Матеріал пояснювальної записки викладають у такій послідовності:

1. Титульний аркуш – перший аркуш пояснювальної записки, який має форму стандартного бланка (Додаток К).

2. Завдання на кваліфікаційну роботу – другий аркуш пояснювальної записки, який має форму стандартного бланка (Додаток Л).

3. Анотація – третій аркуш пояснювальної записки.

Анотацію пишуть українською та іноземною (не російською) мовами обсягом до 0,5 сторінки (до 1200 друкованих знаків) кожною з мов.

Анотація призначена для стислого, інформативного й точного викладу суті мети і змісту кваліфікаційної роботи та одержаних результатів; аркуш не нумерують, але враховують у наскрізній нумерації.

4. Зміст – четвертий і, за потреби, наступні аркуші пояснювальної записки (аркуш не нумерують, але враховують у наскрізній нумерації).

Зміст містить послідовно перелічені назви (заголовки) та номери аркушів початку таких складових пояснювальної записки:

• вступ;

• обов’язкові розділи та відповідні їм підрозділи, пункти і підпункти (якщо останні мають заголовки);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

5. Вступ розміщують у пояснювальній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення змісту. У вступі (2-4 c.) необхідно:

• обґрунтувати актуальність теми і мету роботи та навести короткий огляд сучасних розробок за темою;

• вказати об’єкт і предмет дослідження;

• вказати методи та інформаційні джерела дослідження;

• навести загальні відомості щодо сучасного стану і перспектив розвитку об’єкту проектування;

• стисло висвітлити проблематику питання, зазначаючи розв’язані завдання галузі;

• відобразити новизну і значення розроблених основних положень, рішень.

У випадку виконання студентом теми, яка розробляється в межах комплексної тематики (напряму дослідження), - відповідна згадка обов’язково повинна фігурувати у вступі роботи (проекту).

6. Основну частину розміщують у пояснювальній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення вступу.

Матеріал основної частини поділяється на розділи, підрозділи, пункти і підпункти (якщо останні мають заголовки) і відображає вирішення студентом поставлених завдань з врахуванням вимог до змісту кваліфікаційної роботи і рекомендацій керівника та консультантів, починаючи з аналізу вхідних даних і завершуючи висновками.

Кожний розділ починають з нового аркуша.

Виклад матеріалу основної частини повинен бути конкретним, без зайвих пояснень (!), без доведення загальновідомих формул (!), із посиланнями на відповідне джерело, що використовується.

Основна частина кваліфікаційної роботи бакалавра охоплює такі складові, як теоретичні викладки і аналітико-рекомендаційні узагальнення [8].

Теоретична частина. Складовими теоретичної частини повинен бути огляд наукової та навчально-методичної літератури за проблемою і оцінювання законодавчої та нормативно-довідкової бази за проблемою.

При огляді наукової та навчально-методичної літератури за проблемою обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до вирішення проблеми, вказується у чому єдність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди студента на проблему.

Загальна кількість опрацьованих літературних джерел повинна перевищувати 30, у тому числі як мінімум 5 найновіших публікацій (монографій, підручників, посібників, статей тощо), виданих у рік захисту БКР.

Результати цього і наступного розділів повинні мати наскрізний характер, тобто вони мають бути придатними для аналізу, що розкриватиметься у розділі “Аналізування стану проблеми та шляхи її розв’язання” та при формуванні висновків.

При оцінюванні законодавчої та нормативно-довідкової бази за проблемою подається огляд і оцінювання діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається своє розуміння цієї бази, необхідність, доцільність окремих документів.

Загальна кількість опрацьованих правових актів має бути більше 20, у тому числі низка (як мінімум 5) законів, постанов, інструктивних матеріалів, листів тощо, прийнятих/змінених/доповнених у рік захисту БКР.

Наприкінці теоретичної частини слід навести міркування автора і певні теоретичні узагальнення підсумків огляду літературних джерел та оцінювання законодавчої бази щодо існуючих точок зору на предмет дослідження БКР.

Аналітико-рекомендаційна частина повинна містити, по-перше, аналітичні питання, і по-друге, рекомендаційні узагальнення. У ній на прикладі конкретної організації (об’єкта досліджень) проводиться аналізування досліджуваної проблеми, що обов’язково повинно кореспондуватись із методологічним матеріалом, розкритим у теоретичній частині.

Вихідними даними для аналізування мають бути технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації даної організації, статистична інформація. Проблему слід аналізувати з урахуванням факторів позитивної та негативної дій.

Даний розділ має бути закінчений аргументованими висновками, де у стислій формі наводяться результати аналізу і розвитку проблеми, а також шляхи її розв’язання.

Розділ містить аналітичний матеріал з двох напрямів:

1) загальна технічна, організаційна, економічна, фінансова, маркетингова, логістична, виробнича і т.п. характеристики об’єкта;

2) аналізування проблеми відповідно до теми бакалаврської роботи.

