3.3. Перспективи вдосконалення бюджетно-податкової системи України

Як бачимо, податки не виділяються в окрему складову фінансової системи, мабуть, тут мається на увазі, що вони перебувають у складі державного бюджету як його доходна частина. Податки мають розглядатись як підсистема фінансової системи, оскільки з організаційної точки зору вони специфічні у порівнянні з державним бюджетом і державними фінансами.

Вплив на податкову систему ззовні відбувається через податкове законодавство, яке розробляється виконавчою владою і приймається Верховною Радою України. Комплекс податкового законодавства має відбивати державну податкову політику. Причому податкову політику слід розуміти як діяльність держави у сфері встановлення правового регламентування й організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Бюджетно-податкова політика ведеться виходячи з певних принципів, що відображають її завдання. Виконання вимог принципів побудови податкової системи свідчить про ефективність податкової політики, за ступенем її відповідності продекларованим принципам можна робити висновки про напрямок розвитку податкової системи, а відповідно й про його коригування [1].

Про основні принципи податкової системи уже говорилося, та необхідно додати, що Законом України “ Про систему оподаткування ” від 18 лютого 1997 року у статті 3 встановлено одинадцять принципів побудови системи оподаткування в Україні. Особливу зацікавленість серед них викликають три принципи [17]:

• стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

• економічна обґрунтованість – встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

• доступність – забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів.

Значні масштаби ухилення від оподаткування порушують основний принцип оподаткування, а саме “ рівний розподіл податків ”, за яким платежі кожного до бюджету мають бути пропорційні з його доходами і винятки для окремих осіб неприпустимі. Порушення цього принципу веде до того, що додаткове податкове навантаження лягає на законослухняних платників податків або на тих, хто не має можливості ухилятися від оподаткування. Таке становище знову провокує ухилення від сплати податків.

Таким чином, можна констатувати, що в Україні розроблено законодавчу базу, яка регламентує справляння податків, і створено адміністративні органи, які контролюють виконання законодавства суб’єктами господарювання. Однак не можна сказати, що бюджетно-податкова система ефективна і досягає мети свого функціонування [5, с. 23].

Які ж причини такого становища? Перша й основна та, що становлення податкової системи України відбувається у важких економічних, соціальних і політичних умовах. Складність економічних умов полягає в тому, що в Україні відбувається економічний спад, економіка перебуває на складному етапі свого розвитку. Складність соціальних умов – в успадкованій від минулого системі соціального захисту, яка більшою мірою зорієнтована на державний бюджет і меншою – на заощадження громадян. Складність політичних умов полягає у відсутності в політичної еліти єдності щодо напрямків економічних реформ, а як наслідок, і єдності щодо податкової системи [14, с. 10].

Друга причина – це причина інституціонального характеру. Річ у тім, що бюджетно-податкова система виявилася особливо чутливою до наявності суспільних інститутів.

Погляньмо на податкову систему як на сукупність суспільних інститутів і зробимо аналіз становлення такого з них, як “ платник податків ”. Відомо, що бажання ухилитися від податків існує відтоді, як існують податки, але в економічно розвинутих країнах масштаби ухилення менші, ніж у країнах, що розвиваються. Гадаємо, що причин тут кілька: відпрацьовані протягом багатьох років і технічно добре забезпечені механізми справлення податків, більш-менш усталене й досконале податкове законодавство. Але не менш важливим є формування у платників податків почуття відповідальності перед суспільством і неминучості покарання за несплату податків. Саме відсутність “ звичок ” і “ стереотипів ” платників податків – одна із причин неефективності податкової системи України. У даному разі під “ стереотипами ” слід розуміти готовність платників податків до вчасної і повної їх сплати [14, с. 11].

Отже, неможливо побудувати ефективну податкову систему, не сформувавши платника податку як елемент податкової системи, як суспільний інститут. Крім того, треба вести постійну просвітницько-пропагандистську роботу з платниками податків як щодо роз’яснення їм податкового законодавства, так і щодо “ втілення ” у їхню свідомість ідеї про необхідність і неминучість сплати податків.

Слід зауважити, що з боку ДПА України у цьому плані вже дещо робиться. Свідченням цього є створення при ДПА відділів для роботи з платниками податків, ухвала проекту довгострокової програми з формування високої податкової культури населення та ідея створення асоціації платників податків як громадської організації, що стоятиме на сторожі інтересів платників і матиме своїх представників у Державній податковій адміністрації. Але відсутність традицій сплати податків в Україні ще довго даватиметься взнаки, і це одна із причин того, що прогресивне податкове законодавство в Україні дає менший ефект, ніж у тих же розвинутих європейських країнах [8, с. 46].

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки розгляду бюджетно-податкової політики, треба зробити висновок, що вплив на економіку державних витрат і податків суперечливий: з одного боку, державні витрати створюють додатковий платоспроможний попит і тим самим дозволяють стимулювати економічний ріст, але з іншого боку, використовуване для цієї мети оподатковування населення може скорочувати його споживчий попит. Держава намагається втягнути в оборот тимчасово вільні засоби, створити, за допомогою перерозподілу оптимальні умови для відтворювального процесу.

Як найбільша економічна реальність, що охоплює всі сфери життя країни, державні витрати відіграють центральну роль при визначенні структури споживання, інвестицій і прибутку в економіці.

Зміна державних витрат і податків впливає на величину доходу. Це підвищує можливості використання фіскальної політики для стабілізації економіки. Коли економіка переживає спад, можливо, для розширення випуску варто знижувати податки чи збільшувати державні витрати. А коли економіка на підйомі, варто було б підвищувати податки і скорочувати витрати, щоб повернути економіку до стану повної зайнятості.

