МЕТОДОЛОГІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ Чебан Т.М., к.е.н., доцент, ХНТУ, м.Херсон Поняття управлінського обліку як науки сформувалося як у вітчизняній, так і в зарубіжній практиці не так давно. Незважаючи на різні підходи науковців щодо періодизації управлінського обліку, майже одностайно прийнято вважати датою його появи як самостійної навчальної дисципліни 1972 рік, коли вперше Американська асоціація бухгалтерів підготувала фахівців з управлінського обліку та присвоїла їм кваліфікацію бухгалтера-аналітика [1,с.4]. У вітчизняній вищій школі управлінський облік як самостійна наука викладається з кінця 1990-х років після надання йому офіційної легітимності в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та визначення як системи обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішнього користування у процесі управління підприємством [2]. Проблемам розвитку теорії, методології, методики і організації управлінського обліку присвячені численні дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, які неможливо навіть перерахувати в межах однієї статті. Сучасні публікації науковців висвітлюють напрями розвитку управлінського обліку в контексті його адаптації до вимог вітчизняної економіки, міжнародних глобалізаційних процесів, динамічно змінюваного внутрішнього й зовнішнього середовища підприємств. Більш як 10-річний досвід наукової розробки теорії і методології управлінського обліку, накопичений зарубіжний і вітчизняний досвід обумовлюють необхідність узагальнення та систематизації наукових поглядів щодо концептуальних засад та перспектив розвитку управлінського обліку. Розвиток ринкових відносин в Україні, сучасні глобалізаційні процеси, тенденції розвитку міжнародної економіки, зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством, ускладнення завдань внутрішнього менеджменту є головними причинами створення управлінського обліку, який перестав бути «fata Morgana» для керівництва і менеджерів підприємств та відіграє важливу роль в забезпеченні конкурентоспроможності бізнесу, економічної безпеки суб’єктів господарювання та їх економічного зростання. Якщо право на існування управлінського обліку є загальновизнаним професійною громадою, численною плеядою науковців і фахівців-практиків та не піддається сумнівам, то визначення його сутності і концептуальних засад залишається предметом дискусій. Систематизація трактувань вітчизняних фахівців сутності управлінського обліку як системи знань дозволяє виділити наступні принципові підходи: це «псевдонаука» - штучно створений новий напрямок в загальній системі знань з бухгалтерського обліку, це «квазінаука» - штучно створений конгломерат декількох економічних наук (планування, облік, аналіз), це прикладна дисципліна менеджменту [3,с.11]. На нашу думку розвиток теорії бухгалтерського обліку як науки призвів до виокремлення нового його напряму, який зважаючи на мету, завдання, принципи та методи можна ідентифікувати як вид бухгалтерського обліку, що хоч і базується на загальнообліковій методологічній платформі, має суттєві відмінності від інших видів обліку. Управлінський облік сьогодні – це система підготовки та забезпечення різних рівнів управління необхідною інформацією для ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень [4, с.27]. Управлінський облік як прикладна економічна наука має власну методологію, яку складають мета, принципи, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження. Узагальнення існуючих поглядів та комплексне застосування системного, цільового та функціонального наукових підходів дозволило обґрунтувати загальні фундаментальні принципи управлінського обліку (цілісності, об’єктної орієнтованості, адаптивності, результативності, повноти й аналітичності інформації) та специфічні (безперервної діяльності, оцінювання результатів діяльності центрів відповідальності, бюджетного управління, стратегічної орієнтованості, багатоваріантності, методологічної незалежності). Визначення предмету управлінського обліку було темою численних дискусій серед фахівців переважно на першому етапі його становлення в нашій країні. Аналіз праць зарубіжних авторів свідчить, що вони взагалі не висвітлювали це питання, проте виходячи із їх змісту можна окреслити предметну область дослідження управлінського обліку – це виключно виробнича діяльність підприємства. Історично