2.9.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини

Проблема електромагнітного забруднення навколишнього сере­довища постала лише тоді, коли було виявлено небезпечний вплив електромагнітних полів на здоров'я людини.

Людина має п'ять органів чуття, за допомогою яких сприймає оточуючий світ та орієнтується в просторі. Однак електромагнітне поле вона не відчуває жодним із них, хоч деякі обдаровані люди ма­ють електросенсорні здібності та відчувають — і навіть бачать — аномальні поля в приміщеннях, ауральні поля (біополя) навколо лю­дини або тварини. Через те, що людина не сприймає ЕМП, виникла хибна думка, ніби його взагалі не існує. Однак досить увімкнути ра­діоприймач — і можна почути безліч голосів різних станцій світу та їх радіопозивні.

Сотні тисяч людей у багатьох сферах діяльності та в умовах по­буту протягом багатьох років наражалися на шкідливу дію ЕМП і не підозрювали, що ЕМП могли бути причиною незадовільного стану здоров'я, захворювання або навіть смерті.

Біологічний ефект дії електромагнітних хвиль на організм зале­жить від інтенсивності джерела, тривалості опромінення, довжини хвиль, характеру випромінювання (безперервне, імпульсне) та режи­му опромінення (постійне, інтермітуюче).

Відомо, що основою функціонування організму людини та ін­ших живих істот є дуже слабкі біоелектричні струми й потенціали (мілівольти, мікроампери) та біомагнітні поля, що синхронізують природні біологічні ритми.

Штучні ЕМП, що співпадають з частотами біологічних ритмів мозку або біоелектричної активності серця чи інших органів люди­ни, можуть призвести до десинхронізації функціональних процесів в організмі. Наприклад, порушення біологічних ритмів відбувається під час перельотів, коли людина перетинає кілька годинних поясів і змушена адаптуватися до нових часових обставин.

Завдяки дослідженням було встановлено, що ЕМП (особливо високовольтні ЛЕП) становлять велику небезпеку для здоров'я лю­дини, а при тривалій дії здатні викликати рак, лейкемію, пухлини мозку, розсіяний склероз та інші тяжкі захворювання.

Підвищена увага до проблем, пов'язаних із ЕМП, пояснюється тим, що протягом останніх років у тисячі разів зросла й продовжує зростати енергоозброєність людства. Встановлено, що ЕМП чинять негативну дію на організм людини, змінюють гени та генофонд усього живого.

Механізм біологічної дії на організм людини полягає як у теп­ловому, так і в нетепловому специфічному ефекті.

Теплова дія ЕМП проявляється в підвищенні температури тіла, а також у локальному, вибірковому нагріванні тканин, органів, клі­тин унаслідок переходу електромагнітної енергії в теплову.

Опромінення організму променями великої інтенсивності та значної тривалості може призвести до деструктивних змін у ткани­нах та органах гострого й хронічного характеру.

Гострі ураження можуть бути тяжкими, середньої тяжкості й легкими. Трапляються ці форми ураження переважно при порушен­ні вимог безпеки або при техногенних аварійних ситуаціях.

Хронічні ураження розвиваються внаслідок тривалої дії на ор­ганізм людини ЕМП субтеплових інтенсивностей, які викликають характерні зміни нервової системи. Зміни мають, як правило, функ­ціональний характер і зворотний характер.

На людину впливають перемінні ЕМП, статичні струми й ЕМП, що їх супроводжують. Поверхні таких матеріалів, як пластикати, лі­нолеуми, килими, лакофарбові та поліровані покриття, накопичують електричні заряди (потенціал поля 3-10 кВ). Джерелом статичного струму може бути білизна, костюми із штучних тканин, що легко електризуються за рахунок тертя.

Штучні матеріали та тканини чинять вплив на електрохімічні властивості шкіри людини, порушують її газовий обмін (тіло «не дихає»), впливають на електричні властивості біологічно активних точок, що розташовані на тілі вздовж енергетичних меридіанів. То­му рекомендується носити білизну та одяг тільки з натуральних тканин.

Електризація тіла людини в першу чергу позначається на нер­вовій системі. Людина стає роздратованою, у неї підвищується втомлюваність, виникають головні болі, свербіж або алергічні реак­ції. При електризації в приміщеннях виникають позитивно зарядже­ні поверхні, що притягують частинки пилу й негативно заряджені іони, унаслідок чого їх кількість у повітрі значно зменшується. Для збільшення кількості іонів необхідно проводити іонізацію повітря та вологе прибирання приміщення разом із провітрюванням.

Напруженість ЕМП величиною 300-1000 В/см чинить негатив­ний вплив на організм людини, а в діапазоні 5000-10 000 В/см ви­кликає загибель тварин.

Подальша урбанізація призведе до ще більшого забруднення навколишнього середовища ЕМП, а відтак — до збільшення загрози здоров'ю людини внаслідок інтенсивного електромагнітного опро­мінювання.

Інтенсивність опромінювання ЕМП у мешканців міста значно вища, ніж у мешканців сільської місцевості. У міських умовах існу­ють джерела ЕМП, які пов'язані з прокладеними під землею теле­фонними, телевізійними, електричними й кабельними мережами, те­пло- й водопровідними, каналізаційними та іншими технічними спо­рудами, яких у сільській місцевості немає.

У міських населених пунктах утворюються зони, напруженість ЕМП у яких в десятки й сотні разів перевищує електромагнітний фон природних зелених зон та сільських поселень. Особливо зростає електромагнітний фон у містах у денний період, коли працюють промислові та комунальні підприємства, і дещо знижується в нічний час. Цілком природно, що такий фон негативно позначається на ста­ні здоров'я мешканців міста, які, порівняно із мешканцями села, в умовах виробництва й побуту підпадають під інтенсивніше опромі­нювання ЕМП.

Нині вже встановлено кореляційну залежність між народжен­ням дітей з хворобою Дауна та опроміненням їх батьків НВЧ-енергі-єю. Ретроспективний аналіз показав, що більшість цих дітей мали батьків, які були опромінені під час Другої світової війни радіополя-ми радіолокаторів, а також радарних установок (8со1, Ізпз, 1971). Нині в комп'ютерних країнах світу (США, Німеччині, Японії та ін.) захворювання дітей, які захоплюються комп'ютерними іграми, стає національною проблемою.

Остаточно весь механізм впливу ЕМП на організм людини ще не зовсім вивчений, але відомо, що його шкідлива дія проявляється на всіх рівнях — субклітинному, окремих органах та організмі в цілому.

Встановлено, що електромагнітні хвилі високих і дуже високих частот викликають більш негативні біологічні ефекти, ніж довгі. Та­кож виявлено, що електромагнітні хвилі міліметрового діапазону

майже повністю поглинаються шкірою і діють тільки на її рецепто­ри, сантиметрові та дециметрові хвилі менше поглинаються епідер­місом, але глибше проникають у тканини й діють на структуру моз­ку та інші органи й тканини.

Організм людини мас таку будову, що кожен її орган працює на відповідних частотах, наприклад, серце — на частоті близько 700 Гц, мозок у стані сну — на частоті 10 Гц, а у стані збудження — на частоті 50 Гц. Якщо людина перебуває поряд із джерелом випро­мінювання, що працює на аналогічній частоті або кратній частоті, то це може призвести до порушення нормальної частотної роботи зга­дуваних органів. Наприклад, збільшення частотної роботи серця в 1,5 рази може призвести до виникнення такого захворювання, як стенокардія.

Вважають, що зміни у функціонуванні серцево-судинної систе­ми мають, як правило, функціональний характер і є зворотними.