Перший напрям аналізування має спільні риси для усіх тем і передбачає такі фрагменти як:

• характеристика організації (її підрозділу), форми власності, продукції, її конкурентоспроможності, майна;

• характеристика організаційної структури управління, системи менеджменту підприємства;

• характеристика основних видів діяльності підприємства (виробничо-господарська, маркетингова, логістична, зовнішньоекономічна (міжнародна економічна), інвестиційна, інноваційна, страхова тощо) з урахуванням їх ресурсного забезпечення;

• аналізування фінансового стану підприємства тощо.

Зміст і структура другого напряму визначається темою і спрямована на виявлення напрямів вдосконалення об’єкта дослідження.

Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна; графічна; таблична; у вигляді моделей, блок-схем тощо).

Усі аналітичні розрахунки, моделі, матеріали таблиць, графічні ілюстрації повинні супроводжуватись коментарями/висновками, які дозволяють з’ясувати сутність управлінських та економічних процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості та тенденції розвитку, а поглиблений аналіз яких допомагає виявити невикористані резерви.

Випускник-бакалавр має продемонструвати навички та уміння здійснювати правильне узагальнення нагромадженого фактичного матеріалу, групування та структурування даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються подальші пропозиції.

Другий напрям аналізування повинен охоплювати:

• аналізування предмету дослідження відповідно до теми БКР;

• виявлення ключових проблем (особливостей) в окресленій сфері;

• виявлення причин та чинників, що вплинули на виникнення існуючих проблем (особливостей) щодо предмету дослідження БКР, ретельний всебічний опис (аналізування) вказаних існуючих проблем (особливостей) в діяльності організації відповідно до напряму дослідження, їх можливий подальший вплив на стан та перспективи діяльності об’єкту дослідження.

Обов’язковим є виконання аналізування/дослідження даних щодо предмету дослідження на прикладі об’єкта дослідження (коефіцієнти, показники тощо) за кілька (3-5 і більше) періодів (місяці/квартали/роки). Також доцільно охопити горизонтом аналізування певний період поточного року (за наявної інформаційної можливості – квартал, кілька місяців тощо).

Наприкінці аналітико-рекомендаційної частини слід узагальнити результати проведеного за вказаними напрямами аналізування, чітко і лаконічно структурувати виявлені проблеми (особливості) щодо предмету дослідження БКР та шляхи їх вирішення (покращення).

Основною інформаційною базою для виконання аналітичних викладок є Форма № 1 “Баланс” (надалі Ф№ 1), Форма № 2 “Звіт про фінансові результати” (надалі Ф№ 2), Форма № 4 “Звіт про власний капітал” (надалі Ф№ 4); інформація зі статутних документів суб’єкта господарювання (об’єкта дослідження), ОСУ, статистичні дані щодо виробничо-господарської та зовнішньоекономічної діяльності тощо.

7. Рекомендації і пропозиції (висновки) розміщують у пояснювальній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення матеріалу основної частини.

У висновках наводяться найважливіші теоретичні та практичні результати, отримані у дипломному проекті (дипломній роботі), які містять оцінку результатів дослідження (розроблення) з точки зору відповідності меті роботи та поставлених у вступі завдань, пропозицій щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації.

Деталізовані та розширені пропозиції і рекомендації (висновки) з обґрунтуванням логіки вибору конкретних заходів і їх впливу на подальше функціонування підприємства повинні становити 11-15 с. Крім того, у рекомендаціях і пропозиціях (висновках) подаються міркування автора роботи щодо можливої практичної реалізації зроблених пропозицій та передбачувані результати. Кожна пропозиція повинна мати обґрунтування на основі аналізування, проведеного у попередніх розділах (підрозділах, пунктах БКР), виявлених відхилень, проблем та недоліків із розробленням конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації.

У процесі дипломного проектування для збереження логічної завершеності виконаної роботи та полегшення узагальнення студентом виконаних досліджень висновки та вступ рекомендовано писати після (!) виконання основної частини роботи.

8. Список використаних джерел розміщують у пояснювальній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення висновків.

У списку використаних джерел література наводиться у послідовності, за якою на неї вперше здійснюється посилання в тексті пояснювальної записки. Список виконують згідно чинних вимог; взірець наведено у Додатку С.

9. Додатки розміщують у пояснювальній записці, починаючи з аркуша, наступного після закінчення списку використаних джерел.

У додатках наводять матеріал, який:

• є необхідним для повноти висвітлення результатів, але введення його до основного матеріалу пояснювальної записки може обтяжити її та змінити впорядковане й логічне уявлення про кваліфікаційну роботу;

• не може бути послідовно розміщений в основному матеріалі пояснювальної записки через великий обсяг або способи його відтворення;

• графічний матеріал (без штампів), який виноситься на захист (обов’язково(!).

