Unit VII religion

Travelling across countries you can find cities without walls, literacy, rulers, castles, wealth, money but you will never find a city without cathedrals and deities, a city where people would prey and worship”.

Pluto

Religion is belief in the existence of a supernatural ruling power, the creator and controller of the universe, who has given to men а spiritual nature which continues to exist after the death of the body. The great religions of the world are Christianity, Islam and Buddhism.

From the very beginning religion was a specific way of learning the world, of searching the sense of life, an attempt to understand it. The main question for a human was always a question about sense of being and existence of God. But not all can find the final answer.

The word “religion” stems from Latin religio or relegere that means gather and join, which can be interpreted as spiritual union with the Upper Reality.

4. Translate into English:

До 988 р. засобом задоволення духовних потреб східних слов’ян був анімізм, у засаді якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків. Найвищим божеством і язичницькому пантеоні вважався Перун – бог грому і блискавки, аналогічний скандинавському Тору, хоч пов’язана з ним міфологія не була такою химерною. До інших важливих божеств належали Дажбог і Сварог – боги повітря і й сонця, дарителі земних благ. Закономірно, що серед землеробського люду поширеним був також поширений культ богів родючості Рода та Рожаниці. Крім того, об’єктами поклоніння вважалися сотні духів річок, лісів та предків; це часто виражалось у жертвуванні їм тварин, а подекуди й людей. Східні слов’яни не зводили своїм божествам величних храмів, як і не мали складної духовної ієрархії – власне це й пояснює відносно слабкий опір християнству з боку їхньої релігії. І все ж з приходом нової релігії вірування предків не зникли безслідно. Під личиною християнства ще протягом століть серед східних слов’ян зберігався релігійний дуалізм, або двовір’я, що полягало у дотримання язичницьких за походженням звичаїв та обрядів.

5. Render in English:

СИЗИФ в грецькій міфології був царем Коринфу, який перехитривши богів, двічі зумів уникнути смерті і був приговорений за це ними вічно закачувати на гору камінь, котрий, досягнувши вершини, скачувався назад. «Сизифова праця» —значить важка безплідна робота.

ПАНДОРА, жінка, створена Гефестом за велінням Зевса, щоб покарати людей за викрадення Прометеєм вогню у богів. Вона зачарувала своєю красотою брата Прометея Епіметея й стала його дружиною. Побачивши в чоловіковому домі ящик, наповнений бідами, цікава Пандора, не дивлячись на заборону, відкрила його, і всі біди, від котрих страждає людство, розповсюдились по землі. В переносному значенні — «ящик Пандори» — це джерело всіляких бід.

ПРОМЕТЕЙ, титан, який украв у богів Олімпу вогонь і передав його людям. За це його прикували до скали за наказом Зевса і прирекли на вічні муки: щодня до нього прилітав орел й роздовбував його печінку, що знову відростала за ніч. Геракл звільнив Прометея і убив орла. Образ Прометея має відображення в літературі та образотворчому мистецтві.

ГОРДІЇВ ВУЗОЛ, згідно древньогрецької легенди, заплутаний вузол, котрий зв’язав фригійський цар Гордій. В пророцтві оракула говорилось, що той, хто розв’яже вузол одержить владу над світом. За легендою, Олександр Македонський в 334 р. до н. е. У відповідь на пропозицію розплутати вузол розрубав його мечем (звідси походить вираз «розрубати гордіїв вузол» —швидко і сміливо вирішити заплутане й складне питання).

АХІЛЛ (Ахіллес), в «Іліаді» один з найхоробріших грецьких героїв, що тримали в осаді Трою. Мати Ахілла — богиня Фетида, хотіла зробити сина безсмертним, занурила його в священні води Стікса; лише п’ятка, за котру Фетида його тримала, не торкнулась води й залишилась вразливою. Ахілл загинув від стріли Париса, що влучила його в п’ятку. Вираз «ахіллесова п’ята» означає вразливе, слабке місце.

ЯБЛУКО РОЗБРАТУ, в грецькій міфології яблуко з написом «найпрекраснішій» було підкинуте богинею чвар Ерідою під час весільного банкету смертного Пелея та богині Фетиди. Воно стало причиною сварки між богинями Герою, Афіною й Афродітою. За обіцянку допомогти у викраденні Єлени (дружини царя Спарти Менелая) яблуко було присуджено Парисом Афродіті.