3.Класифікація праці.

Особливості функціонування праці, тобто її характер, розкриваються в наступних її різновидах:

• вільна і примусова;

• особиста і суспільна;

• індивідуальна і колективна;

• змістовна, малозмістовна і беззмістовна;

• розумова і фізична;

• творча і рутинна;

• престижна і непрестижна;

• нормальної важності і напруги; важна і напружена; надважна і наднапружена;

• ручна, механізована, автоматизована та інші.

Вільна праця – обумовлена законодавством, тобто кожна особистість в змозі самостійно розпоряджатися власно. Працею. Відповідно, примусова праця – це та, за якої подібні права особистості є відсутніми або порушуються.

Особиста праця – це праця лише на себе або свою родину, тобто її результати не придатні для інших. Наприклад, праця в ОПГН.

Суспільна праця – це праця на виробництві, в сфері послуг, тощо. Продукція такої праці призначена для обліку, вона повинна задовольняти суспільні потреби. Слід зазначити, що під виробництвом розуміється не лише підприємство. Можливо вдома в’язати панчохи, але потім пропонувати їх для продажу.

Індивідуальна праця – це праця, що виконується людиною самостійно, за власним бажанням або при отриманні робітником певного доручення, при індивідуальному обліку результатів його праці та відповідній оплаті його праці.

Колективна праця базується на участі у виконанні певної роботи групою людей, для яких встановлене спільне завдання. Облік виконаної роботи і оплата праці при цьому здійснюється за підсумками роботи цього колективу в цілому.

В поняттях змістовна, малозмістовна та беззмістовна праця мова йде не про її зміст, а про її змістовність з приводу розмаїття праці. Чим воно нижче, тим меншою є його змістовність. Після подолання певного кордону змістовності праця стає монотонною.

Суто розумова або суто фізична праця у чистому вигляді майже не зустрічаються. Частіше мова йде про працю переважно розумову або переважно фізичну.

Творча праця пов’язана з аналізом конкретних ситуацій та пошуком нових рішень в різних сферах діяльності, особливо науки, техніки, мистецтва або культури.

Рутинна праця базується на механічному повторенні встановленого раніше порядку виконання роботи без спроби його порушення або простої зміни.

Праця також здатна характеризуватися рівнем престижності; важності; напруженості; шкідливості тощо.

З точки зору економічної теорії головною є градація праці за наступними видами: продуктивна або непродуктивна; жива або уречевлена;

абстрактна або конкретна; необхідна або додаткова.

Однак, все це було актуальним за часів К. Маркса. Сучасні економісти доводять, що будь-яка праця є продуктивною. Будь-яка праця водночас є і живою, тобто реальною людською працею, і уречевленою, що характеризує всі вироблені продукти, як результат праці людей в минулому.

В умовах капіталістичного виробництва вся праця водночас є як необхідною, тобто такою, що створює вартість, необхідну для відтворення ресурсів для праці, так і додатковою, тобто утворюючою прибуток підприємця-роботодавця.