Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПЕДПРАКТИКА ПОСІБНИК іпп.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
407.55 Кб
Скачать

Розділ 2: навчально-виховна робота студента-практиканта

2.1. Планування уроків

Успішність планування уроків зумовлена такими факторами:

  • знанням цілей навчання та програмних вимог до мовленнєвих навичок і вмінь учнів у кожному класі;

  • знанням змісту навчально-методичного комплексу;

  • знанням умов навчання: вікових особливостей учнів, специфіки конкретного класу;

  • знанням основних методичних вимог до сучасного уроку іноземної мови;

  • врахуванням дидактичних і методичних принципів навчання.

Відповідно до програми навчання іноземної мови передбачає комплексне досягнення практичної, виховної, освітньої та розвиваючої цілей.

Виходячи із загальних кінцевих цілей навчання, вчитель визначає конкретні цілі уроку: практичну, освітню, розвиваючу і виховну.

Формулюючи практичну мету, вчитель визначає, чого конкретно він буде навчати учнів на цьому уроці. Доцільно погнати формулювання практичної мети словами “вчити...” або “навчити”.

Наприклад:

  • вчити учнів розповідати про ... з опорою на текст-зразок;

  • вчити учнів розповідати про ... в обсязі 7-8 фраз на основі мовленнєвої ситуації з опорою на логіко-семантичну схему;

  • вчити учнів комбінувати речення у логічній послідовності на основі мовленнєвої ситуації;

  • вчити учнів описувати малюнок (серію малюнків) в обсязі... речень з опорою на ключові слова;

  • вчити учнів розповідати про ... на основі мовленнєвої ситуації без опор;

  • вчити учнів описувати місто на основі мовленнєвої ситуації, використовуючи план-схему міста/серію фотолистівок;

  • вчити учнів розповідати про ... на основі прочитаного/прослуханого тексту;

  • вчити учнів вести діалог за ситуацією з використанням опор;

  • навчити учнів вести діалог за ситуацією без використання опор;

  • вчити учнів складати мікродіалоги з готових реплік;

  • вчити учнів обмінюватися репліками на рівні діалогічної єдності “твердження – твердження” на основі мовленнєвої ситуації;

  • вчити учнів вести бесіду про визначні місця Лондона;

  • вчити учнів одержувати основну інформацію з прочитаного/прослуханого тексту;

  • навчити учнів детального розуміння прослуханого тексту;

  • навчити учнів читати текст... із загальним розумінням змісту;

  • навчити учнів читати й розуміти текст з описом природи взимку;

  • вчити учнів прогнозувати зміст тексту за його заголовком;

  • вчити учнів читати і вилучати нову інформацію з тексту;

  • вчити учнів переглядати газети і знаходити статті, що висвітлюють події...;

  • навчити учнів писати свою адресу;

  • навчити учнів писати дату свого народження;

  • навчити учнів точно фіксувати прослухану/прочитану інформацію;

  • навчити учнів писати початок/завершення приватного/ділового листа;

  • навчити учнів заповнювати анкету;

  • навчити учнів вживати ГС … на рівні однієї фрази;

  • навчити учнів вживати ЛО ... на рівні понадфразової єдності;

  • вчити учнів розуміти незнайомі слова на основі контексту;

  • навчити учнів правильно вимовляти звуки /.../, /.../у потоці мовлення;

  • навчити учнів впізнавати звуки /.../, /.../;

  • вчити учнів розрізнювати звуки /.../,/.../;

  • вчити учнів впізнавати термінальний тон...;

  • навчити учнів читати літери ... у закритому складі;

  • навчити учнів читати слова з голосними літерами у відкритому складі;

  • навчити учнів писати літери ...;

  • навчити учнів співвідносити великі літери з малими/друковані з рукописними;

Якщо подається новий матеріал, то формулювання практичної мети може бути таким:

  • ознайомити учнів із функцією, формою, особливостями вживання ГС ... і вчити правильно використовувати її на рівні фрази;

  • ознайомити із значенням, формою, особливостями вживання ЛО ... і вчити правильно використовувати їх у знайомих ГС на рівні фрази;

  • ознайомити з правилом читання літери ... і вчити правильно читати слова згідно з правилом.

Якщо на уроці планується систематизація вивченого матеріалу або контроль навичок та вмінь, то формулювання практичної мети може бути таким:

  • систематизувати видо-часові форми дієслова ...

  • систематизувати ЛО до теми “...”

  • систематизувати вживання ГС групи Perfect у мовленні;

  • контроль засвоєння ЛО з теми “...”

  • контроль техніки читання слів типу“...”

  • контроль техніки написання літер/слів ...

  • контроль умінь монологічного/діалогічного мовлення за темою / ситуацією “...”

