Тема: 5, 6.

Розкрити сутність понять:

Європейська кредитно-трансферна й акумулююча система (ECTS); - це система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їхнього академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів, спрощує розуміння і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так і іноземними навчальними закладами.

оцінка;

Кредит – одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, - система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів можуть бути засвоєні за 36 годин навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за тиждень).

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

кредит ECTS - Кредит ECTS – умовна одиниця (кредитна одиниця – кр.) виміру трудомісткості певної частини програми вищої освіти. Згідно з наказом МОН України від 20.10.04 р. № 812 – ціна кредитній одиниці (кр.) складає 36 академічних годин навчальної роботи студента (враховуючи час на проведення аудиторних занять, самостійної роботи, семестрового контролю та практик).

система залікових одиниць є ефективним механізмом зіставлення кількісних та якісних показників рівня підго-товки студентів, надаючи змогу на основі об’єктивних критеріїв встановлювати запідсумками навчання індивідуальний рейтинг кожного студента.

Кваліфіка́ція з ви́щої осві́ти — це присуджені закладом освіти звання або ступінь, зафіксовані у дипломі, який засвідчує успішне закінчення програми з вищої освіти. полегшена шкала оцінювання знань;

Диплом європейського зразка та додаток до нього, які підтверджують отримання академічного ступеня/кваліфікації. Вони мають чіткий формат, затверджений Європейською комісією та Радою Європи і ухвалений державами, які підписали Болонську декларацію.

1. Індивідуалізація та демократизація навчального процесу за болонської системи освіти.

Вимоги часу призвели до того, що у розвитку світової вищої школи вже визначились загальні глобальні тенденції. Провідними серед них є гуманітаризація, демократизація, диверсифікація, інтеграція та інтернаціоналізація вищої освіти.

Гуманітаризація передбачає наявність знань в галузі історії, культури, мистецтва, які, в свою чергу, допомагають сформувати систему цінностей та етичні норми поведінки. До гуманітарного циклу дисциплін належать класичні та сучасні мови, література, історія, філософія, соціологія, психологія.

Демократизація пов`язана, перш за все, із ростом кількості студентів в усіх розвинених країнах. Значні зміни відбулися також у взаємовідносинах між вищими навчальними закладами та центральними урядовими органами. З одного боку, центральні органи управління продовжують визначати чисельність студентських міст, виходячи із норми фінансування. З іншого, значно поширюється автономія окремих вузів. Даний принцип передбачає також залучення до системи вищої освіти якомога ширшого кола охочої навчатися молоді із різних верств суспільства, але з наступним жорстким відбором найбільш здібних. Загальнотеоретичні та фахові знання тих, хто навчається, засвоюють по-різному, що призводить до необхідності вирішення на практиці проблеми індивідуалізації.

Індивідуалізація навчання - одна із найскладніших проблем вищої освіти, вирішення якої в значній мірі залежить від двох чинників: індивідуально-психологічних особливостей студентів та впровадження відповідної методичної системи навчання.

Індивідуалізація навчання передбачає урахування відповідної низки факторів, що впливають на результат. До таких факторів можна віднести:

• індивідуально-психологічні особливості тих, хто навчається;

• вік тих, хто навчається;

• особливості дисципліни, що викладається;

• мета навчання.

Індивідуальність кожного учня являє собою невід`ємну складову його особистості як своєрідної якості індивіду, що набувається в діяльності та спілкуванні протягом усього життя. Індивідуальність складається із відповідних індивідуально-психологічних особливостей людини. Серед таких особливостей є як природжені, так і придбані. До них психологи відносять темперамент, характер та здібності. Це так звані диференціальні характеристики особистості, що тісно пов`язані одна з одною.

Основою індивідуальності людини вважається темперамент. Темперамент – це природжена індивідуально-психологічна особливість людини, що визначає динамічні прояви її психіки – фізичні, емоційні, інтелектуальні. Той або інший тип темпераменту базується на так званому типі вищої нервової системи, що являє собою природжену якість. Як відомо, психологи виділяють чотири типи темпераменту: сангвінік, флегматик, холерик та меланхолік

2.Сутність двоступеневої системи освіти.

Основою Болонського процесу є запровадження в усій Європі двоступеневої системи освіти (бакалаврат і магістратура), навколо чого точиться стільки суперечок.Для того, щоб отримати кваліфікацію бакалавра, треба провчитися від трьох до чотирьох років. Магістерські програми розраховані, як правило, на два роки.

