Обов’язки відправника (фрахтувальника).

Одним з основних обов’язків відправника є підготовка вантажу до навантажування. Вантаж вважається підготовленим до відправки, якщо відправник може пред’явити його до перевезення у встановлений для навантажування термін незалежно від того, де перебуває цей вантаж на дату прибуття судна в обумовлене місце. При цьому вантаж може перебувати на складах відправника або пред’являтися до навантажування безпосередньо з залізничних вагонів або барж.

Вантажовідправник зобов’язаний за свій рахунок надати всі необхідні для навантажування, кріплення, перевезення і вивантаження вантажу, допоміжні матеріали і пристосування.

На кожну підготовлену до відправки партію вантажу вантажовідправник передає перевізнику вантажний ордер, в якому міститься найменування відправника, місце призначення вантажу, найменування одержувача, умови оплати фрахту й інших платежів, що належать перевізнику. Відправник несе відповідальність перед перевізником за всі наслідки неправильності або неточності відомостей, вказаних в цьому документі.

Окрім цього, відправник зобов’язаний своєчасно передати перевізнику всі документи стосовно вантажу, що вимагаються портовими, митними, санітарними або іншими адміністративними правилами. Він відповідає перед перевізником за збитки, що відбулися унаслідок невчасної передачі, неправильності або неповноти цих документів.

За наявності чартеру прийняття судна фрахтувальником співпадає з моментом вручення капітаном нотиса про готовність судна. З цієї миті судно фактично передається в розпорядження фрахтувальника.

Один з основних обов’язків фрахтувальника (відправника) – виробництво повного розрахунку платежів за фрахтом, і ця норма є диспозитивною. Місце і порядок виплати фрахту можуть бути встановлені угодою сторін. Так, фрахт може виплачуватися до прибуття судна і вантажу в порт призначення – при відправленні вантажу. Може бути узгоджено, що фрахт оплачується і в порту призначення. В цьому випадку він може оплачуватися після прибуття судна або в процесі вивантаження. Чартер може містити умову про те, що фрахт оплачується після перевірки зданого вантажу. За умови оплати фрахту в порту призначення звичайно обмовляється обов’язок відправника або фрахтувальника внести певну частку фрахту у вигляді авансу.

Обов’язки одержувача.

Одним з головних обов’язків вантажоодержувача є своєчасне прийняття вантажу. Вантажоодержувач зобов’язаний вивезти з порту прибулий на його адресу вантаж.

Вантаж видається одержувачу після сплати всіх платежів, що належать перевізнику, і зборів. Раніше було вказано, що, як правило, виплата платежів перевізнику здійснюється відправником (фрахтувальником). Проте умовами чартеру може бути передбачено обов’язок одержувача вантажу здійснити платежі. В цьому випадку він зобов’язаний сплатити всю суму або частину фрахту, внести відповідну плату за простій, відшкодувати необхідні витрати, здійснені перевізником за рахунок вантажу, а у разі загальної аварії – внести аварійний внесок.

Перевізнику надане право утримання вантажу на той випадок, якщо до моменту вивантаження вищезгадані платежі ним не будуть одержані. Іншими словами, перевізник може не видавати вантаж до виплати всіх платежів або надання належного забезпечення. Вимоги перевізника, що утримує вантаж, задовольняються з вартості вантажу в обсязі і порядку, передбаченому для задоволення вимог, забезпечених заставою, відповідно до ст. 591 ЦК України.

При прийомі вантажу, що перевозиться по коносаменту, одержувач повинен письмово заявити перевізнику до закінчення або в процесі вивантаження про ушкодження або недостачу вантажу. За відсутності такої заяви передбачається, що вантаж виданий в кількості і стані, вказаних в коносаменті. В цьому випадку на одержувача переходить тягар доведення дефектного стану вантажу або його недостачі. Якщо дефекти вантажу або його недостача не могли бути знайдені при звичайному способі прийому, одержувач має право зробити згадану письмову заяву протягом трьох діб після прийому вантажу.

Бувають випадки, коли вантажоодержувач не затребував свій вантаж в порту призначення або відмовився від нього. Якщо для перевезення було надане все судно, капітан повідомляє відправника про нез’явлення або відмову одержувача від прийняття вантажу, а після закінчення сталійного і контрсталійного часу за відсутності розпоряджень відправника капітан вживає заходи до здачі вантажу на зберігання на ризик відправника. При цьому час, витрачений перевізником на здачу вантажу, на зберігання розглядається як простій.

У випадку якщо для перевезення було надане не все судно, перевізник має право, повідомивши відправника, здати вантаж на зберігання, не затримуючи вивантаження ні цього, ані іншого вантажу, що є на судні. Незатребуваний протягом двох місяців вантаж може бути реалізований перевізником. Причому реалізація швидкопсувного вантажу може бути вироблена до закінчення вказаного терміну. Виручені суми від реалізації вантажу йдуть на покриття витрат перевізника по зберіганню і продажу вантажу. Сума, що залишилася, зараховується на депозит перевізника для видачі по приналежності.