Соціально-профілактична робота з сім'єю

Соціально-профілактична робота з сім'єю спрямована на попередження неконструктивної взаємодії між членами сім'ї, різних форм насильства, помилок у сімейному вихованні, фор­мування різних видів хімічної залежності у членів сім'ї, вияв­лення потенційно неблагополучних сімей .[7]

У переважній більшості групові та масові форми роботи е провідними в таких напрямах: зміцнення інституту сім'ї шляхом формування у населення розуміння сім'ї як базової цінності в житті людини; підготовка молоді до сімейного життя, відпові­дального батьківства; пропагування здорового способу життя се­ред членів сім'ї; психолого-педагогічна просвіта подружжя з питань побудови конструктивних взаємостосунків та сімейного виховання: попередження типових причин розлучень. Серед ос­новних форм профілактичної роботи можна виокремити лекторії, семінари, тренінги, клуби для молодих сімей, тематичні дні, тема­тичні передачі на радіо та телебаченні тощо.

Досить поширеною формою роботи з сім'єю є соціальним па­тронаж. Його розглядають як адресну соціальну підтримку, яка спрямована на сім'ї, що знаходяться у важкій і навіть загрозливій кризовій ситуації та не мають можливостей самостійно подолати її. Патронаж орієнтований не на пасивне споживання клієнтами під­тримки та певних послуг, а на активне освоєння й використання тих знань і навичок, які формуються в сім'ї у процесі патронажної роботи. Всі дії спеціалістів в рамках соціального патронажу можна умовно поділити на дві групи:

♦ персоніфіковані, тобто спрямовані на конкретних членів

сім'ї (дитина-інвалід, мати з алкозалежністю, діти, позба­влені піклування батьків, тощо);

♦ де персоніфіковані, тобто одразу спрямовані на всіх членів сім'ї. Відповідно до цієї класифікації патронаж організовується та

проводиться в вигляді індивідуальних чи групових форм роботи.

Соціальний патронаж, як певним чином організований про­цес, складається з кількох етапів:

■ інформаційно-аналітичний (вивчення конкретного випадку,

аналіз ситуації, визнання її як несприятливої чи загрозливої):

■ пряме втручання в ситуацію:

розробка плану сумісних дій спеціаліста та сім'ї;

безпосередня підтримка клієнтів патронажу:

завершення роботи, її оцінка. |

Одним з різновидів соціально-психологічного патронажу є со­ціальний супровід сім'ї - робота соціального педагога (працівни­ка) з сім'єю, яка спрямована на підтримку сім'ї у різних видах її

життєдіяльності, формування здатності сім'ї самотужки долати свої труднощі, надання допомоги сім'ї з метою ліквідації різних видів проблем. Сьогодні в практиці соціально-педагогічної роботи основними типами сімей, стосовно яких здійснюється соціальний супровід, є прийомні сім'ї, сім'ї, в яких виховуються діти з обме­женими функціональними можливостями та не благополучні сі­м'ї.

Соціальний супровід здійснюється шляхом надання сім'ї рі­зних видів матеріальної та психологічної допомоги, соціальних послуг, консультування, захисту інтересів сім'ї в органах дер-' жавної влади. Тривалість соціального супроводу окремої сім'ї залежить від гостроти проблем, які існують в сім'ї, рівня розви-іку адаптаційного потенціалу членів сім'ї, ступеня функціо­нальної спроможності сім'ї щодо самостійного подолання тру­днощів, рівня розвитку зв'язків сім'ї з мікро - та макросередовищем

Як складову соціального супроводу виокремлюють соціальне інспектування, метою якого є контроль соціальним педагогом чи працівником за реалізацією у сім'ї прав її членів, виявлення випад­ків їх порушення та умов, що цьому сприяють.[9. 10].

Соціальне інспектування може здійснюватися спеціалістом спільно з дільничним інспектором міліції, представниками опі­кунської ради, працівниками кримінальної міліції у справах не­повнолітніх.

Основними об'єктами соціального інспектування є сім'ї, де до­рослі члени сім'ї ведуть аморальний спосіб життя, перебувають на обліку в міліції, наркологічному диспансері, в службі у справах неповнолітніх як неблагополучна сім'я. Об'єктами соціального ін­спектування є також сім'ї, у яких дитина перебуває на облік)' в службі у справах неповнолітніх, в наркологічному диспансері, по­вернена з притулку для неповнолітніх у сім'ю, не відвідує шко­лу, схильна до бродяжництва.

У процесі соціального інспектування соціальний педагог ре­алізує такі функції:

• діагностична (встановлення порушень прав людини);

• комунікативна (налагодження взаємодії соціального педагога з членами сім'ї з метою спонукання їх до подолання причин неблагополучия в родині):

• попереджувально-профілактична (запобігання рецидивам порушення прав людини в сім'ї);

• інформаційна (інформування громадськості, представників державної влади про наявність порушень прав людини в сім'ї);

• наглядово-контрольна (облік і перевірка житлово-побутових умов сім'ї, перевірка виконання членами сім'ї рекомен­дацій соціального педагога щодо запобігання порушен­ням прав людини в сім'ї);

• охоронно - захисна (клопотання про позбавленця батьків батьківських прав, вилучення дитини з сім'ї, направлен­ня жертв сімейного насильства до кризових центрів, при­тулків для жінок та неповнолітніх);

• координаційна (залучення для розв'язання проблем у сім'ї медиків, психологів, юристів та інших фахівців).