Навчатися в магістратурі має право лише той, хто вже отримав кваліфікацію бакалавра. Класичний університетський диплом таким чином стає історією.

Критики двоступеневої системи освіти серед іншого вказують на вкрай перевантажені навчальні плани, а також на обмеженість часу, який відводиться для навчання.

Крім того, звертається увага на складність при переведенні з одного ВНЗ в інший. При цьому ініціатори Болонського процесу сподівалися досягти зовсім протилежної мети.

Чимало скептиків і серед представників ділових кіл. Деякі фірми скаржаться на недостатню підготовку випускників з дипломами бакалавра. Критикується й обмаль місць на магістерських програмах. Запровадження двоступеневої системи освіти є частиною так званого Болонського процесу. 1999-го року в італійському місті Болонья 29 європейських країн підписали декларацію про створення спільного європейського освітнього простору.

Втілення цілей, прописаних у декларації, має завершитися 2010-го року. Нині учасниками Болонського процесу є вже майже 50 країн, включаючи й Україну.

Тим часом починаючи від літа, німецькі студенти масово протестували проти незадовільних умов навчання. Результат: земельні міністри культури домовилися переглянути низку положень Болонського процесу.

Тепер у студентів буде значно менше стресу, обіцяють міністри культури німецьких федеральних земель. Урядовці нарешті заявили про готовність реформувати нові бакалаврські та магістерські програми - зокрема, планується розвантажити навчальні плани, зменшити кількість іспитів, надати студентам більше свободи для визначення тривалості навчання, а також спростити процедуру визнання свідоцтв і дипломів, щоб гарантувати студенту обіцяну мобільність.

Такої домовленості було досягнуто в четвер ввечері на зустрічі німецьких міністрів федеральних земель, яка відбулася в Бонні спільно з ректорами вищих навчальних закладів Німеччини.

Таким чином, зроблено великий крок уперед, заявила після засідання президент Конференції ректорів німецьких ВНЗ Марґрет Вінтермантель.

У питанні вільного доступу до магістерських програм студенти мали менший успіх. Університетам і надалі дозволено встановлювати вступні критерії, які можуть слугувати як для контролю рівня знань, так і для відсіювання бажаючих вчитися далі, якщо на тій чи іншій магістерській програмі місць менше, ніж бажаючих.

тему стягування зборів за навчання під час боннського засідання не порушували. Але земельні міністри та ректори обговорили питання фінансування освіти. Обидві сторони домагатимуться, щоб на освіту й науку в Німеччині витрачали десять відсотків валового внутрішнього продукту.

Ці кошти допоможуть ефективніше реалізувати вимоги Болонського процесу. На цю тему наступної середи в Берліні говоритимуть канцлер Німеччини Анґела Меркель та земельні міністри.

3.Порівняльна характеристика різних підходів до застосування кредиту у США, Франції, Польщі та інших країнах.

Польша

 У червні 1999 року міністри освіти 29 країн, у тому числі Польщі, підписали так звану Декларацію Болонську, яка заклала початок процесу створення Європейського простору вищої освіти. Введення Болонської системи освіти в Польщі було направлене ,перш за все, на підвищення рівня освіти в університетах і підвищення конкурентоспроможності польських ВНЗ. На підставі системи Болонської у Польщі:

1. Широко використовується Додаток до диплома (який містить інформацію про кваліфікацію, отриману під час навчання). Це введення системи мір, що легко розуміються і порівнянних, і звань.  2. Розроблена трьохетапна система освіти:

Вигляд навчання	полученный титул	Вид учебы	полученный титул	Вигляд навчання	полученный титул
учеба I уровня 3 года	Бакалавр	чеба II уровня 2 года	Магистр	учеба III уровня	Доктор

3. Система кредитування досягнень студента, так звана ECTS бальна система. ECTS (European Credit Transfer System) - система в рамках програми Erasmus, яка полегшує міжнародний обмін і взаємне визнання періоду навчання студентів за кордоном. 

 4. Польські студенти беруть активну участь в просуванні мобільності (в основному в рамках програми Erasmus). Erasmus - це програма співпраці між університетами, яка дозволяє студентам вчитися впродовж семестру або двох в партнерських університетах.

5. Державний Акредитаційний Комітет (PKA), який є органом, що відповідає за якість освіти в польських університетах ,почав свою роботу в 2002 році.