Плануючи досягнення розвиваючої, виховної, освітньої цілей, учитель повинен чітко визначити відповідний потенціал навчального матеріалу уроку і своїх дій на ньому. Наприклад:

  • розвивати кмітливість учнів (учитель на уроці використовує без перекладні способи семантизації або ребуси, кросворди тощо);

  • розвивати інтелектуальну гнучкість учнів (учитель запропонує вправу на транс­формацію діалогу-зразка на основі змінних ситуацій);

  • розвивати вміння спілкуватися, зокрема вміння вести диспут і брати участь уньому;

  • розвивати вміння порівнювати явища, визначати їх сутність, оцінювати їх;

  • розвивати здібності учнів:

  • до розподілу уваги (у вправах, де необхідно утримувати одночасно кілька одиниць);

  • до збільшення обсягу уваги (шляхом поступового збільшення мовленнє­вих одиниць, що сприймаються);

  • до слухової диференціації (фонематичний слух);

  • до зорової диференціації (механізм читання);

  • до антиципації структури фрази/тексту;

  • до антиципації змісту висловлювання, тексту;

  • до здогадки на основі словотворчих елементів, контексту, чуття мови, інтуїції;

  • до впізнавання мовленнєвих одиниць (на слух і при читанні);

  • до аналізу та синтезу;

  • до порівняння, зіставлення мовленнєвих одиниць, їх форм і значень;

  • до логічного викладу змісту висловлювання;

  • до формулювання висновків щодо прочитаного/прослуханого або сказаного;

  • до планування свого висловлювання;

  • до дискурсивного усвідомлення правил-інструкцій/схем/пам’яток;

  • до номінації (називання предметів);

  • до імітації мовленнєвої одиниці різного обсягу;

  • до конструювання мовленнєвих одиниць різного рівня – словосполучення, фраз, понадфразових єдностей, тексту;

  • до вербалізації/передачі побаченого;

  • до імпровізації;

  • до емпатії (співчуття);

  • до комунікабельності;

  • до вираження різноманітних ступенів оцінювання (пояснення, ухвалення, визначення) фактів, подій, думок тощо;

  • до цілеспрямованої роботи для досягнення поставленої мети;

  • до самостійної праці;

  • до вольових зусиль (коли цього вимагає ситуація);

  • до вираження різноманітних станів.

Формулюючи виховну мету, необхідно орієнтуватися на прийняту в суспіль­стві систему цінностей, що є об’єктом виховання.

Наведемо перелік можливих формулювань виховних цілей уроку:

  • виховувати почуття патріотизму як потреби і здатності любити свою Батьківщи­ну (активну участь у будівництві нової України з матеріально забезпеченим, гро­мадсько достойним і духовно багатим життям кожного українця, сприяти всьому, що зумовлює таке життя);

  • формувати почуття патріотизму;

  • виховувати інтернаціоналізм / імунітет до націоналізму, шовінізму тощо; виховувати толерантне ставлення до представників іншомовної культури;

  • виховувати дух прагнення до взаєморозуміння між народами;

  • виховувати впевненість у пріоритеті загальнолюдських цінностей;

  • виховувати усвідомлення власної гідності та шанобливого ставлення до гідності інших людей;

  • виховувати ввічливість у стосунках з людьми;

  • формувати потреби і здібності розуміти чужу точку зору на соціальні й гума­нітарні проблеми, досягати згоди та співпрацювати в умовах різниці поглядів і переконань;

  • виховувати культуру взаємовідношень із однолітками, батьками, суспільством;

  • формувати потреби та здібності робити соціальний вибір;

  • виховувати правову свідомість учнів;

  • виховувати потребу в залученні до світової культури;

  • виховувати почуття причетності до світової історії, пам’яток літератури, мистец­тва, філософії, науки;

  • виховувати повагу до людей різних професій;

  • виховувати екологічну культуру учнів;

  • виховувати дбайливе ставлення до довкілля;

  • прищеплювати любов до праці;

  • виховувати гарний смак (навчаючи учнів правильно вживати прикметники, вчи­тель планує використання ситуації вибору одягу, який створює гармонійні за кольором ансамблі тощо).

Формулювання освітньої мети можна починати словами: “розширити уявлення” або “формувати уявлення...”. Наприклад:

  • розширити уявлення учнів про традиції... (учні на уроці будуть читати текст, де є відповідна додаткова інформація, обговорення якої планується учителем);

  • формувати уявлення учнів про національний костюм (учитель планує подачу або тренування ПО за темою “Одяг” на основі предметів національного костюма, про який учні ще не мають уявлення);

  • поглибити знання учнів про традиції Великої Британії;

  • сформувати уявлення учнів про нове граматичне явище – герундій;

  • розширити знання учнів про державний устрій США;

  • продовжити знайомство з новими фактами американської культури;

  • поглибити й розширити знання про вже відомі факти британської культури;

  • зрозуміти проблеми, якими живе Велика Британія, зокрема молодь;

  • оживити у свідомості учнів відповідну проблему життя України та її молоді;

  • поглибити знання учнів про функції мови (мовленнєвих умінь) як засобу спілкування;

  • поглибити знання учнів про будову (систему) мови;

  • розширити фонові знання учнів (які закладені в топоніміці, власних іменах, прислів’ях, приказках, фразеологізмах, крилатих висловлюваннях, девізах, лозунгах, безеквівалентній лексиці, назвах предметів і явищ традиційного й нового побуту (реаліях), поняттях, що відображають явища громадського характеру тощо);

  • поглибити знання учнів про невербальні засоби спілкування;

  • поглибити знання учнів про статус, історію та розвиток мови, її роль у світі, взаємозв’язки з українською та іншими мовами.