перші вітчизняні підручники з управлінського обліку відображали такий же підхід. Розвиток теорії управлінського обліку у відповідь на виклики сучасної економіки дещо змінив підходи до визначення його предметної галузі. Найбільшого поширення набула наступна точка зору - інформація, що генерується в системі управлінського обліку, пов’язана з процесами постачання, виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг) і використовується в управлінні фінансовою та інвестиційною діяльністю. Зважаючи на це можна стверджувати, що саме ці процеси є предметом управлінського обліку, який конкретизується системою об’єктів. В фаховій літературі діапазон поглядів науковців на склад об’єктів управлінського обліку достатньо широкий: від надто вузького – доходи і витрати від реалізації продукції (надання послуг, виконання робіт) до занадто широкого – собівартість, виробничі ресурси, внутрішнє ціноутворення (трансфертні ціни), незавершене виробництво, планування, внутрішня звітність та інш. [4, с.29]. На нашу думку, логічно визначати склад об’єктів управлінського обліку виходячи з його сутності та призначення – забезпечення внутрішніх користувачів інформацією для прийняття виважених управлінських рішень. Зважаючи на загальноприйнятий критерій вибору управлінських рішень – прибуток (або його відносні показники – рентабельність інвестицій, продукції, капіталу), основними об’єктами управлінського обліку слід вважати витрати, доходи та результати діяльності підприємства в розрізі видів діяльності, центрів відповідальності, видів продукції. Формування методології управлінського обліку вимагає упорядкування підходів щодо систематизації його методів. З нашої точки зору сукупність методів управлінського обліку відповідає полідисциплінарному підходу, сутність якого складається у використанні можливостей декількох наук для досягнення мети і основних завдань управлінського обліку. Таким чином, специфічність методу управлінського обліку полягає у використанні як суто облікових прийомів, так й інструментарію планування, контролю та аналізу. Поступове становлення та розвиток управлінського обліку – є одним із напрямів удосконалення вітчизняної системи обліку та звітності як ключового інформаційного інституту в забезпеченні конкурентоспроможності національної економіки. Сучасні вчені, що займаються проблемами адаптації системи управлінського обліку до вітчизняної економіки, перспективи розвитку обліку вбачають у таких напрямах: - формування системи стратегічного управлінського обліку; - розвиток методики управлінського аналізу [5, с. 157]; - вдосконалення методичного інструментарію управлінського обліку, зокрема: аналіз вартісного ланцюжка; калькулювання на основі діяльності (АВС); калькулювання життєвого циклу; цільове калькулювання; калькулювання для безперервного вдосконалення; - регулювання галузевого управлінського обліку (розробка галузевих методик організації управлінського обліку, інструкцій по визначенню собівартості продукції та проведення управлінського аналізу); - наукове обґрунтування ефективної моделі управлінського обліку з урахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. На нашу думку, розвиток управлінського обліку як частина загального процесу реформування системи обліку в Україні потребує розробки цілісної Концепції, направленої на рішення основоположних завдань організаційно-правового, методологічного і методичного характеру та об’єднання зусиль науково-практичної еліти та професійної спільноти для її успішної реалізації. Література 1. Вахрушина, М. А. Бухгалтерский управленческий учет / М. А. Вахрушина : учеб. для вузов. –М. : ИКФ Омега-Л; Высш. шк., 2002. – 528 с. 2. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні : закон України: [прийнято ВР 16.07.99р. № 996-14 зі змін. та доповн.] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 3. Валиулова А.Р. Управленческий учет как инструмент управления промышленным предприятием. – Автореф. дис. канд. экон. наук. – Ульяновск, УГТУ. - 2007. – 23с. 4. Левицька С. Управлінський та внутрішньогосподарський облік: завдання, мета, чинники ефективного впровадження// С.Левицька// Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - № 2. – С.27-35. 5. Засади конкурентоспроможності в реаліях економіки знань : [колект. моногра¬фія] / за наук. ред. Ю.В. Полунєєва. — К. : ТОВ «Інжиніринг», 2007. — 256 с.

