3.4. Визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності

Під час проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів підприємницької діяльності з метою виявлення серед них боржників та запобігання їх банкрутству оцінюється фінансова ситуація підприємств.

Поточною неплатоспроможністю характеризується фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент у зв'язку з випадковим збігом обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідно до законодавчого визначення розглядається як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце в разі, коли на початку і наприкінці звітного кварталу присутні ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами наприкінці звітного кварталу менші за їхні нормативні значення - 1,0 та 0,1 відповідно.

Якщо наприкінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага надається позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності. У такому разі задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.

АТ "Полтавський турбомеханiчний завод" не має ознак втрати платоспроможності, коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами знаходяться в нормі.

4.План санації АТ "Полтавський турбомеханiчний завод"

4.1 Загальні відомості про підприємство

Полтавський турбомеханiчний завод - одне з найстарiших пiдприємств м. Полтава, був заснований в 1899 роцi. Згiдно з наказом Мiнiстерства енергетики та електрифiкацiї України за № 55 вiд 04.03.1994 р. пiдприємство було перетворено у Вiдкрите акцiонерне товариство "Полтавський турбомеханiчний завод".В 2010 роцi - Публiцне акцiонерне товариство "Полтавський турбомеханiчний завод". Завод спецiалiзується по випуску продукцiї у двох напрямках: виробництво турбiнних частин та випуск серiйної продукцiї.

Завод розташований на двох промислових майданчиках. Перший майданчик знаходиться в центральнiй частинi Київського району м. Полтава i має повне iнженерне забезпечення. Другий майданчик знаходиться на вул. Старокотелевськiй, 2 (Затуринський промвузол), де позмiщено ливарне виробництво з усiма допомiжними службами. Загальни чисельнiсть працюючих на пiдприємствi - 1230 чол. До структурних пiдроздiлiв заводу входять чотири основних цехи по виготовленню запасних частин для турбiнного устаткування теплових електростанцiй вiтчизняного та зарубiжного виробництва, а також виробництво серiйної продукцiї. Пiдприємство допомiжне виробництво: ливарне, ковальсько-пресове, iнструментальне, деревообробне, термiчнi i гальванiчнi вiддiлення, склад готової продукцiї. Структура пiдприємства вiдповiдає вимогам закону України "Про господарськi товариства".

Основними видами дiяльностi товариства є виробництво продукцiї технiчного призначення: повiтрянi компресори та компресорнi станцiї - вони становили в 2010 роцi 40,76% загального обсягу, та запаснi частини до енергоустаткування - 41,1% загального обсягу. Навiть в умовах наростаючої конкуренцiї завод залишається одним з основних виробникiв запасних частин до парових турбiн. Використовуючи технiчнi можливостi, завод виготовляє як складну одиничну продукцiю, так i серiйну продукцiю на достатньо високому рiвнi. Залежнiсть виробництва вiд сезонних змiн вiдсутня, але можливе збiльнення реалiзацiї серiйної продукцiї у лiтнiй перiод пов'язане з ростом сезонного попиту на неї. Виготовлення та реалiзацiя запасних частин до енергетичного обладнання в основному випускається пiд замовлення покупця, а компресори, компресорнi станцiї, маслоочиснi, та зварювальнi агрегати, насоси та товари народного вжитку реалiзуються шляхом вiльного продажу замовнику. Продукцiя заводу має конкурентну цiну, на деякi види продукцiї - значно нижча нiж на аналогiчну продукцiю iнших виробникiв. При реалiзiцiї продукцiї застосовуються рiзнi види оплати - як попередня, так i наступна, в термiни, узгодженими iз замовником. Пiдприємство не є монополiстом по випуску своєї продукцiї на внутрiшньому ринку України. пiдприємство вiдпускає продукцiю за вiдпускними цiнами, затвердженими Головою правлiння. Основними споживачами продукцiї заводу є електростанцiї України та країн СНД, пiдприємства, у яких експлуатуються паровi турбини, будiвельно-монтажнi органiзацiї та iншi.

Інформація щодо проблем, які впливають на діяльність емітента; ступінь залежності від законодавчих або економічних обмежень

Полiтичнi: нестабiльна полiтична обстановка в нашiй країнi i странох СНД впливає на дiяльнiсть пiдприємства. Фiнансово-економiчнi: вiдсутнiсть фiнансових можливостей технiчного переозброєння виробництва, обмеження фiнансових можливостей у споживачiв заводської продукцiї, митнi бар'єри. Виробночо-технологiчнi: значнi енергетичнi i трудовi затрати на виробництво, зрiст цiн на сировину та на комплектацiю впливають на дiяльнiсть пiдприємства. Соцiальнi: соцiальнi фактори впливають на дiяльнiсть пiдприємства. Низька квалiфiкацiя молодих кадрiв не дозволяє одержувати зарплату достатнього рiвня, а звiдси - плиннiсть кадрiв. Екологiчнi: Екологiчнi фактори мають незначний вплив на дiяльнiсть пiдприємства.

Розробка санаційних заходів включає:

- техніко-економічне обґрунтування санації;

- розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей;

- конкретні методи та графіки мобілізації фінансового капіталу;

- строки освоєння інвестицій та термінів їх окупності;

- оцінка ефективності санаційних заходів.

Заходами, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; відтермінування платежів або списання частини боргів, про що укладається мирова угода; закриття нерентабельних виробництв; ліквідація дебіторської заборгованості;продаж частини майна боржника; зобов’язання інвестора про погашення частини боргу боржника; інші заходи.