Норма керованості

Залишається ще одне, вельми істотне питання: скільки можна і потрібно мати підлеглих, яка норма керованості керівника? Болісним, складним шляхом прийшло людство до розуміння того, що завищена норма керованості може привести до втрати контролю і дезорганізації роботи підприємства.

Французький дослідник В. А. Грейкунас обґрунтував залежність між кількістю підлеглих і кількістю їх щоденних звернень до керівника нескладною формулою. Результати розрахунків за формулою Грейкунаса відображені в наведеній нижче таблиці. З неї видно, що якщо керівникові безпосередньо підпорядковано чотири виконавці, то кількість спірних питань, розбіжностей, а, отже, і звернень за їх вирішенням до керівника буде дорівнювати 44 за робочий день.

№ п/п	Число підлеглих	Кількість звернень
1.	4	44
2.	5	100
3.	6	222
4.	8	1080
5.	15	245,970

Безперечний той факт, що при великій кількості підлеглих керівник фактично не в змозі повноцінно управляти підприємством і може лише тішити свою самолюбність ілюзією влади. На думку більшості фахівців, норма керованості коливається в значних межах залежно від багатьох чинників, але в середньому вона складає 3-5 чоловік. Зменшення діапазону управління небезпечне появою ускладнених організаційних структур, що складаються з невеликих підрозділів із зайвою кількістю вертикальних рівнів.

Норма керованості керівника залежить від декількох чинників:

• типу виробництва (серійне, дрібносерійне, індивідуальне), його складності і відповідальності;

• оснащеності праці керівника технічними засобами управління (персональний комп'ютер і створена на його основі база інформаційних даних, ефективність комунікаційних зв'язків, що діють, і т. д.);

• місця керівника в ієрархічній структурі, від якого залежить складність вирішуваних проблем, міра його відповідальності і, природно, сила емоційного навантаження;

• знань і досвіду керівника (мистецтва управління).

Принцип оптимізації лежить в основі будь-якої організаційної структури незалежно від критеріїв оптимальності і системи обмежень, що діє, що застосовуються. До речі, якщо пригадати тезу про універсальність принципів управління, то принцип оптимізації повинен бути поширений і на сімейні відносини.

Дійсно, структура сімейних зв'язків залежить від зміні зовнішнього і внутрішнього середовища: змінюється роль молодої дружини, яка стала матерью, що, у свою чергу, міняє і статус тещі (або свекрухи), яка завдяки своєму досвіду, такту і авторитету стає незамінною бабусею, а іноді і неформальним сімейним лідером. Міняється і роль молодого батька, який тепер особливо активно повинен забезпечувати зв'язок із зовнішнім світом і фінансове благополуччя сім'ї. З появою нової мети - турботи про здоров'я і нормальний розвиток дитини - міняється, іноді і значно, структура сімейних відносин, і якщо сім'я не здатна перебудувати структуру сімейних зв'язків в умовах життя, що змінилися, якщо не будуть враховані рекомендації, методи мистецтва управління, то можливі самі непередбачувані наслідки.