На практиці фіскальна політика активно використовується з метою стабілізації економіки. Розширення державних витрат і зниження податків застосовується, коли треба допомогти економіці вибратися з кризи. Зниження витрат і збільшення податків практикується, коли треба загальмувати надмірний підйом.

В даний час бюджетно-податкова політика і бюджет невіддільні один від одного поняття. Ця політика є найважливішим інструментом формування державного бюджету. З іншої сторони вона містить у собі теоретичну основу і на практиці визначає статті витрат бюджетних засобів.

Також треба відзначити, що через податкову політику і бюджетне фінансування надається можливість впливати на різні сторони господарювання, сприяючи прискоренню відновлення виробничих фондів, найшвидшому впровадженню у виробництво науково-технічного прогресу.

Однак не у всіх країнах бюджетно-податкова політика здатна забезпечити стабільне надходження коштів у державну скарбницю. Ряду країн, особливо тим, що розвиваються, приходиться зіштовхуватися з таким явищем, як бюджетний дефіцит. В даний час існує проблема державного боргу. Особливо гостро це питання коштує в країнах з економікою, що розвивається.

Міри фіскальної політики не завжди успішні. Часом вони супроводжуються обтяжними проявами, можуть навіть перешкоджати стабілізації національної економіки. Іноді це неминучі хвороби росту, а кінцевий результат буде доброчинним.

Вивчення джерел формування державного бюджету, а також факторів, що волочуть за собою дефіцит бюджету, є однієї з найважливіших задач ряду державних інститутів. Також раціональне використання державою свого бюджету веде до підвищення рівня життя населення.

Я вважаю, що необхідно удосконалювати бюджетний механізм і зміцнювати його дохідну базу для зміцнення грошового обігу і фінансового положення.

Усебічне вивчення цього питання, а також грамотне використання механізмів бюджетно-податкової політики дозволяє забезпечити стабільні темпи економічного росту, можливість використання державою економічних важелів регулювання.

Підводячи підсумки, треба відзначити, що проблема держбюджету, незалежно від місця і часу, буде залишатися актуальною завжди. Але грамотно сформована і послідовно проведена бюджетно-податкова політика, як правило, характеризується досягненням макроекономічної стабільності, збалансованістю державних фінансів і веде до стабільного, урівноваженого і не побоюся цього слова процвітаючого способу життя всіх суб'єктів держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабчук К.Л., Мацедонська Н.В. Державний борг України: механізм управління та обслуговування // [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/

2. Бюджетний кодекс України від 09.07.2010.

3. Вісник Податкової служби України / Офіційне видання Державної податкової адміністрації України // - Січень 2011 року - № 2, - c. 35 Єдина база податкових знань / Державна податкова адміністрація України // - Режим доступу - http://www.sta.gov.ua

4. Дикань П.В.Деякі аспекти оподаткування в Україні // Фінанси України. - 2009. - №4.- с. 107 – 111.

5. Інфляція та її соціально-економічні наслідки: Лекція /М.М.Павлишенко.- Львів: ЛДСГІ.- 2009.-С.19-25.

6. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, - 2009. — 256 с.

7. Лекар С.І. / Особливості розвитку податкової політики в Україні на сучасному етапі // Економіст. – 2010. - №8. – С. 29 – 41.

8. Луніна І. Податкова політика України у контексті створення умов для економічного зростання // Економіка України. - 2000. - №9. - с. 37- 47.

9. Ляшенко Ю.І. Податкова діяльність держави в умовах ринкової трансформації економіки // Фінанси України. – 2009–№12.- с.121-125

10. Мних А.М. Проблема зовнішньої заборгованості та методи її розв'язання // Економічна наука. - 2009. - № 12. - С. 47-48.

11. Податковий кодекс України – Затверджений ВРУ вiд 02.12.2010 № 2755-VI., та введений в дію з 1 січня 2011 року.

12. Радионова І. Макроекономіка та економічна політика. – К., 2008 - 254 с.

13. Савченко А.Г. Макроекономіка. Навчально-методичний посіб-ник для

самостійного вивчення дисципліни. - К., 2008. – 350 с.

14. Семко Т.В., Покутня М.В. Вплив державного боргу на стійке функціонування національної економіки // Економіка, фінанси, право. - 2010. - №6. - С. 6-11.

15. Янукович про боргове навантаження на бюджет: Ми повинні платити за наші кредити // [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://novynar.com.ua/business/153463

16. http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=245991

17. http://economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=702

18. http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2011/03/29/233036

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Вінницький національний аграрний університет

ННІ менеджменту, Кафедра менеджменту ЗЕД

Адміністрування та права

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“ Бюджетно-податкова політика держави ”

Вінниця – 2011

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………...……………………………………….6

1. Сутність та механізм бюджетно-податкової політики держави ………..8

1.1. Політика державних видатків………………………………………...8

1.2. Податкова політика: вплив податків на формування доходів бюджету……………………………………………………………………16

2. Державний бюджет України та його формування…………………...…24

2.1. Державний дефіцит…………………………………………………..24

2.2. Державний борг………………………………………………………31

3. Бюджетно-податкова політика та шляхи його вдосконалення на сучасному етапі розвитку……………………………………………………39

3.1. Розвиток концепції оподаткування………………………………….39

3.2. Сучасний стан бюджетно-податкової системи України…………...40

3.3. Перспективи та шляхи вдосконалення бюджетно-податкової системи України ………………………………………………………….48

Висновки……………………...………………………………………………51

Список використаної літератури …………………………………………...53