http://viem.edu.ua/konf_V4_1/art.php?id=0305

http://conf-cv.at.ua/forum/43-394-1

Домніка Гафу

Наук. кер. – Зеленська О. З. Чернівецький національний університет ім.. Ю. Федьдовича м. Чернівці

Проблеми вдосконалення управлінського обліку на підприємствах

Побудова економіки України на принципах ринкових відносин та реформування бухгалтерського обліку і звітності визначили підходи і вимоги до системи обліку на підприємствах та зміст економічної інформації, що надається зовнішнім і внутрішнім користувачам. Проте з реформуванням обліку в Україні значно більшу увагу було приділено фінансовому його аспекту. Тому проблема формування управлінського обліку є актуальною, адже для ефективного управління і швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища необхідно використовувати методи управлінського обліку і економічного аналізу. Проблеми розвитку управлінського обліку знайшли своє відображення у працях зарубіжних дослідників: К.Друрі, Р.Ентоні, В.Б.Івашкевича, Т.П.Карпової, Е.Майєра, Б.Нідлза, С.Н.Ніколаєвої, В.Ф.Палія, Дж.Ріса, Т.Скоуна, Ч.Т.Хорнгрена, А.Д.Шеремета, А.Яругової та інших вчених. В Україні проблемам управлінської орієнтації бухгалтерського обліку присвячені роботи Ф.Ф.Бутинця, С.Ф.Голова, М.С.Пушкаря, В.В.Сопка, М.Г.Чумаченка та інших вчених. Досліджуючи застосування вченими терміну «управлінський облік» І.Білоусова формулює висновки про те, що управлінський облік виник внаслідок розвитку та удосконалення виробничого обліку, але підкреслює неправильність розуміння під управлінським обліком стратегічного обліку [3]. Проте, С.Голов досліджуючи перспективи розвитку управлінського обліку звертає увагу на той факт, що на відміну від минулого, коли управлінський облік був зорієнтований на управління виробництвом, за сучасних умов глобальних змін у системах управління він досить швидко перетворюється на стратегічний управлінський облік [4]. Незважаючи на певні успіхи, проблема реформування системи бухгалтерського обліку є не вирішеною, насамперед через недотримання вимог системності, комплексного підходу, поступовості та обережності. Зарубіжні рекомендації щодо організації системи управлінського обліку викладаються в основному в загальнотеоретичному плані. Тому в сучасних умовах залишається відкритим питання щодо надання практичних рекомендацій запровадження управлінського обліку на підприємствах [2]. На шляху впровадження управлінського обліку є певні перешкоди, які полягають у подоланні дискусійних проблем методології обліку та в необхідності організаційних заходів щодо його впровадження. Суттєвим гальмом поширення управлінського обліку в країні залишається відсутність чіткого визначення переліку складових цього обліку. Завдяки управлінському обліку бухгалтер за потребою, крім власне обліку та калькулювання собівартості продукції, займається нормативним плануванням, економічним аналізом та підготовкою управлінських рішень[1]. Практична сторона застосування управлінського обліку ставить перед керівництвом підприємства конкретні задачі організаційного характеру, пов'язані з необхідністю проектування організаційної структури відділу управлінського обліку, визначенням цілей і задач, виду і періодичності надання інформації центрів відповідальності, формуванням системи контролю за повнотою, вірогідністю та оперативністю надання звітності, необхідність застосування інформаційних технологій тощо, а управлінський облік служить засобом досягнення намічених підприємством цілей. Більш того, через різке загострення конкурентних відносин, як на світових, так і на вітчизняних ринках вирішальним фактором, який визначає можливість подальшого існування і розвитку підприємства, є саме ефективність системи управлінського обліку. Отже, при постановці управлінського обліку необхідно вирішити такі завдання: 1. Розробити фінансово-організаційну структуру підприємства, яка б дозволяла виділення центрів фінансової відповідальності; 2. В положенні про облікову політику підприємства ввести інформацію про вибрану форму ведення управлінського обліку; 3.Розробити склад, сутність і формати управлінської звітності. 4.Методи управлінського обліку витрат і калькуляції собівартості. 5.Управлінський план рахунків і моделі типових господарських операцій. Управлінський облік є ефективним інструментом управління, тому що створює конкурентні переваги в ринковому середовищі, а саме, забезпечує підприємство ключовою інформацією. Система управлінського обліку служить інтересам ефективного управління, тому рішення щодо впровадження управлінського обліку на підприємстві ухвалює керівник підприємства виходячи з того, як він оцінює витрати і вигоди від її функціонування. Розроблена на сьогодні система обліку повинна бути спрямована на полегшення отримання інформації, а також здійснення управлінської роботи, та ні в якому випадку не ускладнювати обліковий процес. Тому система управлінського обліку розрахована на посилення методів управління витратами на підприємстві.

