Тема4 : Організація машинної інформаційної бази. План

1. Поняття та склад машинної інформаційної бази.

2. Характеристика основних груп файлів утворення машинної інформаційної бази.

3. Основи організації автоматизованого банку даних:

а) поняття та основні складові АБД;

б) характеристика моделей АБД.

4. Реляційна модель даних.

5. SQL – мова структурованих запитів.

1. Поняття та склад машинної інформаційної бази.

Позамашинна інформаційна база, перенесена на машинні носії, одержує статус машинної.

Машинна інформаційна база – це частина інформаційної бази інформаційних систем, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються у пам’яті ЕОМ та на магнітних носіях.

Структурно склад машинної інформаційної бази можна зобразити наступним чином:

Внутрішньомашинна інформаційна база

Умовно-постійні файли

Файли з оперативною інформацією

Файли з результатною інформацією

Файли

для коригування

Робочі файли

нормативні

для користувачів

розціночні

планово-договірні

для розв’язування інших завдань

довідкові

для розв’язування задач у наступному періоді

Постійно-облікові

Рис. 4.1 Склад машинної інформаційної бази

2. Характеристика основних груп файлів утворення машинної інформаційної бази.

Усі файли машинної інформаційної бази поділяються на 5 груп:

1. умовно – постійні;

2. оперативні (вхідні);

3. результатні;

4. коригуючі;

5. робочі.

Із усіх видів умовно-постійної інформації найоб’ємнішою і найдинамічнішою є нормативна, яка містить конструкторські, технологічні, матеріальні, трудові норми тощо. Джерелом інформації для створення таких файлів служать конструкторська і технологічна документація.

Розцінкова інформація відображає прейскуранти цін на матеріали, напівфабрикати, готову продукцію, а також тарифні ставки робітників. Джерелом інформації для формування розцінкової інформації служать цінники, прейскуранти, планові калькуляції на продукцію тощо.

Планово – договірні файли регулюють планово – виробничі показники роботи, а також договірні відносини з постачальниками та покупцями. Формуються такі файли на основі виробничих програм, договорів на відвантаження і поставку тощо.

Договірні файли мають розшифрувальний характер. Вони об’єднують словники для розшифровки кодів назв матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Утворюються вони на базі довідників матеріальних цінностей, покупних виробів і напівфабрикатів.

Постійно – облікові файли характеризують об’єкти і предмети праці, а також ресурси. До них належать файли, що містять дані про основні засоби, малоцінні та швидкозношувані предмети тощо.

Файли для виводу результатів розв’язування задачі формуються у тому випадку, якщо результати виводяться для друку на принтері чи іншому друкувальному пристрої. Ці файли мають склад показників, ідентичний структурі машинограми. Склад файлів для розв’язування інших задач, а також цієї у наступному періоді одержують на основі структури вхідних файлів цих задач. Наприклад, при розв’язуванні задачі обліку матеріальних цінностей одним із вхідних файлів є сальдо на початок місяця. У результаті розв’язування цієї задачі (до сальдо на початок періоду додається надходження і віднімається вибуття матеріалів) формується сальдо на кінець місяця. Цей файл буде результатним і використовуватиметься для розв’язування задачі обліку матеріальних цінностей у наступному місяці, але вже виступатиме як вхідний файл (сальдо на початок наступного місяця).

Особливу категорію становлять файли для коригування інших файлів. Джерелом їх формування служать «Відомості про зміни». Кожен запис файла про коригування містить спеціальну ознаку включення, ліквідації або зміни запису. Кількість і структура робочих файлів визначаються кількістю і призначенням програмних модулів, які генерують проміжну інформацію.

Під час еволюції розробки автоматизованих ІС машинна ІБ пройшла такі етапи розвитку:

1. підготовку інформаційних файлів (для кожної задачі окремо);

2. створення єдиної бази даних, яку можна застосовувати при розв’язку певної кількості задач.