- •1. Предмет курсу світова економіка
- •2. Задача курсу
- •3. Мета курсу
- •1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
- •2. Теоретичні основи економічної інтеграції країн у світову систему господарювання
- •3. Аналіз інтеграції України у світову економіку
- •4. Формування політики інтеграції
- •1. Основні тенденції і етапи розвитку світового господарства
- •2. Світове господарство: тенденції розвитку структури на межі тисячоліть
- •3. Сучасні тенденції розвитку міжгалузевих систем господарства світу
- •Передумови, фактори і рушійні сили світової економіки
- •2. Види економічної діяльності
- •1. Світове господарство - сутність та основні риси
- •2. Структура світового господарства і його суперечності
- •3. Проблеми глобалізації світової економіки
- •1. Економічна теорія як світова наука.
- •2. Роль людини в економіці
- •3. Ресурси (фактори) виробництва та їх структура.
- •4. Проблема економічного вибору
- •5. Продукт виробництва, його склад і властивості
- •1. Загальна характеристика регіону, регіональної економіки і регіональної політики
- •2. Оцінка рівня життя з урахуванням особливостей (специфіки) регіону
- •3. Формування рівня життя в сучасних економічних умовах.
- •4. Особливості регіональних інвестиційних процесів
- •1. Структура світової економіки за рівнем ввп на душу населення, експортною орієнтацією, рівнем зовнішньої заборгованості, темпами економічного зростання
- •2. Види зовнішньоторговельних посередників
- •3. Зміст та структура світової та валютної системи
- •1. Глобальні проблеми: причини виникнення та шляхи вирішення
- •2. Сучасні форми вияву і можливості розв'язання глобальних проблем людства
- •3. Глобальні проблеми і їх вплив на світовий розвиток
- •4. Міжнародне регулювання глобальних проблем.
- •1. Міжнародна політика
- •2. Міжнародні відносини
- •1. Основні ознаки розвинених країн
- •2. Промислово розвинені країни у світовому господарстві
- •2.1 Промислово розвинені країни у світовому виробництві
- •2.2 Технічні та соціальні зрушення
- •2.3 Позиції в світовому виробництві
- •3. Промислово розвинені країни у міжнародних економічних відносинах
- •1. Забезпечення конвертованості національної валюти в країнах з перехідною економікою
- •2 Загальноекономічні та історичні чинники формування моделей банківської системи в зарубіжних країнах
- •3. Фінансові ринки зарубіжних країн та основні види фінансових інструментів, що обертаються на них
- •4. Комерційні банки нових індустріальних країн Південно-Східної Азії: особливості розвитку та функціонування
- •5. Охарактеризувати діяльність провідних інвестиційних банків сша та їх функції на ринку капіталу сша
- •1. Критерії визначення найменш розвинутих країн
- •2. Загальна характеристика економіки нрк
- •3. Тенденція та проблеми ринкового реформування економіки нрк
- •4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5. Специфіка врегулювання зовнішніх боргових зобов’язань
- •1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
- •2. Теоретичні основи економічної інтеграції країн у світову систему господарювання
- •3. Аналіз інтеграції України у світову економіку
- •4. Формування політики інтеграції
4. Особливості регіональних інвестиційних процесів
Інвестиції - грошові кошти, цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права, інші права, що мають грошову оцінку, що вкладаються в об'єкти підприємницької або іншої діяльності з метою отримання прибутку і (або) досягнення іншого корисного ефекту.
Види інвестицій:
1) державні (забезпечують умова ефективного функціонування економіки країни) і приватні (за допомогою них отримують додатковий прибуток на вкладені кошти),
2) реальні (прямі вкладення в приріст реального капіталу в будь-якій галузі економіки) та фінансові (вкладення капіталу в цінні папери),
3) внутрішні (здійснюються за рахунок коштів резидентів) та іноземні (здійснюються за рахунок коштів нерезидентів).
