22.Поняття та складові маси грошей, що обслуговує грошовий обіг. Базові

гроші та грошові агрегати.

Сукупність грошей у всіх формах, що перебувають в економічному обороті на визначений момент часу (кінець місяця чи року) - визначає величину грошової маси. Показник грошової маси має важливе значення, для економічної стабільності, грошова маса перебуває в розпорядженні всіх суб'єктів економічного обороту - у населення, підприємств, їх об'єднань, банків, держави та Інших суб'єктів. Грошова маса існує у формі : готівкових знаків (банкноти та розмінні монети); грошових коштів та банківських рахунків; деяких видів цінних паперів (вексель, чек) та інше. Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується набір грошових агрегатів –М1, М2, М3 та інші. Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до ступеню ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть слугувати альтернативними вимірниками грошової маси.

Грошові агрегати будуються приєднанням до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їхньої ліквідності. Грошовий агрегат М1 це грошова маса у вузькому розумінні. До нього належать - готівкові

гроші (банкноти та монети) та банківські влади до

запитання (депозитні гроші). М2 - входять грошові агрегати М1, а також строкові та заощаджувальні вклади в комерційних вкладах тощо. МЗ - охоплює грошові форми агрегату М2, депозитні сертифікати, ощадні вклади в спеціалізованих кредитних установах.

Для розрахунку сукупної грошової маси в Україні

передбачені такі агрегати :

Мо - готівка (гроші поза банками)

М1 = Мо + кошти на рахунках та поточних

депозитах

М2 = М1 + строкові депозити та інші кошти

М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Гм = Гб*Мг, де Мг = 100/%обовязкового резерву

23. Принципи організації безготівкового обігу. Нормативна база організації

безготівкового обігу.

Значну частину грошового обороту складають платежі підприємств за товари, роботи, послуги, які здійснюються безготівковим шляхом. Сукупність платежів, що здійснюються без використання готівкових грошей, складає безготівковий грошовий оборот. Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. В основі організації безготівкових розрахунківлежать наступні принципи: 1. грошові кошти суб”єктів господарювання підлягають обов”язковому зберіганню на розрахункових, поточних та інших рахунках в установах банків; 2. грошові розрахунки та платежі підприємстваздійснюються в основному через установи банків чи інші кредитні установи в безготівковому порядку за допомогою документів, що передбачені правилами розрахунків; 3. розрахунки виконуються після відвантаження товарів або надання послуг, одночасно з ними, або ж у порядку , передбаченому умовами угоди; 4. розрахунки виконуються, як правило, за згодою платника після перевірки виконання постачальником умов договору; 5. платежі здійснюються лише при наявності достатньої кількості коштів на рахунках платника; за певних умов банк може надати кредит на оплату рахунків постачальника або взяти на себе функцію платника-гаранта на комерційній основі; 6. зарахування коштів на рахунок одержувача виконується, як правило, після списання відповідних сум з рахунку платника.