Охорона праці при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів і засобів виробництва
- •1.1.8. Тривалість робочого часу працівників
- •1.1.9. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов'язки працівника щодо виконання нормативних актів
- •1.1.10. Охорона праці жінок
- •1.1.12. Медичні огляди певних категорій працівників
- •1.1 Лз. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.14. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Функції управління охороною праці
- •1.2.4. Управління охороною праці на підприємстві
- •1.2.5. Організація служби охорони праці
- •1.2.6. Наукові дослідження з проблем охорони праці
- •1.3. Навчання з питань охорони праці 1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання з охорони праці
- •1.3.3. Пропаганда знань з питань охорони праці
- •1.3.4. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.5. Активні методи й засоби навчання охороні праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •1.4.2. Повноваження й права органів державного нагляду за охороною праці
- •1.4.3. Громадський контроль
- •1.4.4. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •1.4.5. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування нещасних випадків на виробництві
- •1.5.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •1.5.3. Розслідування й облік
- •1.5.4, Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму й професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Звітність та інформація про нещасні випадки
- •1.6.2. Аналіз причин травматизму й професійних захворювань
- •1.6.3. Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- •1.6.4. Технічні та організаційні заходи
- •2.1.1. Фактори санітано-гігієнічнихумов праці
- •2.1.2, Державне санітарне законодавство
- •2.1.3. Санітарно-епідеміологічний нагляд
- •2.1.4. Відповідальність за порушення санітарного законодавства
- •2.1.5. Загальні відомості про умови та фізіологію праці
- •2.1.6. Вплив характеру праці на функціонування організму
- •2.1.7. Оцінка умов праці
- •2.2. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •2.2.1. Повітря робочої зони
- •2.2.2. Метеорологічні чинники та їх вплив на організм
- •2.3. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •2.3.1. Виробничий пил
- •2.3.2. Виробничі отрути та їх вплив на функціонування організму
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Механічна вентиляція
- •2.4.4. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •2.4.5. Припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція
- •2.4.6. Методи розрахунку систем механічної вентиляції
- •2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •2.5.1. Вплив умов освітлення на зорову функцію
- •2.5.2. Основні світлотехнічні терміни
- •2.5.3. Вимоги до виробничого освітлення
- •2.5.4. Види й системи освітлення
- •2.5.5. Природне освітлення
- •2.5.6. Штучне освітлення
- •2,5.7. Характеристика джерел штучного освітлення
- •2.5.8. Освітлювальні установки
- •2.5.9. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.5.10. Прожекторне освітлення
- •2.6. Вібрація
- •2.6.1. Причини виробничої вібрації
- •2.6.2. Характеристика основних параметрів вібрації
- •2.6.3. Дія вібрації на організм
- •2.6.4. Гігієнічне нормування
- •2.6.5. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.7.1. Виробничий шум
- •2.7.2. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму
- •2.7.3. Дія шуму на організм людини
- •2.7.4. Гігієнічне нормування
- •2.7.5. Методи та засоби захисту
- •2.7.6. Ультразвук
- •2.7.7. Інфразвук
- •2.8. Іонізуюче випромінювання
- •2.8.1. Основні джерела і види іонізуючого випромінювання
- •2.8.2. Властивості іонізуючого випромінювання та одиниці його вимірювання
- •2.8.3. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм
- •2.8.4. Гігієнічне нормування
- •2.8.5. Методи та засоби захисту
- •2.9. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.9.1. Джерела електромагнітних полів та їх класифікація
- •2.9.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Гігієнічне нормування
- •2.9.4. Профілактичні заходи щодо захисту
- •2.10.2. Інфрачервоне випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.3. Гігієнічне нормування і профілактичні заходи
- •2.10.4. Ультрафіолетове випромінювання та особливості його дії на організм
- •2.10.5. Лазерне випромінювання
- •2.11. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень
- •2.11.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до території підприємств і розташування будівель та споруд
- •2.11.2. Класи шкідливості підприємств
- •2.11.3. Вимоги до виробничих будівель
- •2.11.4. Вимоги до допоміжних
- •2.11.5. Системи водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1*2. Механізація і автоматизація технологічних процесів та обладнання
- •3.1.3. Дистанційне спостереження і керування
- •3.1.4. Контрольно-вимірювальні засоби
- •3.1.6. Загальні вимоги до розташування обладнання
- •3.1.7. Організація робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.2. Основні причини аварій і несправностей котельного агрегату
- •3.2.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.5. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.6. Безпека при експлуатації кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Заходи безпеки при організації вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вимоги безпеки до вантажопідіймальних кранів
