- •До теми 1. Поняття, предмет, метод та система екологічного права. Джерела екологічного права та екологічні правовідносини.
- •До теми 2. Об’єкти та суб’єкти екологічного права. Право власності на природні ресурси.
- •Ознаки спеціального природокористування:
- •Підстави виникнення, зміни і припинення права природокористування :
- •Зелена книга України
- •Організаційно-правові форми екологічної експертизи:
- •Стадії екологічної експертизи:
- •Підстави і види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •Види права користування надрами.
- •Правові заходи, які забезпечують охорону надр.
- •Основними функціями державного керування в сфері геологічного вивчення, використання й охорони надр є :
- •Особливості правової охорони зелених насаджень у населених пунктах.
- •Юридична відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону рослинного миру.
- •Основні положення законодавства про охорону тваринного світу.
- •Умови й порядок формування й оголошення територій і об'єктів природно-заповідними.
- •До теми 9: Правова охорона навколишнього природного середовища в містах і інших населених пунктах, у промисловості, енергетиці, на транспорті й у сільському господарстві.
- •Правові міри охорони навколишнього природного середовища в промисловості.
- •Правові кошти охорони навколишнього природного середовища в енергетиці.
- •Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті.
- •Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарстві.
- •Особливості правового регулювання відносин власності на відходи й керування в сфері обігу з відходами.
- •Правове регулювання обігу з окремими видами відходів.
- •Види правопорушень у сфері обігу з відходами і юридичною відповідальністю за їхнє здійснення.
- •Поняття екологічної безпеки й система мер по її забезпеченню.
- •Правові вимоги екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними речовинами.
- •Правове забезпечення екологічної безпеки від радіоактивного забруднення середовища перебування.
- •Правові міри забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя й здоров'я населення.
- •Правове регулювання ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Основними функціями державного керування в сфері геологічного вивчення, використання й охорони надр є :
розподіл ділянок надр між надрокористувачами
розпорядження відкритою геологічною інформацією.
державна реєстрація й державний облік робіт з геологічного вивчення надр, затвердження запасів корисних копалин у Державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин і Державному балансі запасів корисних копалин.
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, занесене в Державний фонд родовищ корисних копалин, щодо кількості і якості запасів корисних копалин і властивих їм компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних і інших умов розробки родовища і його геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корисних копалин. Цей кадастр ведеться Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Своєрідним продовженням Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин є Державний баланс запасів корисних копалин. Він містить відомості про кількість, якість і ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення. У відповідності зі ст 44 Кін Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про розміщення родовищ, які мають промислове значення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, витрати й забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин. Він також ведеться Міністерством охорони навколишнього природного середовища.
геологічний контроль і гірський нагляд за використанням і охороною надр.
Відповідальність за порушення законодавства про надра.
розділ 6 Кодексу України про надра, а також ст.ст. 26, 27 Кін; ст. 162'1 Кримінального Кодексу України; ст.ст. 57, 58 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До теми 7: Правова охорона рослинного та тваринного світу.
Законодавство минулого періоду підрозділяло рослинний мир на лісову рослинність і дику рослинність поза лісами, хоча лісова рослинність і дикоростуча рослинність поза лісами в їхньому природному стані як природні об'єкти становлять єдиний рослинний мир.
Однак, у цей час суспільні відносини із приводу використання й охорони лісової рослинності й дикого рослинного миру поза лісами, регулюються різними законодавчими актами. Так, відносини пов'язані з використанням і охороною лісів регулюються Лісовим кодексом, а використання й охорона дикої рослинності – законодавством про рослинний світ поза лісами. Така диференціація між лісовим і флороохоронним законодавством значно поглибилася у зв'язку із прийняттям Закону України «Про рослинний світ». Закон «Про рослинний світ» не поширюється регулювання відносин у сфері охорони й відтворення культурних рослин і багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення, садівництва або огородництва. Отже, культурні рослини, вирощувані в результаті трудової діяльності для реалізації або споживання, є майном і не ставляться до об'єктів рослинного миру. Відносини із приводу використання й охорони цих рослин регулюються відповідно аграрним і цивільним законодавством.
Рослинний світ визначається як сукупність всіх видів рослин, а також грибів і утворених ними угруповань на території держави, що включає території земної суши й водного простору, а також континентального шельфу й виняткової (морський) економічної зони. До рослинного миру відносяться тільки дикі рослини, екологічно пов'язані із природним природним середовищем. Разом з тим, чинне законодавство виділяє об'єкти рослинного миру й природні рослинні ресурси.
