Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод МИСП Кр.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
273.92 Кб
Скачать

Додаток г

Зразки оформлення ілюстративного матеріалу

Зниження ставок імпортних тарифів – це основний фактор, який може вплинути на ситуацію в галузі сільського господарства у результаті вступу України до СОТ. У ході переговорного процесу Україна погодилася знизити середній тариф на продукцію сільського господарства з 13,84% до 10,66%. Імпортні тарифи на продукцію сільського господарства представлено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Імпортні тарифи на продукцію сільського господарства до та після вступу у СОТ

Вид товару

Імпортні тарифи до вступу у СОТ

Зв’язані імпортні тарифи після вступу до СОТ,%

пшениця

40 Є/т

10

жито

20 Є/т

20

ячмінь, овес

20 Є/т

5

борошно пшеничне

0,1 Є/кг

15

насіння соняшника

15%

10

соняшникова олія

0,8 Є/кг

30

м'ясо ВРХ

10%, але ≥ 0,6 Є/кг

15

свинина

10%, але ≥ 0,6 Є/кг

12

м'ясо курей

10%, але ≥ 0,4 Є/кг

15

курячі ніжки

0,7 Є/кг

12

молоко

0,1 Є/л

10

масло вершкове

1,5 Є/кг

10

сири

0,8 Є/кг

10

Найвищий тариф буде застосовуватися до цукру, що імпортуватиметься понад тарифну квоту (50%) і соняшникову олію (30%). Україна погодилася не застосовувати жодних інших мит та зборів до своїх звичайних митних тарифів.

Продовж. додатку Г

Найбільша кількість випадків демпінгу спостерігається при міжнародній торгівлі продукцією хімічної промисловості. Питома вага антидемпінгових розслідувань при імпорті даної продукції становить 33% загальної кількості (рис. 3.10).

Рис. 3.10. Основні сектори виробництва, проти продукції яких порушено антидемпінгові розслідування за період з 1995 по 2008 р.

Значна кількість антидемпінгових розслідувань припадає на продукцію металургійної промисловості – 28% загального обсягу ініційованих антидемпінгових розслідувань.

Продовж. додатку Г

В узагальненому вигляді рівень ставки ефективного тарифу розраховується за формулою (2.1)

(2.1),

де Теф – ефективний рівень митного захисту, %;

Тном – номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію, %;

Тім – номінальна ставка тарифу на імпортні частини та компоненти, %;

А – частка вартості імпортних компонентів у вартості кінцевого продукту.

Із формули (2.1) випливає, що ставка ефективного тарифу на кінцевий продукт дорівнює номінальній (Теф-Тном), якщо номінальний рівень тарифу на імпортні частини та компоненти дорівнює номінальному рівню тарифу на кінцевий продукт (Тном=Тім); ставка ефективного тарифу на кінцевий продукт дорівнює нулю (тобто галузь фактично не користується тарифним захистом) (Теф=0), якщо номінальна ставка на кінцевий продукт дорівнює номінальній ставці мита на імпортні частини та компоненти, помноженій на частку імпортних компонентів і частин у ціні кінцевого продукту (Тном=АТім. або Тім=Тном:А); рівень фактичного захисту галузі стає від’ємним, тобто тариф починає у більшому ступені сприяти імпорту кінцевого продукту, ніж його внутрішньому виробництву, якщо Тім>Тном:А, або Тном<А-Тім; значення принципу ефективного захисту тим більш істотне, чим вища частка імпортних матеріалів та компонентів у ціні кінцевого продукту.

Михайлова Любов Іванівна

Волченко Наталія Василівна