- •Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- •§ 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Система та структура кримінологічних знань
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Рекомендована література
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- •Глава 2
- •Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •§ 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Глава 3
- •Рекомендована література
- •Глава 4 Теорія злочинності
- •§ 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Латентна злочинність
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 Рекомендована література
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •§ 1. Детермінація та причиність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Рекомендована література
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •§ 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •Показники фізичного здоров'я.
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 Рекомендована література
- •Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- •§ 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 2. Криміногенна орієнтація
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Рекомендована література
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •§ 1. Сутність, поняття, види
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Сім'я, громадські релігійні організації.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Поняття та система управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Види та функціональне призначення
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Рекомендована література:
Глава 1
Поняття, предмет і система кримінології
функції. На її реалізацію кримінологічна наука в Україні на початку XXI ст. має спрямовувати виконання певних завдань:
1) дослідження та визначення ймовірної зміни наявних і розвит ку нових кримінологічних проблем та потреб відповідного форму вання державної політики, в тому числі стратегій, принципів, зако номірностей, напрямів і предметних форм вирішення цих проблем;
розроблення кримінологічних засобів безпосереднього запобігання злочинності, окремих її видів і проявів, насамперед методик та засобів кримінологічного аналізу, прогнозу та планування заходів запобігання злочинності, кримінологічної безпеки, кримінологічної експертизи проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, управлінських рішень у сфері протидії злочинності, оцінки практичної діяльності у цьому напрямі;
зміцнення зв'язку наукових кримінологічних розробок із практичною діяльністю, надання їй більшої наукової обґрунтованості, надійних засобів удосконалення;
визначення потреб та засобів удосконалення та саморозвитку самої кримінологічної науки до рівня, що відповідає потребам зростання її суспільного значення та спроможності у вирішенні проблем, які стоять та постануть перед нею.
§ 3. Система та структура кримінологічних знань
Кожна наука, включаючи кримінологію, містить значний обсяг наукових знань та визначеної ними наукової інформації, яка за своїм змістом і формою узагальнення поділяється на види.
Найпростішим видом наукової кримінологічної інформації є первинна інформація, яка постає як безпосередній результат зібрання, фіксації та відображення знань, що становлять інтерес для кримінології. Відбір цих знань для кримінології визначається критерієм кримінологічної значущості, тобто тим, що це знання має значення для кримінології, кримінологічних досліджень. Значну частину первинної інформації становить емпірична інформація, яка черпається з джерел, що відображають практику вирішення кримінологічних проблем. Детальніше про види та джерела цієї інформації йтиметься у наступних главах Курсу.
Більш змістовним є другий вид первинної інформації, яка є систематизованою. Системна інформація відображає знання не про
24
окремі об'єкти кримінологічного вивчення, а про їх сукупність, систематизовані, наприклад, за критеріями території (місто, район, країна), часу (місяць, квартал, рік), окремого виду злочинів, за ознаками суб'єктів їх вчинення (стать, вік, соціальна належність). Способи і прийоми систематизації первинної інформації також будуть розглянуті далі. Систематизація інформації є найпростішим способом її узагальнення.
Наступним (третім) більш високим щаблем узагальненої інформації є аналітична інформація. Вона є результатом аналізу узагальненої кримінологічної інформації за спеціальними аналітичними методами. Останні значною мірою є методами статистичного аналізу. За своєю формою і рівнем системного аналізу аналітична інформація може становити: а) окремі положення з констатацією відомостей про сукупну узагальнену інформацію; б) висновки, в яких інформація подається з певною оцінкою з огляду на поставлену мету, завдання аналізу; в) закономірності, що відображають сукупність (систему) висновків, які певним чином, здебільшого неодноразово, на репрезентативних масивах перевірені на достатньому науковому матеріалі. Поняття репрезентативності також розглядатиметься далі.
Четвертий вид наукової інформації — це системна сукупність висновків та закономірностей щодо певного елемента предмета кримінології, обґрунтована на теоретичному рівні та, як правило, певним чином випробована у науковому середовищі. Цей вид наукової інформації має назву наукове вчення. Наприклад, вчення про формування особи злочинця, про жертву злочину, про механізм його вчинення тощо. Наукове вчення, як правило, формується тривалий час. У закінченому, визнаному більшістю фахівців вигляді вчення відображають у підручниках із кримінології.
Вищою (п'ятою) формою наукового знання є теорія, що складається з комплексу наукових вчень, закономірностей і відображає теоретичне осмислення, обґрунтування та викладення якісно нового наукового бачення та визначення одного з основних елементів предмета кримінології. Розрізняють загальні теорії (кримінологічної детермінації, запобігання злочинності, кримінологічного прогнозування); галузеві кримінологічні теорії (теорії насильницької, побутової, необережної та іншої злочинності);
25