Додатки можуть містити:

• ілюстрації, фотографії, таблиці з їх описом;

• методики, алгоритми, комп’ютерні програми, розроблені під час виконання кваліфікаційної роботи;

• численні результати математичних або (та) фізичних, або (та) хімічних експериментів;

• опис нового устаткування, апаратів, пристроїв, приладів, які вибрані студентом тощо.

Окрім вищевказаної інформації у додатках обов’язковою (!) є АБО - наявність довідки з підприємства (лист з організації-об’єкту дослідження), яка засвідчує (підтверджує) достовірність/правдивість використаної у БКР інформації та даних, підтверджує актуальність теми для підприємства, самостійність досліджень автора, практичну значущість аналітичних та рекомендаційних викладок; АБО - прикріплення автентичної фінансової звітності підприємства (об’єкту дослідження).

Літературу, на яку здійснюють посилання у додатках до пояснювальної записки, наводять в додатковому списку і розміщують, починаючи з аркуша, наступного після закінчення додатків.

Пояснювальна записка кваліфікаційної роботи містить графічний матеріал, який виконують на аркушах формату “А4” згідно з чинними вимогами.

10. Графічний матеріал кваліфікаційної роботи, зокрема й пояснювальної записки до неї, оформляють на аркушах у вигляді креслень або (та) плакатів з дотриманням вимог стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Креслення – умовне графічне зображення об’єкта діяльності або (та) його складових елементів, виконане олівцем або (та) тушшю за допомогою креслярських інструментів або (та) засобами систем автоматизованого проектування (САПР) на папері або (та) на кальці. Креслення поділяють на технічні креслення та демонстраційні креслення.

До технічних креслень об’єкта діяльності або (та) його складових елементів належать: креслення загального вигляду; конструктивні креслення; принципові схеми; плани та розрізи тощо.

До демонстраційних креслень об’єкта діяльності або (та) його складових елементів належать: топологічні схеми з техніко-економічними показниками; розрахункові схеми; структурно-логічні схеми тощо.

Плакат – рисунок або (та) текст, що містять інформацію про результати вирішення завдань діяльності. Технічні креслення виконують згідно вимог. Демонстраційні креслення і плакати виконуються будь-яким способом, що дає змогу читати їх на відстані 6-8 м.

До плакатів належать: рівняння математичних моделей; математичні, зокрема емпіричні, формули та вирази; графіки, діаграми, таблиці; тексти, фотографії, ілюстрації тощо.

Класична схема виконання графічного матеріалу БКР охоплює такі складові:

Лист 1 – у табличному вигляді: Огляд наукової та навчально-методичної літератури за проблемою/з питань/щодо (згідно теми БКР), та/або – на Листі 2 – модель, схема, механізм явища, процесу, діяльності тощо щодо предмету дослідження.

№ з/п	Назви літературних джерел	Зв’язок з темою
1.	…	…
…	…	…

Лист 3 – у табличному вигляді: Оцінювання законодавчої та нормативно-правової бази за проблемою/з питань/щодо (згідно теми БКР).

№ з/п	Законодавчі та нормативно-правові акти1	Зв’язок з темою
1.	…	…
…	…	…

Лист 4-5-6 – Аналізування (результати аналізування) за проблемою (згідно теми БКР) на прикладі об’єкта дослідження – у табличному вигляді та з допомогою таких груп графічних засобів як:

1. Органіграми, які характеризують структуру і взаємовідносини явища;

2. Топограми, що відображають явища у просторі;

3. Хронограми, які характеризують зміну явищ у часі;

4. Діаграми, що відображають кількісні співвідношення (показників, явищ).

Представлені графічні засоби повинні відображати характеристику, аналізування (стан та динаміку) таких складових елементів щодо об’єкту дослідження (згідно теми БКР), як:

• виробничо-господарська діяльність (основні техніко-економічні показники);

• зовнішньоекономічна (міжнародна економічна) діяльність або передумови до її започаткування;

• предмет дослідження (згідно теми БКР).

Лист 7-8 – як правило у табличному вигляді або іншій довільній (творчій, креативній) формі, в залежності від формулювання теми БКР:

- Проблеми (за темою БКР) на прикладі об’єкта дослідження та шляхи (напрями) їх вирішення;

Проблеми	Шляхи вирішення
…	…

або

- Особливості та напрями покращення (за темою БКР) на прикладі об’єкта дослідження.

Особливості	Рекомендації
…	…

Допускається певне урізноманітнення у формулюванні назв конкретних графічних листів з урахуванням логіки виконання БКР в межах відповідної теми та чинних вимог до оформлення.

Кожен графічний аркуш повинен містити креслярську рамку, взірець якої є у додатку С.