10

Лекція №2

Витрати виробничо-господарської діяльності та ресурсне забезпечення підприємництва

2.1. Сутність і класифікація виробничих ресурсів.

1. Матеріальні ресурси.

2. Трудові ресурси.

3. Фінансові ресурси.

2. Поняття витрат.

3. Групування і класифікація витрат.

2.1. Сутність і класифікація виробничих ресурсів

Термін "ресурси" походить від французького слова resources, що перекладається як кошти, засоби, цінності, запаси, що їх в разі потреби можна використати. Виробничими називають ресурси, які беруть участь у виробничому процесі, є у користуванні суб'єкта господарювання, використовуються, або можуть бути використаними у його поточній господарській діяльності. В економічній літературі є багато класифікацій виробничих ресурсів, у результаті порівняльного

Рис. 2.1. Класифікація виробничих ресурсів

аналізу і систематизації вони можуть бути зведеними до трьох основних, наведених на рис. 2.1.

2.1.1. Матеріальні ресурси

До матеріальних ресурсів належать основні фонди (засоби праці) та оборотні фонди (предмети праці).

Основні фонди (засоби) - це матеріально-речові цінності, що використовуються (у виробництві або невиробничій сфері) як засоби праці протягом тривалого часу, зберігаючи свою натуральну форму і властивості, і частинами переносять свою вартість на вартість готової продукції, робіт, послуг у вигляді амортизаційних відрахувань.

Належність тих чи інших цінностей до основних засобів регулюється законодавством. Основні засоби підприємств є необоротними матеріальними активами. До них належать:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення земель;

• будівлі;

• споруди;

• машини та обладнання;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади та інвентар;

• робоча і продуктивна худоба;

• багаторічні насадження;

• бібліотечні фонди;

• тимчасові (нетитульні) споруди;

• природні ресурси;

• інвентарна тара.

До активної частини основних виробничих фондів належить комплекс машин і механізмів, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі (транспортні засоби, устаткування, виробничий інвентар).

До пасивної частини основних фондів належать усі інші види основних фондів, які не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукції, наданні послуг, виконанні робіт, але необхідні для ведення виробничого процесу (будинки, споруди, тощо).

В економічній літературі радянських часів капітал розглядався як атрибут капіталістичного способу виробництва, як засіб експлуатації пролетаріату. Тому слово "капітал" було замінено на "фонди". Тепер ці слова переважно вживаються в одному контексті під час розгляду загальнотеоретичних питань. У нормативно-правових документах (законах України, указах Президента, постановах Кабінету Міністрів тощо) вживається термін "засоби", а в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (П(С)БО) — термін "активи".

Відшкодування фізичного зношення основних засобів здійснюється за допомогою амортизації.

Амортизація - систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (П(С)БО 7). Розрізняють первісну, переоцінену і залишкову вартість основних засобів.

Первісна вартість основних засобів - це сукупність витрат, пов'язаних з придбанням або спорудженням об'єктів основних засобів.

Залишкова вартість основних засобів - це їх первісна (або переоцінена) вартість, зменшена на ту частину, яка вже перенесена на готову продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань. Залишкову вартість називають балансовою вартістю основних засобів.

Знос основних засобів - сума амортизаційних відрахувань за весь період експлуатації об'єкта основних засобів.

Оборотні засоби підприємства - це сукупність оборотних фондів і фон­дів обігу. Оборотні фонди є складовою матеріальних ресурсів підприємства, а фонди обігу - складовою фінансових ресурсів підприємства.

Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну (рис. 2.2).

СТАДІЇ КРУГООБІГУ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ

Рис. 2.2. Стадії та форми кругообігу оборотного капіталу

Оборотні фонди - це частина засобів виробництва, які беруть участь в одному виробничому циклі, переносять свою вартість на вартість готової продукції і змінюють свою натуральну форму. Це матеріали, сировина, конструкції, деталі, агрегати тощо. До оборотних фондів належать виробничі запаси, оборотні фонди у незавершеному виробництві та витрати майбутніх періодів.

До виробничих запасів належать: основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, які безпосередньо беруть участь в процесі виробництва і саме з них виготовляється продукція; допоміжні матеріали, конструкції, деталі, які, на відміну від основних, не пов'язані з виготовленням продукції, але необхідні дня виробничого процесу; малоцінні інвентар та інструменти, що швидко зношуються.

Оборотні фонди у незавершеному виробництві - це предмети праці, обробку (переробку) яких не закінчило підприємство.

До витрат майбутніх періодів належать витрати на виконання науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендна плата тощо, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному періоді.

Фонди обігу - це частина оборотних засобів у вигляді товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів підприємства, які функціонують у сфері обігу, забезпечуючи безперервність процесу виробництва. До фондів обігу належать: грошові кошти в розрахункових документах, кошти на рахунку в банку, кошти в касі

Рис. 2.3. Класифікація оборотних коштів за ознакою їхньої участі у кругообігу коштів

підприємства.

Оборотні засоби перебувають у постійному кругообігу (безперервному процесі обігу коштів з переходом з товарної у грошову форму).

Класичну формулу кругообігу оборотних засобів визначив К. Маркс:

Гроші - Товар ... Виробництво ... Товар — Гроші

(сировина, матеріали тощо) (продукція, роботи, послуги)

Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і закінчується поверненням цього капіталу в грошовій формі, називається виробничим (операційним) циклом. Основні фонди та оборотні фонди підприємства разом становлять виробничі фонди.