До об'єктів рослинного миру ставляться дикоростучі й інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку й утворені ними природні угруповання.
Природні рослинні ресурси – це об'єкти рослинного миру, які використовуються або можуть бути використані населенням, для потреб виробництва й інших потреб.
Законодавством України про рослинний світ підрозділяються на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.
Державне керування в області охорони й відтворення природних рослинних ресурсів залежить від підрозділу їх на ресурси загальнодержавного й місцевого значення. Керування в сфері охорони рослинних ресурсів здійснюється центральними й місцевими органами виконавчої влади. У свою чергу вони підрозділяються на управлінські органи загальної й спеціальної компетенції. Загальне державне керування в сфері використання, охорони й відтворення рослинного миру здійснює Кабінет Міністрів України. Спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади є Міністерство охорони навколишнього природного середовища.
Місцевими органами керування в області охорони рослинного миру загальної компетенції є виконавчі комітети відповідних Рад і органи місцевого самоврядування. Функції спеціально вповноважених органів керування на місцях виконують місцеві органи Міністерства навколишнього природного середовища.
Державний контроль в області використання, охорони й відтворення рослинного миру здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в області охорони навколишнього природного середовища і його органів на місцях, місцевими державними адміністраціями й іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади відповідно до діючого законодавства. Спеціальні контрольні функції здійснюються органом виконавчої влади в області охорони рослинного миру й навколишнього природного середовища.
Суспільний контроль в області використання, охорони й відтворення рослинного миру здійснюється суспільними інспекторами по охороні навколишнього природного середовища.
Державний кадастр рослинного миру ведеться з метою обліку кількісних , якісних і інших характеристик природних рослинних ресурсів, обсягу, характеру й режиму їхнього використання, а також для здійснення систематичного контролю за якісними й кількісними змінами в рослинному світі й для забезпечення органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів земельних ділянок, на яких перебувають об'єкти рослинного миру, відомостями про стан рослинного миру.
Державний моніторинг рослинного миру являє собою збір, обробку, збереження й аналіз інформації про стан об'єктів рослинного миру й природних рослинних ресурсів з метою прогнозування їхніх змін і розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в області охорони й відтворення рослинного миру. Моніторинг рослинного миру є складовою частиною державного моніторингу навколишнього природного середовища й здійснюється в порядку, обумовленому Кабінетом Міністрів України.
Загальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється громадянами з дотриманням установлених вимог без одержання відповідних дозволів. У порядку загального використання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську й технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби й інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культосвітніх і виховних цілях.
Загальне використання природних рослинних ресурсів може бути обмежене в ряді випадків, зокрема у випадку їхнього виснаження, різкого зменшення популяційної різноманітності й т.д. Рішення про таке обмеження можуть приймати місцеві органи виконавчої влади.
У той же час забороняється збирання в порядку загального використання дикоростучих рослин, віднесених до переліку наркомістких рослин, їхніх плодів, насінь, залишків після збору, залишків сировини й ін. Забороняється також торгівля лікарськими й декоративними видами рослин і їхніх частин (корінь, стебла, плоди й т.д.), зібраними в порядку загального користування природних рослинних ресурсів. Законодавством України визначається також мета використання природних рослинних ресурсів. Так, використання природних рослинних ресурсів із природоохоронною, рекреаційною, оздоровчою, культурно-освітньою й виховною метою здійснюється в порядку загального використання.
Загальне використання природних ресурсів на всій території України здійснюється безкоштовно.
Законодавством України передбачені умови й види спеціального використання природних рослинних ресурсів, що здійснюється з дозволу фізичними і юридичними особами для задоволення їхніх потреб з метою отримання прибутку. Таке природокористування рослинними ресурсами буває платним і здійснюється в межах установлених у дозволах лімітів їхнього використання.
Крім того, використання природних рослинних ресурсів може здійснюватися з науково-дослідною й господарською метою для задоволення потреб населення й виробництва технічної, лікарської, пряно-ароматичної, харчової сировини з дикоростучих рослин, для випасу худоби й забезпечення інших потреб тваринництва, для потреб бджільництва, для потреб мисливського й рибного господарства.
Відтворення природних ресурсів здійснюється власниками й користувачами (у тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких перебувають об'єкти рослинного миру.
Обсяги робіт по відновленню природних рослинних ресурсів і способи їхнього проведення визначаються проектами, які затверджуються спеціально вповноваженими органами.