Список використаних джерел 1. Управлінський облік і його роль у бюджетуванні підприємства / Вербовецька С. // Держава та регіони. − 2008. − №6. − с. 52-55. 2. Управлінський та внутрішньогосподарський облік: завдання, мета, чинники ефективного впровадження / Левицька С. // Бухоблік і аудит. – 2009. − №2. – с. 27-35. 3. Білоусова І. Проблеми вдосконалення управлінського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - №3. - 2008 р. - с.35-40. 4. Голов С. Ф. Управлінський облік: Підручник.-К., 2003.- 704с.

Економічні науки

Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 1, T. 2

136

Соколова, И.А. Смирновой. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 663 с.

2. Dobija M. Kapital jako podstawowa kategoria rachunkowoschi i ekonomii / M. Dobija // Вісник

ЖДТУ. – 2004. – № 2 (28). – С. 64 – 83.

3. Flamholtz E. Human Resource Accounting: A Review of Theory and Reearch / E. Flamholtz // Thirty-

Second Annual Meeting of the Academy of Management. – Minneapolis, Minnesota: 1972.

4. Ijiri Y. The Foundations of Accounting Measurement, Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall; reprinted

in the “Accounting Classics Series”. / Y. Ijiri. – Houston, Tex.: Scholars., 1978.

5. Riahi-Belkaoui A. Accounting theory. 5th edition. 2004. – 598 p.

Надійшла 16.01.2010

УДК 657.1

Т. М. ПИСАРЕНКО

Луцький національний технічний університет

Н. А. БУКАЛО

Волинський інститут економіки та менеджменту, м. Луцьк

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК: СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА ПРИНЦИПИ ВЕДЕННЯ

У статті розкрито економічну сутність управлінського обліку, обґрунтовано визначення терміну «управлінський

облік», висвітлено елементи методу управлінського обліку, вказано принципи ведення та функції управлінського обліку.

The article disclosed the economic substance of management accounting, justified the definition of «management

accounting», describes the elements of management accounting method, applicable principles of management and management

accounting functions.

Ключові слова: управлінський облік, принципи ведення управлінського обліку, функції управлінського обліку.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи

практичними завданнями. Управлінський облік вже давно перестав бути чимось новим як для науковців,

так і для практиків. Основні його інструменти щоденно використовують у своїй діяльності керівники

підприємств та керівники окремих структурних підрозділів.

Необхідність ведення управлінського обліку на вітчизняних підприємствах зумовлена такими

фактами:

1) наявність різних форм власності, що веде до появи різних груп та рівнів користувачів

управлінської інформації;

2) загострення конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках збуту вітчизняної продукції,

що потребує своєчасної інформації про їхню кон’юнктуру;

3) інтеграція економіки України у світову економіку, що неодмінно приЗводить до переорієнтації

як практики, так і теорії облікових знань.

В основу системи управлінського обліку покладено інформаційну систему, яка використовує вхідну

інформацію та відповідні процеси з метою одержання результатів, що відповідають точно визначеним цілям

управління.

Інформаційна база управлінського обліку використовується всіма функціями управління, в тому

числі функціями планування, контролю та оцінки з метою прийняття управлінських рішень.

Саме тому доцільно ще раз зупинитися на сутності управлінського обліку і принципах його

ведення.

Аналіз останніх досліджень чи публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми.

Дослідженням теоретичних аспектів управлінського обліку займалися вітчизняні і зарубіжні науковці. Серед

них варто виділити праці П.Й. Атамаса, Ф.Ф. Бутинця, П.М. Гарасима, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, К.

Друри, Р. Ентоні, Г.П. Журавля, О.В. Карпенка, Т.П. Карпова, Г.Г. Кірейцева, А.Н. Кузьминского, Ю.А.

Кузьминского, О.В. Лишиленка, Е. Майєра, Р. Манна, Г.В. Мисака, М.Г. Михайлова, Д. Міддлтона_____, Л.В.

