4.2.2 Визначаємо потужність пристроїв, для компенсування
Потужність пристроїв, що компенсують Qк визначаємо як різниця між розрахунковою потужністю Qр і оптимальною Qе реактивною потужністю, що задається енергосистемою з умови оптимальної компенсації реактивної потужності.
Qе = ке * (Рр+Росв), (4.22)
де ке = 0,2…0,3.
Qе = 0,25 * 363,634 = 90,91 квар;
Qк = Qр – Qе = 272,780 – 90,91=181,87 квар.
Як компенсуючий пристрій вибираємо конденсаторну установку:
УКМ56-0,4-200-УЗ.
4.2.3 Вибір потужності трансформаторної підстанції
Повна розрахункова потужність трансформаторної підстанції з урахуванням наявності установки для компенсації реактивної потужності буде:
S тп = Крм * √ (Рр+Росв)2 + (Qр - Qэ)2 , (4.23)
де Крм – коефіцієнт рівномірності максимумів навантажень, приймаємо рівним 0,9.
S тп = 0,9 * √ 363,6342 + 181,872 = 406,58 кВА
Вибираємо два трансформатори потужністю:
S тр = 0,7 * S тп = 0,7 * 406,58 = 284,61 кВА
Існуюча двотрансформаторна комплектна трансформаторна підстанція КТП-400УЗх2 яку встановлено після реконструкції задовольняє потреби підприємства.
4.2.4 Вибір перетину жил кабелю
Для цього визначаємо розрахунковий струм розглянутої лінії енергопостачання, за формулуою:
і
= Ір
(4.24)
де S р і – повна розрахункова потужність споживання одного цеху:
Ір 1 =1000*192,882/√3 * 380 = 293,05
Ір 2 =1000*38,247/√3 * 380 =58,11
Ір 3 =1000*105,936/√3 * 380 =160,95
Ір 4 =1000*21,015/√3 * 380 =31,93
Ір 5 =1000*74,242/√3 * 380 =112,8
Ір 6 =1000*23,785/√3 * 380 =36,14
Ір 7 =1000*51,321/√3 * 380 =91,58
За розрахованим значенням Ір вибираємо трьохжильний алюмінієвий кабель з перетином жил 185 мм2.
Перевіряємо обраний кабель на припустиму втрату напруги в %:
ΔU
=
*
(4.25)
де U2ном – номінальна лінійна напруга мережі, в;
(Рр+Росв) – активна розрахункова потужність, приєднана до розглянутої ділянки, кВ
L – довжина кабелю, м;
S – перетин жил кабелю, мм2.
ΔU =
=
4,14 %
4.2.5 Розраховуємо річний обсяг електроенергії
Річне споживання електроенергії визначаємо за формулою:
Wрік = Wпит * Мрік, (4.26)
де Wрік – питома витрата електроенергії для даного виду продукції, кВт * хв /од. вим.
Мрік – продуктивність підприємства за рік в одиницях продукції.
Wрік = 10 * 13621,04 =136210,4 = 136,21 МВт.
4.2.6 Схема електропостачання при двухтрансформаторної підстанції
Схема електропостачання при двухтрансформаторної підстанції наведена на мал. 4.
Електричну енергію на територію підприємства подають по одній із двох кабельних трьохжильних ліній через уведення 1 чи вхід 2 при напрузі 6,3 чи 10 кв частотою 50 Гц. Напругу на підстанцію подають через роз'єднувачі QS1 і QS2.
Трьофазні трансформатори TV1 TV2 приєднують до шин первинної напруги комутуючими пристроями QS4 QS5, у якості яких використовують роз'єднувачі при номінальній потужності трансформаторів до 400 ква, вими-качі навантаження - при номінальній потужності трансформаторів вище 400 ква і до 1000 ква, а при більшій потужності застосовують масляні вимикачі.
Захист трансформаторів з первинної сторони забезпечується плавкими запобіжниками FU1 і FU2, а з вторинної - автоматичними вимикачами QF1 і QF2. Нейтральні точки вторинних обмоток трансформаторів за умовами техніки безпеки заземлюють. Наявність шинних роз'єднувачів QS3 і QS6, відповідно первинної і вторинної напруг, дозволяють використовувати транс-форматори підстанції як для роздільної, так і для рівнобіжної роботи.
Силові кабельні лінії РП1 і РП2 комутують і захищають автоматичними вимикачами QF3...QF9. конденсаторну установку для компенсації реактивної потужності комутують автоматичним вимикачем QF10.
Вимірювальні прилади - амперметри PA1...PA13, вольтметри PV1 і PV2, лічильники активної енергії PІ1 і PV2 і реактивної енергії PK1 і PK2, встано-влені з боку вторинної напруги з використання вимірювальних трансформа-торів струму TA1...TA6, дозволяють контролювати енергетичні режими окре-мих ділянок і вести облік витрати активної і реактивної енергії на кожному трансформаторі.
Мал. 4. Схема електропостачання підприємства