- •Розділ 1. Мета, зміст, завдання і оцінювання педагогічної практики з англійської мови
- •Мета педагогічної практики
- •Завдання педагогічної практики
- •Зміст педагогічної практики
- •Основні професійно-методичні вміння студентів-практикантів
- •Модульна організація педагогічної практики
- •Модульна організація педагогічної практики студентів
- •V курсу іпп з англійської мови на 2010-2011 н.Р.
- •Діяльність студента-практиканта
- •Права та обов’язки студентів-практикантів
- •Критерії оцінювання педагогічної практики
- •Критерії оцінювання студентів
- •Розділ 2: навчально-виховна робота студента-практиканта
- •2.1. Планування уроків
- •2.2. Рекомендації до складання планів-конспектів уроків
- •Як планувати урок з англійської мови? (анкета для студента-практиканта)
- •2.3. Методичний аналіз уроку
- •Послідовність проведення аналізу відвіданого уроку з іноземної мови.
- •Шаблон аналізу уроку
- •2.4. Позакласна робота студента-практиканта
- •Звіт студента за педагогічну практику
- •Студентки V курсу іпп
- •Про результати педпрактики з іноземної мови, яка була проведена в період з _____по_____
- •2.7. Типові помилки студентів-практикантів
- •Основна література
- •Електронні джерела
- •Ielts, toefl, Cambridge esol, toeic (матеріали на допомогу):
Розділ 2: навчально-виховна робота студента-практиканта
2.1. Планування уроків
Успішність планування уроків зумовлена такими факторами:
знанням цілей навчання та програмних вимог до мовленнєвих навичок і вмінь учнів у кожному класі;
знанням змісту навчально-методичного комплексу;
знанням умов навчання: вікових особливостей учнів, специфіки конкретного класу;
знанням основних методичних вимог до сучасного уроку іноземної мови;
врахуванням дидактичних і методичних принципів навчання.
Відповідно до програми навчання іноземної мови передбачає комплексне досягнення практичної, виховної, освітньої та розвиваючої цілей.
Виходячи із загальних кінцевих цілей навчання, вчитель визначає конкретні цілі уроку: практичну, освітню, розвиваючу і виховну.
Формулюючи практичну мету, вчитель визначає, чого конкретно він буде навчати учнів на цьому уроці. Доцільно погнати формулювання практичної мети словами “вчити...” або “навчити”.
Наприклад:
вчити учнів розповідати про ... з опорою на текст-зразок;
вчити учнів розповідати про ... в обсязі 7-8 фраз на основі мовленнєвої ситуації з опорою на логіко-семантичну схему;
вчити учнів комбінувати речення у логічній послідовності на основі мовленнєвої ситуації;
вчити учнів описувати малюнок (серію малюнків) в обсязі... речень з опорою на ключові слова;
вчити учнів розповідати про ... на основі мовленнєвої ситуації без опор;
вчити учнів описувати місто на основі мовленнєвої ситуації, використовуючи план-схему міста/серію фотолистівок;
вчити учнів розповідати про ... на основі прочитаного/прослуханого тексту;
вчити учнів вести діалог за ситуацією з використанням опор;
навчити учнів вести діалог за ситуацією без використання опор;
вчити учнів складати мікродіалоги з готових реплік;
вчити учнів обмінюватися репліками на рівні діалогічної єдності “твердження – твердження” на основі мовленнєвої ситуації;
вчити учнів вести бесіду про визначні місця Лондона;
вчити учнів одержувати основну інформацію з прочитаного/прослуханого тексту;
навчити учнів детального розуміння прослуханого тексту;
навчити учнів читати текст... із загальним розумінням змісту;
навчити учнів читати й розуміти текст з описом природи взимку;
вчити учнів прогнозувати зміст тексту за його заголовком;
вчити учнів читати і вилучати нову інформацію з тексту;
вчити учнів переглядати газети і знаходити статті, що висвітлюють події...;
навчити учнів писати свою адресу;
навчити учнів писати дату свого народження;
навчити учнів точно фіксувати прослухану/прочитану інформацію;
навчити учнів писати початок/завершення приватного/ділового листа;
навчити учнів заповнювати анкету;
навчити учнів вживати ГС … на рівні однієї фрази;
навчити учнів вживати ЛО ... на рівні понадфразової єдності;
вчити учнів розуміти незнайомі слова на основі контексту;
навчити учнів правильно вимовляти звуки /.../, /.../у потоці мовлення;
навчити учнів впізнавати звуки /.../, /.../;
вчити учнів розрізнювати звуки /.../,/.../;
вчити учнів впізнавати термінальний тон...;
навчити учнів читати літери ... у закритому складі;
навчити учнів читати слова з голосними літерами у відкритому складі;
навчити учнів писати літери ...;
навчити учнів співвідносити великі літери з малими/друковані з рукописними;
Якщо подається новий матеріал, то формулювання практичної мети може бути таким:
ознайомити учнів із функцією, формою, особливостями вживання ГС ... і вчити правильно використовувати її на рівні фрази;
ознайомити із значенням, формою, особливостями вживання ЛО ... і вчити правильно використовувати їх у знайомих ГС на рівні фрази;
ознайомити з правилом читання літери ... і вчити правильно читати слова згідно з правилом.
Якщо на уроці планується систематизація вивченого матеріалу або контроль навичок та вмінь, то формулювання практичної мети може бути таким:
систематизувати видо-часові форми дієслова ...
систематизувати ЛО до теми “...”
систематизувати вживання ГС групи Perfect у мовленні;
контроль засвоєння ЛО з теми “...”
