Структура системи автоматичної пожежної сигналізації
Автоматична система пожежної сигналізації – це сукупність технічних засобів, призначених для виявлення пожежі, обробки і надання у заданому вигляді повідомлення про пожежу на об’єкті, що захищається, спеціальної інформації і для видачі команд на включення автоматичних установок пожежегасіння, оповіщення людей про пожежу та управління іншими технічними засобами.
Рис.33. Принцип побудови автоматичної пожежної сигналізації.
В цілому система автоматичної пожежної сигналізації призначена для вирішення таких основних завдань: своєчасне виявлення пожежі на ранній стадії; отримання, обробка, передача та представлення у необхідному вигляді інформації про пожежу у відповідні інстанції. Принцип побудови автоматичної пожежної сигналізації показано на рис. 33.
Із призначення системи автоматичної пожежної сигналізації випливає її основний склад: пристрої, здатні виявити пожежу, оцінювати основні характеристики пожежі, передавати отриману інформацію у відповідні інстанції.
Різноманіття систем і технічних засобів пожежної сигналізації можна класифікувати за декількома основними ознаками, а саме за:
- призначенням (прилади пожежної сигналізації та сигнально-пускові блоки автоматичних установок пожежегасіння);
- видом технічних засобів (установки пожежної сигналізації, системи передачі сповіщень про пожежу, об’єднані пульти централізованого спостереження, прилади (технічні засоби) пожежної сигналізації спеціального призначення, зокрема для водного, повітряного, залізничного і автомобільного транспорту і об’єктів спеціального призначення);
- конструктивним виконанням (звичайне виконання, вибухозахищене, пилезахищене і водозахищене виконання), згідно з вимогами «ПУЭ» («Правела устройства электротехники») до класу захисту обладнання, залежно від умов його експлуатації;
- видом ліній зв’язку, що використовуються (спеціальні провідні і оптоволоконні лінії, електричні мережі, радіоканали, лінії міської телефонної мережі);
- видом сповіщувачів, що підключаються (уніфіковані, що реагують на певну первинну ознаку пожежі; спеціальні, призначені для роботи в певних умовах; комбіновані, що реагують на декілька первинних ознак пожежі);
- елементною базою функціональних вузлів (електромеханічні, на дискретних напівпровідниках і інтегральних мікросхемах, з використанням великих інтегральних схем, мікропроцесорів і комбінованої бази).
Така класифікація не виключає можливості її розширення за рахунок цілого ряду інших ознак, що впливають на найважливіші характеристики систем пожежної сигналізації.
Функції пожежної сигналізації забезпечуються основними технічними засобами: пожежними сповіщувачами; приймально-контрольними приладами; лініями зв’язку (шлейфом).
Пожежні сповіщувачі – це елементи системи пожежної сигналізації, які призначені для виявлення пожежі за її первинними ознаками і надання інформації про пожежу у зручній для подальшої передачі формі.
Шлейф пожежної сигналізації – електричний ланцюг, що з’єднує вихідні ланцюги пожежних сповіщувачів, включає в себе допоміжні (виносні) елементи (діоди, резистори і та ін.) та з’єднувальні дроти, і призначений для видачі на приймально-контрольний прилад сповіщень про пожежу і несправність, а в деяких випадках і для подачі електроживлення на сповіщувачі.
Приймально-контрольні прилади – це технічні прилади пожежної сигналізації, які призначені для прийому інформації від пожежних сповіщувачів, формування сигналу про виникнення пожежі або несправності установки, подальшої передачі інформації та видачі команд на інші пристрої керування.