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту. Внутрішньозаводські проїзди, дороги і тротуари
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Особливості електротравматизму
- •3.4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •3.4.3. Чинники, що впливають
- •1111 ІттьПзГті
- •3.4,4. Вплив протікання струму через людину на наслідки ураження
- •3.4.5. Небезпека ураження людини струмом у різних електричних мережах
- •3.4.6. Класифікації виробничих умов за рівнем електробезпеки
- •3.4.7. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.8. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •4.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •4.1.1. Загальні відомості про пожежі
- •4.1.2. Розвиток пожежної справи
- •4.1.3. Основні нормативні акти,
- •4.1.4. Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- •4.1.5. Основні причини пожеж
- •4.1.6. Негативні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Класифікація видів горіння
- •4.2.3. Група горючості матеріалів та речовин
- •4.2.4. Показники поженчної
- •4.2.5. Особливості горіння твердих горючих матеріалів
- •4.2.6. Особливості горіння рідких речовин
- •4.2.7. Особливості горіння пилоповітряної суміші
- •4.2.8. Особливості горіння газів
- •4.2.9. Умови самозаймання речовин
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •4.3.1. Пожежовибухонебезпечні властивості матеріалів і речовин та сфера їх використання
- •4.3.2. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.3.3. Обгрунтування категорії вибухопожежонебезпечності приміщень
- •4.3.4. Класифікація приміщень за Правилами облаштування електроустановок
- •4.3.5. Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Призначення та засади системи попередження пожеж
- •4.4.2. Вимоги до системи попередження пожеж
- •4.4.3. Захист від блискавки
- •4.5. Система пожежного захисту
- •4.5.1. Суть і складові системи пожежного захисту
- •4.5.2. Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- •4.5,3. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.5.5. Способи і засоби пожежогасіння
- •4.5.6. Протипожежне водопостачання
- •4.5.7. Стаціонарні засоби гасіння пожеж
- •4*5.8. Евакуація людей
- •4.5,9. Протидимний захист
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів
- •4.6.1. Організаційно-технічне забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.2. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.3. Обов'язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
- •4.6.4. Державний пожежний нагляд
- •4.6.5. Пожежна охорона та організація гасіння пожеж
- •4.6.6. Інструкції про заходи пожежної безпеки
- •4.6.7. Дії персоналу під час виникнення пожежі
- •4.6.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
- •Ярошевська в.М. Та інші
- •"Вд "Професіонал", 2004. - 256 с.
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів
2.9.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини
Проблема електромагнітного забруднення навколишнього середовища постала лише тоді, коли було виявлено небезпечний вплив електромагнітних полів на здоров'я людини.
Людина має п'ять органів чуття, за допомогою яких сприймає оточуючий світ та орієнтується в просторі. Однак електромагнітне поле вона не відчуває жодним із них, хоч деякі обдаровані люди мають електросенсорні здібності та відчувають — і навіть бачать — аномальні поля в приміщеннях, ауральні поля (біополя) навколо людини або тварини. Через те, що людина не сприймає ЕМП, виникла хибна думка, ніби його взагалі не існує. Однак досить увімкнути радіоприймач — і можна почути безліч голосів різних станцій світу та їх радіопозивні.
Сотні тисяч людей у багатьох сферах діяльності та в умовах побуту протягом багатьох років наражалися на шкідливу дію ЕМП і не підозрювали, що ЕМП могли бути причиною незадовільного стану здоров'я, захворювання або навіть смерті.
Біологічний ефект дії електромагнітних хвиль на організм залежить від інтенсивності джерела, тривалості опромінення, довжини хвиль, характеру випромінювання (безперервне, імпульсне) та режиму опромінення (постійне, інтермітуюче).
Відомо, що основою функціонування організму людини та інших живих істот є дуже слабкі біоелектричні струми й потенціали (мілівольти, мікроампери) та біомагнітні поля, що синхронізують природні біологічні ритми.
Штучні ЕМП, що співпадають з частотами біологічних ритмів мозку або біоелектричної активності серця чи інших органів людини, можуть призвести до десинхронізації функціональних процесів в організмі. Наприклад, порушення біологічних ритмів відбувається під час перельотів, коли людина перетинає кілька годинних поясів і змушена адаптуватися до нових часових обставин.
Завдяки дослідженням було встановлено, що ЕМП (особливо високовольтні ЛЕП) становлять велику небезпеку для здоров'я людини, а при тривалій дії здатні викликати рак, лейкемію, пухлини мозку, розсіяний склероз та інші тяжкі захворювання.
Підвищена увага до проблем, пов'язаних із ЕМП, пояснюється тим, що протягом останніх років у тисячі разів зросла й продовжує зростати енергоозброєність людства. Встановлено, що ЕМП чинять негативну дію на організм людини, змінюють гени та генофонд усього живого.
Механізм біологічної дії на організм людини полягає як у тепловому, так і в нетепловому специфічному ефекті.