контроль техніки читання слів типу“...”
контроль техніки написання літер/слів ...
контроль умінь монологічного/діалогічного мовлення за темою / ситуацією “...”
Плануючи досягнення розвиваючої, виховної, освітньої цілей, учитель повинен чітко визначити відповідний потенціал навчального матеріалу уроку і своїх дій на ньому. Наприклад:
розвивати кмітливість учнів (учитель на уроці використовує без перекладні способи семантизації або ребуси, кросворди тощо);
розвивати інтелектуальну гнучкість учнів (учитель запропонує вправу на трансформацію діалогу-зразка на основі змінних ситуацій);
розвивати вміння спілкуватися, зокрема вміння вести диспут і брати участь уньому;
розвивати вміння порівнювати явища, визначати їх сутність, оцінювати їх;
розвивати здібності учнів:
до розподілу уваги (у вправах, де необхідно утримувати одночасно кілька одиниць);
до збільшення обсягу уваги (шляхом поступового збільшення мовленнєвих одиниць, що сприймаються);
до слухової диференціації (фонематичний слух);
до зорової диференціації (механізм читання);
до антиципації структури фрази/тексту;
до антиципації змісту висловлювання, тексту;
до здогадки на основі словотворчих елементів, контексту, чуття мови, інтуїції;
до впізнавання мовленнєвих одиниць (на слух і при читанні);
до аналізу та синтезу;
до порівняння, зіставлення мовленнєвих одиниць, їх форм і значень;
до логічного викладу змісту висловлювання;
до формулювання висновків щодо прочитаного/прослуханого або сказаного;
до планування свого висловлювання;
до дискурсивного усвідомлення правил-інструкцій/схем/пам’яток;
до номінації (називання предметів);
до імітації мовленнєвої одиниці різного обсягу;
до конструювання мовленнєвих одиниць різного рівня – словосполучення, фраз, понадфразових єдностей, тексту;
до вербалізації/передачі побаченого;
до імпровізації;
до емпатії (співчуття);
до комунікабельності;
до вираження різноманітних ступенів оцінювання (пояснення, ухвалення, визначення) фактів, подій, думок тощо;
до цілеспрямованої роботи для досягнення поставленої мети;
до самостійної праці;
до вольових зусиль (коли цього вимагає ситуація);
до вираження різноманітних станів.
Формулюючи виховну мету, необхідно орієнтуватися на прийняту в суспільстві систему цінностей, що є об’єктом виховання.
Наведемо перелік можливих формулювань виховних цілей уроку:
виховувати почуття патріотизму як потреби і здатності любити свою Батьківщину (активну участь у будівництві нової України з матеріально забезпеченим, громадсько достойним і духовно багатим життям кожного українця, сприяти всьому, що зумовлює таке життя);
формувати почуття патріотизму;
виховувати інтернаціоналізм / імунітет до націоналізму, шовінізму тощо; виховувати толерантне ставлення до представників іншомовної культури;
виховувати дух прагнення до взаєморозуміння між народами;
виховувати впевненість у пріоритеті загальнолюдських цінностей;
виховувати усвідомлення власної гідності та шанобливого ставлення до гідності інших людей;
виховувати ввічливість у стосунках з людьми;
формувати потреби і здібності розуміти чужу точку зору на соціальні й гуманітарні проблеми, досягати згоди та співпрацювати в умовах різниці поглядів і переконань;
виховувати культуру взаємовідношень із однолітками, батьками, суспільством;
формувати потреби та здібності робити соціальний вибір;
виховувати правову свідомість учнів;
виховувати потребу в залученні до світової культури;
виховувати почуття причетності до світової історії, пам’яток літератури, мистецтва, філософії, науки;
виховувати повагу до людей різних професій;
виховувати екологічну культуру учнів;
виховувати дбайливе ставлення до довкілля;
прищеплювати любов до праці;
виховувати гарний смак (навчаючи учнів правильно вживати прикметники, вчитель планує використання ситуації вибору одягу, який створює гармонійні за кольором ансамблі тощо).
Формулювання освітньої мети можна починати словами: “розширити уявлення” або “формувати уявлення...”. Наприклад:
розширити уявлення учнів про традиції... (учні на уроці будуть читати текст, де є відповідна додаткова інформація, обговорення якої планується учителем);
формувати уявлення учнів про національний костюм (учитель планує подачу або тренування ПО за темою “Одяг” на основі предметів національного костюма, про який учні ще не мають уявлення);
поглибити знання учнів про традиції Великої Британії;
сформувати уявлення учнів про нове граматичне явище – герундій;
розширити знання учнів про державний устрій США;
продовжити знайомство з новими фактами американської культури;
поглибити й розширити знання про вже відомі факти британської культури;
зрозуміти проблеми, якими живе Велика Британія, зокрема молодь;
оживити у свідомості учнів відповідну проблему життя України та її молоді;
поглибити знання учнів про функції мови (мовленнєвих умінь) як засобу спілкування;
поглибити знання учнів про будову (систему) мови;
розширити фонові знання учнів (які закладені в топоніміці, власних іменах, прислів’ях, приказках, фразеологізмах, крилатих висловлюваннях, девізах, лозунгах, безеквівалентній лексиці, назвах предметів і явищ традиційного й нового побуту (реаліях), поняттях, що відображають явища громадського характеру тощо);
поглибити знання учнів про невербальні засоби спілкування;
поглибити знання учнів про статус, історію та розвиток мови, її роль у світі, взаємозв’язки з українською та іншими мовами.