Нападовської, Г.В. Нашкерської, П.П. Немчинова, Ж.К. Нестеренка, Б. Нідлза, С.Н. Ніколаєвої, М.Я.

Остап’юка, В.Ф. Палія, М.С. Пушкаря, В.І. Савича, Я.В. Соколова, В.В. Сопка, П.Я. Хомина, М.Г.

Чумаченка та ін. авторів.

Слід звернути особливу увагу на те, що система управлінського обліку виходить за рамки

бухгалтерського обліку і охоплює елементи планування, контролю, аналізу, оцінки. Саме цей факт зумовив

деякі розбіжності у визначенні його сутності та значення, принципів та функцій серед провідних

вітчизняних і зарубіжних науковців.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена

стаття. У статті зроблено спробу систематизувати думки науковців щодо сутності управлінського обліку,

принципів його ведення та функціонального призначення.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою написання статті є аналіз існуючих

поглядів і думок щодо інформативності та функціонального призначення управлінського обліку.

Економічні науки

Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 1, T. 2

137

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових

результатів. Управлінський облік, як будь-який облік, що входить до складної облікової системи

господарюючого суб’єкта, призначений _____для надання певної інформації. До інформації управлінського

обліку, яка створюється і готується для використання менеджментом усередині підприємства, ставляться

інші вимоги, які відрізняються від інформації, призначеної для зовнішніх користувачів. Зокрема, така

інформація повинна задовольняти наступні вимоги:

1) своєчасність – необхідна інформація повинна попереджати будь-які управлінські рішення;

відповідно порядок та частота надання цієї інформації мають відповідати характеру й періодичності

розв’язуваних менеджментом завдань;

2) диференційованість – одержана керівником інформація повинна бути необхідною і разом з тим

достатньою; це, з одного боку, дозволить скоротити загальні інформаційні потоки, а з іншого – не

вноситиме плутанину за рахунок наявності та переробки непотрібної інформації;

3) доступність форми та змісту – необхідна інформація повинна викладатись у доступній формі,

придатній для сприйняття менеджерами різних рівнів компетентності та освіти, а не у вигляді жорстко

регламентованих звітних форм, як це прийнято в системі фінансового обліку;

4) компактність – звітні форми, в яких надається управлінська інформація, повинні бути

максимально спрощені, але разом з тим дозволяти контроль не тільки підсумкових показників, але й їх

окремих складових;

5) варіантність – інформація повинна бути гнучкою щодо вибору найкращого варіанта дій з

декількох альтернатив.

Перелік таких вимог впливає на визначення поняття «управлінський облік». Деякі визначення

управлінського обліку наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення управлінського обліку, що наведені у працях вітчизняних і зарубіжних науковців

№ з/п Визначення Автор, джерело інформації

1

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення,

аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується

управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині організації

та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Голов С. Ф., Єфименко В. І.

[1, с. 246]

2

Внутрішньогосподарський облік (так званий управлінський, виробничий

контролінг) не є самостійним бухгалтерським обліком. Це продовження, а

точніше, подальше поглиблення, деталізація даних бухгалтерського

фінансового обліку в частині витрат та доходів діяльності, коли розкривається

вся ефективність придбання ресурсів, їх переробки, технологічних та

організаційних рішень, мотивації тощо.

Сопко В. В.

[2, c. 483]

3

Управлінський облік – підсистема, яка в межах однієї організації забезпечує її

управлінський апарат інформацією, що використовується для планування,

власне управління і контролю за діяльністю організації.

Шереметов А. Д.

[3, c. 17]

4

Управлінський облік є самостійною підсистемою бухгалтерського обліку із

своїм предметом, методом і завданнями, яка тісно пов’язана з управлінською

системою і направлена на зниження витрат виробництва та збільшення

прибутків підприємства.

Пушкар М.С.

[4]

5

Під управлінським обліком розуміють процес виявлення, вимірювання,

накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що

використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю

всередині підприємства.

Бутинець Ф.Ф.

[5]

6

Управлінський облік – це надання особам в самій організації інформації, на

основі якої вони приймають більш обґрунтовані рішення і підвищують

ефективність і продуктивність поточних операцій.