Теплова дія ЕМП проявляється в підвищенні температури тіла, а також у локальному, вибірковому нагріванні тканин, органів, клітин унаслідок переходу електромагнітної енергії в теплову.
Опромінення організму променями великої інтенсивності та значної тривалості може призвести до деструктивних змін у тканинах та органах гострого й хронічного характеру.
Гострі ураження можуть бути тяжкими, середньої тяжкості й легкими. Трапляються ці форми ураження переважно при порушенні вимог безпеки або при техногенних аварійних ситуаціях.
Хронічні ураження розвиваються внаслідок тривалої дії на організм людини ЕМП субтеплових інтенсивностей, які викликають характерні зміни нервової системи. Зміни мають, як правило, функціональний характер і зворотний характер.
На людину впливають перемінні ЕМП, статичні струми й ЕМП, що їх супроводжують. Поверхні таких матеріалів, як пластикати, лінолеуми, килими, лакофарбові та поліровані покриття, накопичують електричні заряди (потенціал поля 3-10 кВ). Джерелом статичного струму може бути білизна, костюми із штучних тканин, що легко електризуються за рахунок тертя.
Штучні матеріали та тканини чинять вплив на електрохімічні властивості шкіри людини, порушують її газовий обмін (тіло «не дихає»), впливають на електричні властивості біологічно активних точок, що розташовані на тілі вздовж енергетичних меридіанів. Тому рекомендується носити білизну та одяг тільки з натуральних тканин.
Електризація тіла людини в першу чергу позначається на нервовій системі. Людина стає роздратованою, у неї підвищується втомлюваність, виникають головні болі, свербіж або алергічні реакції. При електризації в приміщеннях виникають позитивно заряджені поверхні, що притягують частинки пилу й негативно заряджені іони, унаслідок чого їх кількість у повітрі значно зменшується. Для збільшення кількості іонів необхідно проводити іонізацію повітря та вологе прибирання приміщення разом із провітрюванням.
Напруженість ЕМП величиною 300-1000 В/см чинить негативний вплив на організм людини, а в діапазоні 5000-10 000 В/см викликає загибель тварин.
Подальша урбанізація призведе до ще більшого забруднення навколишнього середовища ЕМП, а відтак — до збільшення загрози здоров'ю людини внаслідок інтенсивного електромагнітного опромінювання.
Інтенсивність опромінювання ЕМП у мешканців міста значно вища, ніж у мешканців сільської місцевості. У міських умовах існують джерела ЕМП, які пов'язані з прокладеними під землею телефонними, телевізійними, електричними й кабельними мережами, тепло- й водопровідними, каналізаційними та іншими технічними спорудами, яких у сільській місцевості немає.
У міських населених пунктах утворюються зони, напруженість ЕМП у яких в десятки й сотні разів перевищує електромагнітний фон природних зелених зон та сільських поселень. Особливо зростає електромагнітний фон у містах у денний період, коли працюють промислові та комунальні підприємства, і дещо знижується в нічний час. Цілком природно, що такий фон негативно позначається на стані здоров'я мешканців міста, які, порівняно із мешканцями села, в умовах виробництва й побуту підпадають під інтенсивніше опромінювання ЕМП.
Нині вже встановлено кореляційну залежність між народженням дітей з хворобою Дауна та опроміненням їх батьків НВЧ-енергі-єю. Ретроспективний аналіз показав, що більшість цих дітей мали батьків, які були опромінені під час Другої світової війни радіополя-ми радіолокаторів, а також радарних установок (8со1, Ізпз, 1971). Нині в комп'ютерних країнах світу (США, Німеччині, Японії та ін.) захворювання дітей, які захоплюються комп'ютерними іграми, стає національною проблемою.
Остаточно весь механізм впливу ЕМП на організм людини ще не зовсім вивчений, але відомо, що його шкідлива дія проявляється на всіх рівнях — субклітинному, окремих органах та організмі в цілому.
Встановлено, що електромагнітні хвилі високих і дуже високих частот викликають більш негативні біологічні ефекти, ніж довгі. Також виявлено, що електромагнітні хвилі міліметрового діапазону
Організм людини мас таку будову, що кожен її орган працює на відповідних частотах, наприклад, серце — на частоті близько 700 Гц, мозок у стані сну — на частоті 10 Гц, а у стані збудження — на частоті 50 Гц. Якщо людина перебуває поряд із джерелом випромінювання, що працює на аналогічній частоті або кратній частоті, то це може призвести до порушення нормальної частотної роботи згадуваних органів. Наприклад, збільшення частотної роботи серця в 1,5 рази може призвести до виникнення такого захворювання, як стенокардія.
Вважають, що зміни у функціонуванні серцево-судинної системи мають, як правило, функціональний характер і є зворотними.