3.3 Шляхи підвищення ефективності використання виробничої потужності підприємства

Виділяють чотири групи факторів, що впливають на ефективність використання виробничої потужності:

Фактори, що пов’язані зі складом та особливостями структури основних фондів:

• кількість та продуктивність обладнання;

• співвідношення активної та пасивної частин основних фондів;

• рівень технології виробництва;

• рівень зносу обладнання, його технічні характеристики;

• характер використання обладнання.

Фактори пов’язані з особливостями продукції, що випускається:

• серійність випуску;

• рівень уніфікації виробів та деталей;

• стандартизація матеріалів, обладнання та деталей, що використовуються;

• матеріаломісткість продукції.

Фактори пов’язані з організацією виробництва продукції:

• рівень спеціалізації та кооперації виробництва;

• ступінь концентрації виробництва;

• рентабельність виробництва;

• рівень кваліфікації кадрів;

• рівень узгодженості за продуктивності між групами машин;

Фактори, пов’язані з рівнем управління виробництвом:

• виробнича та організаційна структура виробництва;

• методи управління, що використовуються;

• стиль та техніка управління.

Шляхи підвищення ефективності використання виробничої потужності підприємства будуть спрямовані саме на:

• технічного вдосконалення засобів праці;

• оптимізації використання обладнання у часі;

• покращення організації та управління виробництвом.

Контрольні питання

1. Дайте характеристику виробничої потужності підприємства.

2. Назвіть види виробничої потужності підприємства.

3. Наведіть основні принципи розрахунку виробничої потужності підприємства.

4. Які фактори впливають на величину виробничої потужності?

5. Як оцінюється ефективність використання виробничої потужності?

Тема 4 оборотні засоби підприємства

1. Оборотні засоби: загальна характеристика, склад і структура.

2. Нормування оборотних засобів.

3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства.

Ключові поняття і терміни: оборотні засоби; оборотні фонди; фонди обігу; структура оборотних засобів; нормування оборотних засобів; норматив оборотних засобів; коефіцієнт оборотності; тривалість одного обороту; норма витрат матеріальних ресурсів

Студент повинен вміти: визначати структуру оборот­них засобів; розраховувати часткові та загальний нормати­ви оборотних засобів; розраховувати показники оборотності оборотних засобів і аналізувати результати розрахунків.

4.1 Оборотні засоби: загальна характеристика, склад і структура

Оборотний капітал — частина постійного капіталу, що фор­мується з грошових коштів та їх еквівалентів (короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в грошові кошти і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості), дебіторської заборгованості (заборгованість фізичних та юридичних осіб підприємству), а також з інших матеріальних ресурсів, що призначені для споживання під час виробництва, перебувають в процесі виробництва чи призна­чені для реалізації.

Оборотні засоби — це авансовані грошові кошти в оборотні фонди та фонди обігу для забезпечення безперервного виробни­чого процесу та надходження в майбутньому на підприємство економічних вигод (грошових коштів).

Оборотні засоби складаються з двох частин: оборотних фондів та фондів обігу. Всі елементи оборотних фондів та один еле­мент фондів обігу — готова продукція — нормовані елементи.

Розподіл оборотних засобів на оборотні фонди та фонди обі­гу, нормовані та ненормовані елементи наведено на рис. 4.1.

Оборотні засоби одночасно перебувають у грошовій і товарній формах на всіх стадіях.

Оборотні фонди складаються з таких елементів: виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси — це ресурси, що утримуються для спо­живання під час виробництва продукції, виконання робіт, на­дання послуг. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, закуплених напівфабрикатів, комплек­туючих виробів, палива, тари, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних інструментів та господарського інвентарю, що використовуються менше одного року, а також інших мате­ріальних цінностей аналогічного призначення. Вони переносять свою вартість на вартість продукції, що виготовляється після їх передачі у виробництво.

Незавершене виробництво — це ресурси, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту готової продукції. Вони перебува­ють безпосередньо на робочих місцях або ж у процесі транспор­тування від одного робочого місця до іншого. На цій стадії на­раховується заробітна плата цеховому персоналу, що вклю­чається до собівартості продукції.

Витрати майбутніх періодів — грошові витрати, що ма­ють місце у певному періоді, але на собівартість продукції (робіт, послуг) будуть віднесені у наступні періоди; це витрати на підготовку виробництва, винахідництво і раціоналізацію, передплату періодичних видань тощо.

Рис. 4.1. Елементний склад оборотних засобів підприємства

Фонди обігу складаються з таких елементів: залишки гото­вої продукції на підприємстві, відвантажена продукція, гро­шові кошти та дебіторська заборгованість.

Готова продукція — це виготовлена продукція, що відпові­дне технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом, та утримуєть­ся на підприємстві для подальшого продажу.

Відвантажена продукція — це готова продукція, що відван­тажена покупцю, але право власності на яку ще не перейшло до покупця. Момент передачі права власності визначається в договорі на продаж і залежить від базових умов поставки. Ба­зові умови поставки визначаються за Міжнародними правила­ми інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС.

Дебіторська заборгованість — заборгованість юридичних та фізичних осіб підприємству. Наприклад, заборгованість по­купців за реалізовану продукцію, заборгованість підзвітних осіб тощо.

Грошові кошти — це готівка на підприємстві та кошти на поточних рахунках в банках.

Частка кожного елементу оборотних засобів у загальному обсязі характеризує структуру оборотних засобів підприємства.

Останніми роками у промисловому секторі економіки Украї­ни частка оборотних фондів в оборотних засобах в середньому становила близько 70—72 %, а частка фондів обігу — 28—30 %. У структурі оборотних фондів виробничих підприємств Украї­ни переважають виробничі запаси, частка яких досягає в се­редньому 65—70 %, а незавершене виробництво становить при­близно 20—25 % . Тенденцією в динаміці структури оборотних фондів є поступове зменшення відносних розмірів виробничих запасів і збільшення частки незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів. У структурі фондів обігу вартість залишків готової продукції становить 15—17 %.