Друри К.

[6]

7

Управлінський облік – це процес неперервного удосконалення планування,

проектування, вимірювання і функціонування систем фінансової та не

фінансової інформації, який спрямовує дії менеджменту, мотивує поведінку,

підтримує і створює культурні цінності, необхідні для досягнення стратегічних,

тактичних і оперативних цілей організації.

Аткинсон Энтони А.

[7]

8

Економічна система, пов’язана з підготовкою та забезпеченням системи

управління інформацією при здійсненні інвестиційної, операційної і фінансової

діяльності, яка дозволяє розробляти та в комплексі приймати найбільш

ефективні оперативні, тактичні і стратегічні рішення на різних рівнях

управління підприємством, називається управлінським обліком.

Нападовська Л.В.

[8]

9

Управлінський облік – це підсистема контролінгу, побудована на засадах

бухгалтерського обліку, але з урахуванням специфіки конкретного

підприємства, головне завдання якої полягає в забезпеченні керівного апарату

підприємства релевантною, своєчасною і повною інформацією, яка слугує для

прийняття управлінських рішень, використовується під час планування,

контролю й аналізу процесів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Панков В.А., Єлецьких С.Я.,

Михайличенко Н.М.

[9]

В свою чергу, в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дано

таке визначення управлінського обліку: «Внутрішньогосподарський (управлінський) облік – система

Економічні науки

Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 1, T. 2

138

обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі

управління підприємством» [10].

Спільним для цих висловлювань є те, що основним завданням управлінського обліку є надання

неупередженої інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень відповідними управлінськими

ланками підприємства. Зміст управлінського обліку розкриває рис. 1.

Виробничий облік

Фінансовий облік

Статистичний облік

Податковий облік

Обґрунтування та прийняття управлінських рішень

Управлінський облік

Інформаційна база

управлінського обліку

Реалізація змісту

управлінського обліку через функції

управління

Мотивація та стимулювання

Регулювання

Бюджетування

Організація діяльності

Планування та прогнозування

Аналіз та оцінка

Контроль

Рис. 1. Схема реалізації змісту управлінського обліку

Інколи ототожнюють поняття управлінського обліку і контролінгу. Між ними багато спільних рис,

але є і відмінності.

Контролінг (від англ. to control – контролювати, управляти) – це функціонально уособлений напрям

економічної роботи на підприємстві, який пов’язаний з реалізацією фінансово-економічної коментуючої

функції в менеджменті під час прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

Контролінг може складатися з таких розділів: планування; аналіз планів, результатів та відхилень;

контроль; моніторинг; інформаційні потоки; управлінський облік; управління цілями; розробка

рекомендацій для прийняття управлінських рішень тощо. Із сказаного вище ми робимо висновки, що

управлінський облік є складовою контролінгу.

Зважаючи на те, що управлінський облік – це інтегрована система різних економічних дисциплін, то

і метод управлінського обліку містить:

1) елементи методу бухгалтерського обліку (зокрема, рахунки та подвійний запис; оцінку та

калькуляцію; інвентаризацію та документацію);

2) елементи статистики (індексний метод);

3) прийоми економічного аналізу (факторний аналіз);

4) математичні методи (лінійного програмування, спосіб найменших квадратів).

Предметом _____управлінського обліку виступає сукупність об’єктів у процесі циклу управління

господарською діяльністю підприємства, а саме:

Економічні науки

Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 1, T. 2

139

1) виробничі ресурси – основні засоби, нематерiальнi активи, матеріальні ресурси, трудові

ресурси;

2) господарські процеси та їх результати – постачальницько-заготівельна діяльність, виробнича

діяльність, фiнансово-збутова діяльність, фінансова, інвестиційна та інші види діяльності суб’єкта

господарювання.

Враховуючи те, що управлінський облік у вузькому розумінні є складовою всієї системи обліку і

пов’язаний із фінансовим обліком, він повинен відповідати єдиним бухгалтерським принципам, зокрема:

безперервності діяльності підприємства; єдиного грошового вимірника; повноти та аналітичності

інформації; періодичності та іншим.

