Увідна
Про можливість виникнення землетрусу у регіоні, частина якого відображена на схемі (додаток)
В районі населеного пункту N, що розташований на відстані 25 км на північ від н. п. АТОМГРАД, прилади індикації сейсмічної активності можуть виявити у земній корі на глибині 35 км поштовк силою до 9 балів.
Район, що розташований на північ від н. п. ГУСЕНЦІ та ЯБЛУНЬКА може потрапити у ІІ зону осередку ураження з силою землетрусу до 8 балів за 12-ти бальною шкалою.
Ідентифікувати небезпеки в районі н. п. БЕЛЬЦИ, САДИ та ДАЧІ (у названих н. п. на перших поверхах будинків розташовані філії офісів підприємства де керівником є студент) (див схему додаток 2), що зосереджені на гідродинамічно, пожежа-, вибухо, хімічно та радіаційно небезпечних об’єктах.
Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу визначених об’єктів.
Пора року, час доби та метеоумови реальні на часи занять.
Короткі теоретичні відомості
Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, викликані процесами у середині землі. Час від часу на окремих ділянках земної кори, у зв'язку з глибинними процесами виникають напруження. Вони можуть бути викликані зближенням чи розходженням окремих тектонічних плит або вертикальними рухами певних їх блоків. Накопичуючись протягом тривалого часу, напруження зрештою розряджаються шляхом стрімких і миттєвих переміщень ділянок земної кори.
Поширення землетрусів підлягає певним закономірностям: там, де формуються великі гори та впадини, звичайно і проявляються сильні землетруси. На земній кулі щорічно реєструється більше ста тисяч підземних поштовхів, з яких близько ста — з певним ступенем руйнування. Фахівці оцінюють середні річні збитки від землетрусів близько 70 млрд. дол. США.
Основні показники, які дають уявлення про силу і характер землетрусу — магнітуда та інтенсивність енергії на поверхні землі.
Магнітуда (у перекладі з латині «величина») — умовна величина, що характеризує загальну енергію пружних коливань, що викликані землетрусом або вибухом, вона дозволяє порівнювати джерела коливань за їх енергією. За шкалою інтенсивності (шкалою Ріхтера) сила землетрусу припускається пропорційною логарифму амплітуди зсуву ґрунту на епіцентральній відстані 100 км. Інтенсивність найсильнішого землетрусу визначається величиною 9 бала.
В останні роки в ряді європейських країн використовується 12-бальна міжнародна шкала МSК — 64, у якій сила землетрусу визначається за наслідками впливу на людей, будинки, споруди, поверхневі шари землі тощо.
Співвідношення між магнітудою землетрусу за шкалою Ріхтера і його силою в епіцентрі за 12 - бальною шкалою залежить від глибини джерела вивільнення енергії.
При значній глибині і достатній енергії коливання можуть поширюватися на величезні площі (до 10 тис. км2), але навіть в епіцентрі не досягають великої сили (епіцентр — проекція центральної точки осередку землетрусу (гіпоцентру) на земну поверхню). При дрібному і особливо поверхневому осередку навіть незначної енергії в епіцентрі може спостерігатися руйнівний ефект, але вже в декількох кілометрах від нього сила поштовхів слабшає до безпечних значень.
За причинами і місцями виникнення землетруси розрізняють:
Тектонічні — виникають у результаті переміщення мас земної кори під впливом гірських процесів.
Вулканічні — виникають при виверженні вулканів, а часто і передують їм. Звичайно охоплюють невеликі райони і супроводжуються сильними вибухами, потоками лави, хмарами попелу й отруйних газів. При виверженні підводних вулканів можуть утворюватися величезні хвилі — цунамі і створюватися нові острови.
Обвальні — мають локальний характер, спостерігаються при обваленні склепінь підземних карстових пустот.
Моретрус — це різкі коливання води в морях і океанах, що виникають при землетрусі, вогнище якого міститься під дном моря. Воно може супроводжуватися утворенням цунамі, що поширюється зі швидкістю до 80 км/год, змиває на узбережжях цілі міста і спричиняє великі людські жертви.
Співвідношення інтенсивності землетрусу між шкалою Ріхтера і 12-бальною міжнародною шкалою МSК-64 наведено у таблиці.
Селі (від арабського «сайль») — бурхливий потік, грязьові чи грязьово-кам'яні потоки, які раптово виникають у руслах гірських річок унаслідок різкого паводка, викликаного інтенсивними зливами, бурхливим сніготаненням, землетрусом або іншими причинами.
Потоки рухаються переривчасто, окремими імпульсами, від затору до затору, у середньому зі швидкістю 10 – 15 км/год і викликають на своєму шляху великі руйнування. Виникненню селевих потоків сприяють також і антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація ґрунту на гірських схилах, вибухи в гірських породах при будівництві доріг та роботи в кар'єрах.
На території України понад тридцять міст, сіл та сільських населених пунктів у Криму, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Львівській областях піддаються впливу селевих потоків. Всього в Карпатах виявлено понад 290 селевих водозаборів. Найбільшою активністю характеризуються басейни річок Дністра, Тиси, Пруту.
Потенційно сейсмічно небезпечними зонами на території України вважаються Закарпатська, Кримсько-Чорноморська, Південно-Азовська. Південне узбережжя Криму відноситься до надзвичайно сейсмонебезпечного регіону. За останні два сторіччя тут зареєстровано близько 200 землетрусів інтенсивністю від 4 до 7 балів.
Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. В 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5 - 6 балів.
Таблиця 1
Магнітуда за Ріхтером |
Максимальна інтенсивність за МSК-64 |
Коротка характеристика ефективності |
2,0 і нижче |
І-II |
Як правило, не відчувається населенням |
3,0 |
III |
Відчувається деякими людьми, що перебувають в будинках. Ушкодження відсутні |
4,0 |
IV-V |
Відчувають більшість людей. Пошкодженні будинків не спостерігається
|
5,0 |
VI - VII |
Незначні пошкодження будинків: тріщини в стінах |
6,0 |
VII-VIII |
Середні пошкодження: значні тріщини в слабких стінах, падіння незакріплених пічних димарів |
7,0 |
IX-X |
Значні руйнування: руйнування будинків неміцної конструкції, тріщини в міцних спорудах |
8,0 і більше |
XI-XII |
Повне руйнування будинків |