- •1. Загальні методичні вказівки
- •2. Основні етапи виконання курсової роботи
- •Рекомендована тематика курсових робіт
- •3. Структура та оформлення курсової роботи
- •Зразки планів курсових робіт за окремими темами дослідження
- •Тема 4. Державне регулювання митної політики
- •Тема 9. Міжнародне співробітництво митних органів України
- •Тема 13. Правоохоронна діяльність митних органів України
- •Тема 19. Організація митного контролю при переміщенні товарів через митний кордон
- •Тема 21. Принципи і методи контролю в митній справі
- •Тема 24. Мито в системі непрямих податків
- •Тема 30. Поняття декларування товарів
- •Додаток в Список використаної літератури
- •Додаток г
- •Митна справа
Додаток г
Зразки оформлення ілюстративного матеріалу
Зниження ставок імпортних тарифів – це основний фактор, який може вплинути на ситуацію в галузі сільського господарства у результаті вступу України до СОТ. У ході переговорного процесу Україна погодилася знизити середній тариф на продукцію сільського господарства з 13,84% до 10,66%. Імпортні тарифи на продукцію сільського господарства представлено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Імпортні тарифи на продукцію сільського господарства до та після вступу у СОТ
Вид товару |
Імпортні тарифи до вступу у СОТ |
Зв’язані імпортні тарифи після вступу до СОТ,% |
пшениця |
40 Є/т |
10 |
жито |
20 Є/т |
20 |
ячмінь, овес |
20 Є/т |
5 |
борошно пшеничне |
0,1 Є/кг |
15 |
насіння соняшника |
15% |
10 |
соняшникова олія |
0,8 Є/кг |
30 |
м'ясо ВРХ |
10%, але ≥ 0,6 Є/кг |
15 |
свинина |
10%, але ≥ 0,6 Є/кг |
12 |
м'ясо курей |
10%, але ≥ 0,4 Є/кг |
15 |
курячі ніжки |
0,7 Є/кг |
12 |
молоко |
0,1 Є/л |
10 |
масло вершкове |
1,5 Є/кг |
10 |
сири |
0,8 Є/кг |
10 |
Найвищий тариф буде застосовуватися до цукру, що імпортуватиметься понад тарифну квоту (50%) і соняшникову олію (30%). Україна погодилася не застосовувати жодних інших мит та зборів до своїх звичайних митних тарифів.
Продовж. додатку Г
Найбільша кількість випадків демпінгу спостерігається при міжнародній торгівлі продукцією хімічної промисловості. Питома вага антидемпінгових розслідувань при імпорті даної продукції становить 33% загальної кількості (рис. 3.10).
Рис. 3.10. Основні сектори виробництва, проти продукції яких порушено антидемпінгові розслідування за період з 1995 по 2008 р.
Значна кількість антидемпінгових розслідувань припадає на продукцію металургійної промисловості – 28% загального обсягу ініційованих антидемпінгових розслідувань.
Продовж. додатку Г
В узагальненому вигляді рівень ставки ефективного тарифу розраховується за формулою (2.1)
(2.1),
де Теф – ефективний рівень митного захисту, %;
Тном – номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію, %;
Тім – номінальна ставка тарифу на імпортні частини та компоненти, %;
А – частка вартості імпортних компонентів у вартості кінцевого продукту.
Із формули (2.1) випливає, що ставка ефективного тарифу на кінцевий продукт дорівнює номінальній (Теф-Тном), якщо номінальний рівень тарифу на імпортні частини та компоненти дорівнює номінальному рівню тарифу на кінцевий продукт (Тном=Тім); ставка ефективного тарифу на кінцевий продукт дорівнює нулю (тобто галузь фактично не користується тарифним захистом) (Теф=0), якщо номінальна ставка на кінцевий продукт дорівнює номінальній ставці мита на імпортні частини та компоненти, помноженій на частку імпортних компонентів і частин у ціні кінцевого продукту (Тном=АТім. або Тім=Тном:А); рівень фактичного захисту галузі стає від’ємним, тобто тариф починає у більшому ступені сприяти імпорту кінцевого продукту, ніж його внутрішньому виробництву, якщо Тім>Тном:А, або Тном<А-Тім; значення принципу ефективного захисту тим більш істотне, чим вища частка імпортних матеріалів та компонентів у ціні кінцевого продукту.
Михайлова Любов Іванівна
Волченко Наталія Василівна