Але управлінському обліку притаманні специфічні принципи, а саме:

1) принцип методологічної незалежності – означає, що кожна фірма (підприємство) встановлює

свої правила організації, методології ведення управлінського обліку;

2) принцип орієнтації на досягнення стратегічних цілей підприємства – означає, що приймаючи

рішення на будь-якому рiвнi i вибираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетними рахувати інтереси

підприємства в цілому;

3) принцип оцінки результатів діяльності структурних підрозділів підприємства, що передбачає

визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу у формуванні прибутку підприємства від

виробництва до реалізації продукції;

4) принцип результативності означає, що при здійсненні будь-яких видів діяльності слід постійно

співставляти затрати, понесені в результаті діяльності, з отриманим результатом; при цьому результат

повинен перевищувати затрати;

5) принцип відповідальності означає, що за величину затрат i результатів відповідальність несе

конкретна особа, яка їх контролю;

6) принцип багатоваріантності означає, що при пiдготовцi інформації слід враховувати всі

варіанти, однак вибирати найоптимальніший з метою прийняття управлінських рішень;

7) принцип комплексності, що передбачає разову фіксацію даних у первинних документах або

виробничих розрахунках і багаторазове використання в усіх видах управлінської діяльності;

8) принцип бюджетного методу управління, що є інструментом планування, контролю та

регулювання і передбачає бюджетування виробництва, реалізації та фінансування підрозділів, а також

підприємства загалом;

9) принцип залежності, який полягає в тому, що до різних альтернативних рішень відносять тільки

ті витрати, які залежатимуть від майбутнього вибору;

10) принцип причинності, який полягає в тому, що до собівартості продукції треба відносити тільки

ті витрати, які виникли внаслідок виробництва даної продукції;

11) принцип взаємозв’язку ґрунтується на тому, що управлінський облік включає не лише облік

затрат, але i планування, контроль, аналіз, регулювання; всі ці функції реалізуються одночасно, в комплексі

та взаємозв’язку;

12) принцип «різна собiвартiсть для різних цілей» означає, що залежно від мети, тобто для

прийняття конкретних управлінських рішень, використовується різна інформація для формування

собiвартостi, саме тому і вартісний розмір собівартості буде різний.

Основні цілі управлінського обліку полягають у наданні інформації для калькулювання собівартості

продукції (робіт, послуг), планування, контролю, оцінки та безперервного вдосконалення діяльності

підприємства, прийняття управлінських рішень. Тобто інформація управлінського обліку повинна надавати

можливість менеджерам визначати перспективи подальшого розвитку підприємства, вирішувати проблеми й

оцінювати успішність діяльності.

Відповідно до цілей визначаються і функції управлінського обліку:

1) інформаційна – забезпечення керівників усіх рівнів управління інформацією, необхідною для

поточного планування, контролю та прийняття оперативних управлінських рішень;

2) комунікаційна – формування інформації, яка є засобом внутрішнього комунікаційного зв’язку

між різними рівнями управління;

3) контрольна – здійснення оперативного контролю й оцінки результатів діяльності внутрішніх

підрозділів і підприємства в цілому;

4) прогностична – забезпечення перспективного планування й координування розвитку

підприємства в майбутньому на підставі аналізу та оцінки фактичних результатів діяльності.

Деякі зарубіжні автори, наприклад Алан Апчерч, дають більш узагальнений перелік функцій.

Зокрема він вважає, що основними функціями управлінського обліку є [10]:

1) ведення рахунків, під якими він розуміє здійснення обліку фінансових даних (зокрема, витрат) з

метою надання корисної інформації керівництву;

2) привертання уваги керівництва до ключових проблем шляхом надання йому відповідної

звітності з ключових аспектів діяльності, наприклад звітів про виконання кошторисів, що допомагає

адміністрації концентрувати увагу на важливих питаннях і вирішувати їх швидко й ефективно;

Економічні науки

Вісник Хмельницького національного університету 2010, № 1, T. 2

140

3) розв’язання проблем шляхом розробки найефективніших методів дій на основі кількісної оцінки

позитивних і негативних наслідків можливого варіанта рішень.

Межа, яка розділяє названі функції, настільки розмита, що не дозволяє досить однозначно

ідентифікувати кожну з них. Як правило, всі три функції присутні в будь-якому елементі управлінської

облікової інформації, але співвідношення між ними визначається конкретними обставинами.