Найбільш привабливі регіони для вітчизняних інвесторів: Перша група регіонів характеризується найбільш соціальної і стійкою реакцією на ринкові перетворення. У цю групу входять регіони, в яких реформи здійснюються самими швидкими темпами. Цьому сприяють відносно сприятливі стартові умови входження в ринок, вигідне геополітичне становище, диверсифікована структура виробництва, переважна федеральна підтримка з політичних мотивів. Ця група включає Москву, Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Самарську область і ін
Для другої групи регіонів характерна досить сильна, але не стійка реакція на ринкові перетворення, підвладна коливанням внаслідок переважно зовнішніх причин. У цю групу регіонів входять ті, які мають яскраво виражену сировинну спеціалізацію і тим самим мають широкими, але регульованими ринковою кон'юнктурою експортними можливостями. До таких регіонів відносяться Тюменська, Іркутська області, Красноярський край. Оренбурзька область. Республіка Башкортостан, Республіка Комі, Мурманська, Архангельська області.
Третю групу утворюють регіони з середньою або пригніченою реакцією на ринкові реформи. Для цих регіонів характерні моноструктура виробництва і висока частка промисловості, що спеціалізується на випуску оборонної продукції або тяжіє до забезпечення загальноросійських потреб у продукції важкої індустрії. До їх числа відносяться Курганська, Свердловська, Челябінська області, Республіка Удмуртія, Тульська, Липецька, Ярославська, Московська області, Ленінградська, Волгоградська, Ульяновська, Пензенська області.
Четверта група регіонів характеризується найбільш слабкою ринковою реакцією на проведені економічні перетворення. В економіці цих регіонів властива моноструктура, переважання аграрного сектора або галузей легкої промисловості, які при ринковому реформуванні відчувають найбільші труднощі. Для ряду регіонів цієї групи актуальні екологічні проблеми, насамперед зумовлені наслідками Чорнобильської катастрофи або високою ймовірністю стихійних лих. В даний час до повністю депресивним з точки зору якості інвестиційного клімату відносяться Іванівська, Брянська, Калузька області, більшість регіонів Центрального Чорноземного району. Республіка Калмикія, Північно-Кавказький район (за винятком Краснодарського і Ставропольського країв, Ростовської області), Магаданська, Сахалінська області.
В залежності від факторів визначають привабливість для іноземних інвесторів, регіони країни можна розбити на три групи:
з відносно сприятливим інвестиційним кліматом, максимальної діловою активністю, високими темпами формування нових економічних структур: Москва і Санкт-Петербург, області Калузька, Московська, Тульська, Ярославська, Ростовська, Свердловська, Нижегородська, Волгоградська, Самарська, Челябінська і Тюменська, Республіка Татарстан, Башкортостан , Якутія (Саха), Красноярський край. На них припадає близько 80% всіх іноземних інвестицій.
регіони проміжного типу, з менш сприятливим інвестиційним кліматом, невисокою діловою активністю, середніми темпами економічних перетворень. У цю групу входить майже половина регіонів Росії, в тому числі: області Білгородська, Оренбурзька. Новосибірська, Камчатська, Вологодська, Мурманська, Тверська, Липецька, Омська, Томська, Амурська, Магаданська; Приморський і Краснодарський краї, Республіка Комі, Удмуртська республік. Республіка Дагестан;
регіони з несприятливим інвестиційним кліматом, мінімальної діловою активністю, низькими темпами формування нових економічних структур. Групу складають приблизно 15 регіонів, в тому числі області Центрально-Чорноземного району.Республіки Північного Кавказу, Калмикія, Тува, Алтай; Чукотський автономний округ.Єврейська автономна область.
Лекція 8. Основні суб’єкти світової економіки
План
1. Структура світової економіки за рівнем ВВП на душу населення, експортною орієнтацією, рівнем зовнішньої заборгованості, темпами економічного зростання.
2. Види зовнішньоторговельних посередників.
3. Зміст та структура світової та валютної системи.