8.3. Методи нормування показників вилучення корисних копалин.Нормування показників вилучених корисних копалин.

Втрати корисних копалин призводять до скорочення термінів відпрацювання запасів або до скорочення обсягів річного видобутку.

Доцільно відмітити наступні групи еколого-економічних наслідків втрат:

• скорочення термінів відпрацювання запасів, яке викликане втратами, що призводять до необхідності більш ранніх капітальних вкладів у будівництво нових гірничодобувних підприємств;

• втрати корисних копалин середньої і високої якості на родовищах з сприятливими умовами приходиться компенсувати у майбутньому добуванням корисних копалин з більш низькими характеристиками та меньш сприятливими умовами.

З мірою збільшення обсягів добування на кожні 10% собівартість добування знижується у середньому на 2%. Одже, зростає прибуток.

Економічні наслідки від росту втрат та зменьшення річного видобутку виражаються у значному зниженні прибутку на 1т балансових запасів та загальної суми прибутку. Зниження прибутку відбувається прогресивно по мірі збільшення цінності корисних копалин.

Використання варіанта з найменьшими втратами дає можливість при збереженні незмінним терміну існування підприємства збільшити обсяг річного видобутку та отримати ріст прибутку.

При розробці твердих корисних копалин устанавлюється визначений порядок обгрунтування нормативних показників кількісних та якісних втрат на гірничодобувних підприємствах. Визначається величина проектних втрат, яка використовується у відповідних розрахунках. При експлуатації родовищ нормативи втрат устанавлюються за нормами розробки.

При статистичних методах для кожної системи нормативи устанавлюються шляхом статистичних обробок та аналізу фактичних показників втрат при промисловому використанні даної системи.

Проте, установлені статистичним методом нормативи втрат відображають усереднені показники по системам розробки і тому не є оптимальними.

Конструктивний метод нормування втрат базується на обліку прийнятих параметрів та конструктивних елементів системи розробки. Він включає в себе елементи статистичного визначення втрат. Нормативи устанавлюються з співвідношення запасів та рівня вилучення їх.

Розрахунковий метод нормування втрат використовується для систем з масовим обрушенням руди.

Виділяють також метод аналогів та техніко-експерементальний.

Аналіз методів техничного нормування показує, що встановлені на їх основі нормативи у недостатній мірі відповідають оптимальним за відсутності у цих методах економічних оцінок.

У якості економічних критеріїв нормування втрат використовується прибуток та діференціальна гірнича рента на 1т балансових запасів.

Критерій “прибуток на 1т балансових запасів” устанавлюється за оптовими цінами на кінцеву продукцію гірничобудівних підприємств.

Критерій диференціальна рента устанавлюється на 1т балансових запасів за замикаючими витратами.

У методичному відношенні нормування показників вилучення є завданням економічної оцінки втрат корисних копалин. Його сутність та зміст полягає у знаходженні оптимального числа порівняльних варіантів з різним рінем втрат.Установлені для цього варіанту показники повноти та якості вилучення приймаються у якості нормативних.

У основу методів нормування закладена вищевказана методіка економічної оцінки наслідків втрат з урахуванням специфіки різниих видів корисних копалин.

При вирішенні конкретних задач доцільно враховувати кожний вид втрат окремо.

Методичний підхід до економічного обгрунтування полягає у аналізі та економічному порівнянні можливих технологічних варіантів по вилученню запасів надр та вибору оптимальних за максимумом ренти або прибутку з урахуванням екологічного фактору.

У випадку наявності лише одного способу вилучення корисних копалин використовують аналітичний метод розрахунку, як найбільш достовірний, проте працемісткий.

Оптимальний варіант отримують аналітичним шляхом при порівнянні альтернативних варіантів.