Висновки. Таким чином управлінський облік є надзвичайно важливою складовою всієї облікової

системи будь-якого підприємства. Його інформаційною базою виступають всі потоки інформації, які

формуються у процесі ведення виробничого, фінансового, податкового та статистичного видів обліків. Це є

внутрішній облік підприємства, надзвичайно індивідуальний (зокрема у методичному забезпеченні) і

конфіденційний, основне призначення якого задовольнити інформаційні потреби управлінського персоналу

господарюючого суб’єкта.

Література

1. Голов С. Ф., Єфименко В. І. Фінансовий та управлінський облік. – К.: Автосервіс, 1996. – 543 с.

2. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.

3. Управленческий учет: Учеб. пособ. / Под ред. А. Д. Шереметова. – М.: РБК-Пресс, 1999. – 512 с.

4. Пушкар М.С. Управлінський облік. – Тернопіль: «Поліграфіст» ЛТД, 1995. – 164 с.

5. Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В. Бухгалтерський управлінський облік: Навч.

посібник для студ. спец. 7.050106 «Облік і аудит». – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.

6. Друри К. Управленческий и производственный учт. К.: Пер. с англ.; Учебник. – М.: ЮНИТИ-

ДАНА, 2003. – 1071 с.

7. Управленческий учёт / Аткинсон Энтони А., Банкер Раджив Д., Каплан Роберт С., Янг Марк С.:

Пер. с англ. – 3-е изд. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 878 с.

8. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. –

450 с.

9. Панков В.А., Єлецьких С.Я., Михайличенко Н.М. Контролінг і бюджетування фінансово-

господарської діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 112 с.

10. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» // Бухгалтерський

облік і аудит. – 1999. – №9. – С. 3 – 8.

11. Апчерч А. Управленческий учет: принципы и практика: Пер. с англ. / Под ред. Я. В. Соколова,

И. А. Смирновой. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 952 с.

Надійшла 09.02.2010

УДК 657.1

О. М. ЄРЕМЯН

Херсонський національний технічний університет

ОСНОВНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ

ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Розглянуто теоретичні аспекти формування і обліку спеціального фонду бюджетних установ – вищих закладів

освіти. Основну увагу зосереджено на системі обліку та запропоновано удосконалену методику обліку платних освітніх

послуг.

The theoretical aspects of forming and account of the special fund of budgetary establishments are considered – higher

establishments of education. Basic attention concentrated on the system of account and the improved method of account of

requiring payment educational services is offered.

Ключові слова: фонд бюджетних установ, вищий заклад освіти.

Вступ. Ринкова трансформація економіки вимагає теоретичного переосмислення та практичного

удосконалення форм і методів фінансового забезпечення розвитку сфери освіти економічної системи

держави. Загальноприйнятим є теоретичне положення про пріоритетну роль держави не тільки у

фінансовому забезпеченні розвитку освіти, а й в активному регулюванні нею механізму надання освітніх

послуг з метою досягнення оптимізації різних джерел фінансування. Проблема ефективного використання

фінансових ресурсів повною мірою стосується бюджетних установ – вищих закладів освіти. При розробці

механізму сучасних фінансово-економічних відносин бюджетних установ – вищих закладів освіти – в

нинішніх умовах суттєвим є питання формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, важливою

складовою яких є кошти спеціального фонду.

Розвиток бюджетних установ, зокрема вищих закладів освіти, потребує удосконалення засобів

інформаційного забезпечення цієї сфери діяльності. За цих умов розвиток теорії та практики

бухгалтерського обліку бюджетних установ – вищих закладів освіти – набуває особливої актуальності.__

Т. М. ПИСАРЕНКО

Луцький національний технічний університет

Н. А. БУКАЛО

Волинський інститут економіки та менеджменту, м. Луцьк

http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vchnu/Ekon/2010_1_2/136-140.pdf

http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/3439/1/krasnousova%20(nazarenko).pdf

http://intkonf.org/ken-fomina-ov-do-pitannya-traktuvannya-ponyattya-upravlinskiy-oblik/

наукова конференція