4.2. Вимоги до складання оперативної частини плану ліквідації аварій

4.2.1. Позиції оперативної частини складають для таких видів аварій:

пожежа;

вибух;

раптовий викид;

прорив води (пульпи) і затоплення;

гірничий удар;

обвалення вугілля (породи);

інші аварії та аварійні ситуації.

4.2.2. Позиції оперативної частини для пожеж складають:

на усі гірничі виробки шахти;

на всі об׳єкти шахтної поверхні, під час пожежі у яких продукти горіння можуть потрапити в шахту;

на поверхневі системи життєзабезпечення шахти (будівлі та обладнання стаціонарних установок – вентиляторів головного провітрювання, підйому, водовидалення, компресорної, вакуумнасосної, електричних підстанцій.

4.2.3. Позиції оперативної частини для вибухів складають на усі гірничі виробки газових шахт, у яких виявлено метан при нормальному режимі провітрювання, виробки і споруди з інтенсивним пилоутворенням на шахтах, небезпечних за вибухами вугільного пилу (камери перекидачів, вугільних завантажень, очисні і тупикові вибої, виробки, якими вугілля рухається самопливом, та ін.), будівлі вакуумнасосної і компресорної станцій, склади ВМ, гараж-зарядні камери.

4.2.4. Позиції оперативної частини для раптових викидів складають на усі очисні і підготовчі вибої на пластах, небезпечних та загрожуючих за раптовими викидами вугілля, породи й газу.

4.2.5. Позиції оперативної частини для проривів води (пульпи) і затоплення складають на усі виробки й зони, небезпечні за проривом води (пульпи).

4.2.6. Позиції оперативної частини для гірничих ударів складають на усі виробки й зони, небезпечні за гірничими ударами.

4.2.7. Позиції оперативної частини для обвалення вугілля (породи) складають на усі виробки шахти однією загальною позицією.

4.2.8. Позиції оперативної частини для інших аварій та аварійних ситуацій складають однією загальною позицією для кожної аварії (аварійної ситуації), до яких відносять:

загазування виробок;

зупинку вентиля­тора головного провітрювання;

непередбачену зупинку кліті чи обрив каната;

обмерзання ствола;

ураження електричним струмом;

нещасний випадок;

невиїзд працюючого із шахти;

падіння людини в шахтну виробку;

загальне відключення електроенергії;

раптове руйнування будівель і споруд поверхневого комплексу;

витікання небезпечних хімічних речовин;

витікання хлору з хлораторної;

роботи в зоні випромінювання ізотопних датчиків (вихід з ладу ізотопних датчиків).

4.2.9. Якщо хлораторні станції підпорядковані іншого підприємству, ПЛА для них складають окремо.

4.2.10. Залежно від характеру й місця виникнення аварії, небезпеки її розвитку в позиціях плану передбачають заходи щодо порятунку людей, ліквідації й попередження розвитку аварій.

4.3. Заходи щодо порятунку людей, ліквідації й попередження

розвитку аварій

4.3.1. Негайний виклик обслуговуючого шахту взводу ДВГРС проводять при будь-якій аварії незалежно від її розмірів. При пожежах у надшахтних будівлях і спорудах, стволах, шурфах і інших гірничих виробках, що мають вихід на поверхню, аваріях і аварійних ситуаціях повинна викликатись пожежна частина МНС.

4.3.2. При раптових руйнуваннях будівель і споруд поверхневого комплексу, витоку хлору з хлораторної негайно здійснюється виклик аварійно-рятувального загону спеціального призначення МНС, який обслуговує підприємство, при виході із ладу ізотопних датчиків, або знаходження їх в зоні враження аварією, додатково викликають служби (фахівці підприємства) з їх обслуговування.

4.3.3. Виклик обслуговуючого шахту гірничорятувального взводу ДВГРС на вказані види аварій виконують у випадку, коли наслідки аварії впливають на підземні виробки і людей що в них знаходяться, або їм загрожують.

4.3.4. Прийнятий аварійний вентиляційний режим повинний забезпечувати вихід людей через не загазовані виробки і бути стійким. При виборі вентиляційного режиму необхідно враховувати наступне:

у випадках вибухів газу і вугільного пилу, раптових викидах зберігають існуючий до аварії напрямок вентиляційного струменя і передбачають засоби збільшення подачі повітря на аварійні дільниці;

у разі пожежі в надшахтних будівлях, стволах, приствольних дворах, якими надходить свіже повітря, передбачають реверсування вентиляційного струменя. При цьому необхідно передбачити заходи із забезпечення безпеки людей у тих надшахтних будівлях і спорудах, куди можуть потрапити продукти горіння після реверсування вентиляційного струменя. Розширення зони реверсування на інші головні повітроподавальні виробки шахти повинні вирішуватись при розробці плану ліквідації аварій технічним керівником підприємства, до складу якого входить шахта, по наданих головним інженером шахти відповідних обгрунтувань (розташування людей, які можуть бути захоплені аварією, розрахунок можливості виконання загальношахтного реверсування з газовим фактором, інші гірничотехнічні умови). Можливості реверсування вентиляційного струменя в виробках мають бути перевірені за допомогою розрахунків та практичних випробувань. Перелік виробок, за аварії в яких передбачається розширення зони реверсування вентиляційного струменя, має бути узгоджений з профільним інститутом і командиром ВГРЗ та доданий до ПЛА;

у разі пожежі вище каналу вентилятора в стволах з вихідним струменем повітря, надшахтних будівлях цих стволів (за умови всмоктувального провітрювання) забезпечують нормальну роботу головної (допоміжної) вентиляційної установки аварійного ствола, реверсують інші головні (допоміжні) вентиляційні установки шахти (за їх наявності) з метою забезпечення стійкого висхідного струменя аварійним стволом при раптовій зупинці його вентилятора;

