ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИЙ КОЛЕДЖ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для написання практичних робіт з дисципліни

“ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ І МОНІТОРИНГ ЗЕМЕЛЬ”

Болехів -2012

Укладач: викладач- ----------- Кухтій М.Я.

Руцензенти: Яців О.М. – голова методичної ради коледжу

Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії інженерно-технічних дисциплін

Протокол №_______ від «___» ____________ 20__р.

Голова циклової комісії _____________ Гринечко В.Ю.

Затверджено методичною радою Прикарпатського лісогосподарського коледжу

Протокол №_______ від «___» ____________ 20__р.

Голова методичної ради _________________Л.П. Коновальчук

Вступ

Антропогенні навантаження на землю, ускладнення екологічної обстановки, забруднення земельних угідь продуктами та відходами виробництва, автотранспорту, металургійних, хімічних та інших підприємств призводить до того, що проблема локального забруднення від поодиноких джерел переросла в регіональну та глобальну.

В результаті сукупної дії ряду локальних дій та їх наслідків, суттєво змінюється обстановка в межах великих регіонів, в тому числі розміщених на значних відстанях від джерел забруднення. Виникає необхідність в різних рівнях екологічного картографування (локальному, регіональному та глобальному). Встановлено, що індустріалізація сільськогосподарського виробництва, інженерне обладнання території, науково необґрунтована хімізація сільського господарства – різко порушили екологічний баланс окремих території, що призвело до деградації ґрунтів, зниження їх продуктивності, розвитку ерозійних та інших процесів. За останніми даними при високих рівнях розораності земельних угідь на Україні різко порушилось екологічно допустиме співвідношення ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень та водних об'єктів. Внаслідок чого за останні 25 років площі змитих орних земель збільшилися на 26 % і досягли 10 млн. га, знизився зміст гумусу в ґрунті з 3,5 % до 3,2 %, площі засолених та солонцюватих ґрунтів збільшилися на 24 % .

забезпечують раціональне використання земельних ресурсів та збереження екологічної рівноваги.

Тема : Критерії і нормативи для оцінки екологічного стану земель та виявлення кризових ситуацій

До основних видів антропогенних впливів на ґрунти, що зумовлюють зміну їхньої родючості, можна віднести:

• розорювання призводить до посилення взаємодії ґрунтів з атмосферою, вітровою та водною ерозії, зміни чисельності ґрунтових організмів;

• випас худоби спричинює ущільнення ґрунту, знищення трав'яного покриву, ерозію, неможливість відновлення родючості внаслідок утрати детриту,збіднення ґрунтів рядом хімічних елементів, висушування, удобрення гноєм, біологічне забруднення;

• сінокоси, збирання урожаю викликають вилучення деяких хімічних елементів, підвищення випаровування;

• випалювання старої трави - знищення ґрунтових організмів у поверхневих шарах, підсилення випаровування;

• зниження лісистості сприяє вимиванню поживних речовин із ґрунту, втраті вологості, затопленню низинних місцевостей, посиленню водної та вітрової ерозії, опустелюванню;

• зрошення часто зумовлює вимивання солей із глибин у верхні горизонти ґрунту і засолення їх, при неправильному поливанні - заболочення;

• осушення призводить до зниження вологості, виникнення вітрової ерозії;

• застосування пестицидів, добрив може викликати загибель ґрунтових організмів, зміни ґрунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрутних речовин;

• створення побутових і промислових звалищ, розростання забудови спричинює вилучення родючих земель із сільськогосподарських вжитку, пригнічення і навіть загибель живих організмів на прилеглих територіях;

• робота наземного транспорту зумовлює ущільнення ґрунту, отруєння ґрунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами;

• стічні води і викиди в атмосферу викликають забруднення ґрунтів хімічними речовинами, зміни їхнього складу;

• шум, вібрація, енергетичні випромінювання й інші фізичні фактори сприяють сповільненню росту рослин, забрудненню ґрунтів, загибелі організмів;

• видобуток корисних копалин призводить до ерозії, до забруднення ґрунтів, до заболочування внаслідок заповнення водою відпрацьованих кар'єрів, до зменшення площі землі, придатної для сільського господарства;

• будівництво ГЄС супроводжуються затоплення великих територій, інфільтрацією води з великих водосховищ у прилеглі землі, заболочуванням.

Показниками щодо антропогенного навантаження можуть бути розораність території, співвідношення ерозійно-небезпечних (рілля, сади тощо) і сталих (сінокісні, культурні пасовища, цілина, ліс, тощо) агрофонів щодо еродування ґрунтів. Передбачається бальна оцінка небезпеки ерозії для кожного показника.

Критерії оцінки екологічного стану земельних ресурсів:

1) вміст залишкової кількості пестицидів у ґрунтах, мг/кг;

2) вміст залишкової кількості пестицидів у рослинній масі, мг/кг;

3) вміст валових форм важких металів у ґрунтах, мг/кг;

4) вміст валових форм важких металів у рослинній масі, мг/кг;

5) вміст рухомих форм важких металів у ґрунтах, мг/кг;

6) щільність забруднення ґрунтів цезієм-137 і стронцієм-90,Кі/км2.

Практична робота № 1.

Тема:Оцінка ерозійної небезпеки земель.

Мета: Навчитись оцінювати стан екологічної небезпеки (територія певної сільської ради) з метою охорони ґрунтів від ерозії для збереження і відтворення їх родючості та цілісності, а також забезпечення екологічної безпеки довкілля у ерозійно-небезпечних регіонах.

Основні терміни та визначення:

● агроландшафт – ландшафт, основу якого становлять сільськогосподарські угіддя та лісові насадження, зокрема лісосмуги й інші захисні насадження;

● водна ерозія ґрунту − руйнування та переміщення ґрунту і ґрунтоутворювальних порід краплями дощу та поверхневим стоком водних потоків;

● ґрунт – природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості – родючості;

● еродовані ґрунти – ґрунти, які зазнали негативного впливу ерозії;

● ерозійно-небезпечний регіон (ділянка) – територія, в межах якої можливе ерозійне руйнування земель при суцільному використанні території під ріллю без проведення протиерозійних заходів;

● ерозія ґрунту – руйнування, переміщення та відкладання ґрунтового матеріалу під дією води та вітру;

● охорона ґрунтів від ерозії – система правових, організаційних,

технологічних та інших заходів, спрямованих на захист ґрунтів від ерозії та збереження і відтворення родючості ґрунтів у ерозійно-небезпечних регіонах;

Питання для самопідготовки:

1. Види ерозій та оцінка стану земель щодо ерозійної небезпеки.

2. Чинники, які враховуються при ерозійних процесах.

3. Експертна оцінка стану земельних угідь.

4. Заходи боротьби з ерозією.

На основі даних, взятими студентами в сільських (міських) радах (відповідно до місця проживання) зробити аналіз стан ерозійної небезпеки та розораності земель, зробити їх аналіз та порівняти до нормативів та запропонувати комплекс заходів для усунення небезпеки.