у разі пожежі у будівлях і каналах вентилятора (при всмоктувальному провітрюванні) реверсують неаварійні вентилятори шахти (за їх наявності), після чого аварійний вентилятор зупиняють, закривають канал вентилятора шибером, відкривають шлюзові двері в надшахтній будівлі. При нагнітальному способі провітрювання аварійний вентилятор зупиняють, а інші працюють у нормальному режимі;

для похилих виробок із низхідним провітрюванням з метою запобігання перекиданню вентиляційного струменя під дією теплової депресії слід передбачати заходи щодо збільшення опору в рівнобіжних виробках і в збійках між ними. За неможливості створити стійке низхідне провітрювання передбачають загальношахтне реверсування вентиляційного струменя;

для похилих виробок із висхідним провітрюванням із метою запобігання порушенню режиму вентиляції у рівнобіжних виробках, зміни напрямку руху витоків повітря й проникнення продуктів горіння у свіжі струмені передбачають заходи щодо зниження впливу теплової депресії (закриття пожежних дверей до вогнища пожежі та ін.);

під час пожежі в багатогазовому тупиковому вибої зберігають нормальний режим його провітрювання;

для випадків пожежі в інших виробках зберігають нормальний режим роботи головних (допоміжних) вентиляційних установок.

4.3.5. Залежно від виду й місця виникнення аварії, газовиділення на аварійній ділянці тощо, може передбачатися зупинка вентиляторів, закорочування або місцеве реверсування струменя повітря. Вказані аварійні вентиляційні режими повинні базуватися на розрахунках, практичній перевірці і бути узгоджені з профільним інститутом і ДВГРС.

4.3.6. У разі виникнення аварій або аварійних режимів роботи система енергопостачання повинна працювати у наступних режимах:

у разі вибухів електроенергія в шахті повинна бути відключена;

при реверсивному режимі провітрювання подача електроенергії у шахту повинна бути припинена. Дозволяється не знімати напругу з окремих виробок шахти (крім видобувних і підготовчих) для забезпечення швидкого та безпечного виводу людей із шахти та доставки відділень ДВГРС за умови організації схеми енергопостачання таким чином, що включення напруги виконується тільки на електрообладнання, необхідне для транспортування людей з обов'язковою попередньою практичною перевіркою відсутності метану підвищених концентрацій в виробках і в надшахтних спорудах, де прокладено електричні кабелі і експлуатується таке електрообладнання;

у разі пожеж, раптових викидів у межах дільниць зупиняють подачу електроенергії на ці дільниці та на шляху руху повітряного струменя, що виходить із них;

у разі пожежі в надшахтних будівлях стволів (шурфів) із вихідним струменем та іншими надшахтними спорудами, у камерах, що провітрюються відокремленим струменем повітря (електровозний гараж, склад вибухонебезпечних матеріалів (далі – ВМ) тощо, подачу електроенергії припиняють тільки на ці об'єкти;

під час пожеж у виробках із вихідним струменем припиняють подачу електроенергії тільки в ці виробки та виробки по шляху вихідного струменя;

під час пожежі в багатогазовій тупиковій виробці припиняють подачу електроенергії в аварійну виробку, але зберігають постачання електроенергії на вентилятор, що провітрює її;

у разі використання в гірничих виробках пневматичної енергії забезпечують подачу стиснутого повітря в шахту при всіх видах аварій.

4.3.7. У разі виникнення аварій або аварійних режимів роботи система дегазації повинна працювати у наступних режимах:

у разі пожежі у виробці з дегазаційним газопроводом або в зоні розташування дегазаційних свердловин необхідно відключити дегазацію на аварійній ділянці;

у разі раптових викидів газу та вугілля режим роботи дегазації на аварійну ділянку підсилюють;

режим роботи системи дегазації приймають з урахуванням заходів, передбачених проектом дегазації шахти та рекомендацій спеціалізованих інститутів.

4.3.8. У разі виникнення аварій або аварійних режимів роботи система газовідсмоктування повинна працювати у наступних режимах:

у разі виникнення пожежі в зоні розташування системи газовідсмоктування, система повинна бути зупинена;

у разі раптових викидів у межах дільниць зупиняють роботу газовідсмоктувальної системи.

4.3.9. Під час сповіщення та виведення людей виконують наступні заходи:

під час повідомлення про аварію, первинні дії з її ліквідації ведуться гірничим диспетчером (черговим по шахті) із записом команд і службових переговорів на магнітофонну стрічку;

усі особи, які працюють у шахті, повинні бути сповіщені про аварію, що відбулася. При цьому вказують спосіб сповіщення. У першу чергу сповіщають людей, що знаходяться на аварійних і загрозливих дільницях;

у разі вибухів газу і вугільного пилу, у разі реверсування вентиляційного струменя, а також під час пожеж у шахтах, які мають тільки два виходи на поверхню, передбачають виведення із шахти всіх людей;

у разі пожежі у шахтах, що мають більше двох запасних виходів на поверхню, якщо збережено нормальний режим провітрювання, виведення людей передбачають з усіх виробок і дільниць, до яких надходять продукти горіння, та із загрозливих дільниць. При цьому дільницю вважають загрозливою, якщо в результаті аварії можливо її загазування або якщо залишається один вихід із неї;

для прискорення евакуації людей з аварійної дільниці (шахти) використовують усі види підземного транспорту, що доставляє людей до місць роботи. Цей самий транспорт використовують і для пересування відділень ДВГРС і членів ДГК до місця аварії;

є) у разі загазування основних виходів (наприклад, клітьового ствола) вказують порядок підготовки запасних виходів для видачі людей і спуску відділень ДВГРС і членів ДГК.