Вступ.

На даний час рівень життя населення вдосконалився , а також підвищились вимови до умов праці .Тому актуальним постало питання розширення та удосконалення існуючих об’єктів та створення нових паркових утворень , які б не тільки були створені за нормами проектування та озеленення , але й містили в собі інформацію з області дендрології , екології , ґрунтознавства , а в даному випадку і історії ландшафтної архітектури.

Озеленення - один із стародавніх напрямків господарської діяльності людини .Озеленення як засіб декорування оточуючого довкілля розвивалося поряд з городництвом і садівництвом. Воно по-справжньому себе проявило лише в урбанізованих ландшафтах великих старовинних міст. У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів із планування,забудови і благоустрою населених пунктів.

Дипломну роботу з ландшафтного дизайну спрямовано на розвиток середовищного мислення при аналізі міських територій і поглиблення знань при детальній розробці ділянки певного призначення.В даному випадку розглянуто особливості благоустрою територій дитячих дошкільних закладів. Увагу акцентовано на необхідність дотримання нормативних вимог та їх вплив на благоустрій ділянки дитячих садків, які мають специфічні особливості поряд із іншими спеціалізованими територіями житлових районів.

Дитячі дошкільні заклади (ДДЗ) - заклади, в яких створюються найбільш комфортні умови для розвитку і виховання дітей дошкільного віку. Найбільш суттєвий вплив на організацію мережі дошкільних закладів, на об`ємно-планувальне рішення будівель дитячих садків і планування їх ділянки мають санітарно-гігієнічні та педагогічні вимоги. Дизайнерські прийоми і засоби благоустрою ДДЗ також повинні відповідати виховним, розважальним вимогам та умовам для розвитку інтелекту і оптимального фізичного стану. Завдання дипломної роботи спрямовано на розвиток середовищного мислення при аналізі територій, прилеглих до об`єктів проектування. Підкреслюється важливість впливу оточення на архітектурно-планувальну організацію будівлі. Формується своєрідна ідейно-образна концепція зв`язку зовнішнього середовища з внутрішнім.

Мета

Метою цієї роботи є вивчення специфіки благоустрою територій ДДЗ та альтернативних можливостей ландшафтного дизайну за умов жорсткого обмеження з боку нормативних параметрів. розробка проектних пропозицій з покращення озеленення та благоустрою Яблунівської школи-інтернат.

Теритоіальні межі

Дана дипломна робота включає дві частини: теоретичну та графічну,це підбір аналогів, нормативні дані, аналітичні схеми, конструктивні вузли, розрізи, варіанти мощення, таблиці фактур матеріалів, номенклатуру малих архітектурних форм; детальний план території, розгортки, перспективні або аксонометричні малюнки.

Завдання, які поставлені в роботі:

• проаналізувати досвід озеленення та благоустрою в ДДЗ;

• проаналізувати містобудівельну та урбоекологічну ситуацію ДДЗ;

• дати пропозиції з покращення озеленення та благоустрою ою’єкта;

• розробити рекомендації щодо охорони праці на виробництві;

Розділ 1. Реферативний огляд.

ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки i споруди

БУДИНКИ ТА СПОРУДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДIВ ДБН В.2.2-3-97

ЗАТВЕРДЖЕНI: Наказом Держкоммiстобудування України вiд 27.06.96 р. 117 та введенi в дiю наказом 136 вiд 6.08.97 р.з 1 сiчня 1998 Державнi будiвельнi норми "Будинки та споруди навчальних закладiв" поширюються на проектування нових i реконструкцiю iснуючих будинкiв навчально-виховного призначення:

- загальноосвiтнiх шкiл, гiмназiй, лiцеїв та iнших середнiх навчальних закладiв (в подальшому - школи);

- професiйних навчально-виховних закладiв (в подальшому - профтехучилища), навчальних закладiв професiйного навчання та перепiдготовки робiтникiв та спецiалiстiв на виробництвi (в подальшому - навчальнi комбiнати);

- вищих навчальних закладiв;

- навчальних закладiв пiслядипломної освiти (в подальшому iнститути пiдвищення квалiфiкацiї);

- навчальних комплексiв (центрiв), що включають декiлька навчальних закладiв одного або рiзних рiвнiв освiти, мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатiв.

ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ДIЛЯНОК

Загальнi вимоги

1. Розмiщення та розмiри земельних дiлянок навчальних закладiв належить приймати вiдповiдно до мiстобудiвних норм.

2 Будинки загальноосвiтнiх шкiл розмiщуються не ближче 25м вiд червоної лiнiї. При розташуваннi будинкiв шкiл у громадському центрi села цю вiдстань допускається зменшувати до 10м за умови забезпечення нормативних санiтарно-гiгiєнiчних вимог.

3 Вiдстань вiд межi дiлянок навчальних закладiв до стiн житлових будинкiв iз входами та вiкнами приймається не менше 10 м, вiд будинкiв навчальних закладiв до житлових та громадських будинкiв та споруд згiдно з нормами iнсоляцiї, природного освiтлення та шумозахисту.

4 Для професiйно-технiчних та вищих навчальних закладiв необхiдно передбачати вiдстань вiд проїзної частини швидкiсних дорiг та магiстралей неперервного руху до будинку, як правило не менше 50 м, вiд проїзної частини вулиць i дорiг мiсцевого значення не менше 25 м.

В умовах реконструкцiї допускається зменшення вiдстанi вiд проїзної частини вулиць при використаннi шумозахисних заходiв.

5 По периметру земельної дiлянки навчального закладу слiд передбачати захисну зелену смугу (дерева, кущi, газон) завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиць - не менше 3 м.

6 Земельнi дiлянки загальноосвiтнiх шкiл повиннi мати огорожу заввишки не менше 1,2 м. При розмiщеннi шкiл всерединi житлових кварталiв допускається застосування живої огорожi з чагарникiв заввишки не менше 1,0м.

7 На земельних дiлянках необхiдно передбачати пiд'їзди для пожежних машин до будинкiв, можливiсть об'їзду навколо будинку, а також вiдкритi дiлянки для стоянки автомобiлiв та iншого транспорту, враховуючи стоянки спецiалiзованого транспорту для учнiв-iнвалiдiв згiдно з дiючими нормами.

Пiд'їзди до будинкiв повиннi мати тверде покриття. Слiд роздiляти пiшохiднi потоки та автотранспортнi шляхи.

8. На дiлянках навчального закладу слiд передбачати такi функцiональнi зони: навчальну, навчально-виробничу, навчально-дослiдну, фiзкультурно-спортивну, вiдпочинку, господарську, житлову.

9. При сумiжному розмiщеннi декiлькох навчальних закладiв доцiльно кооперувати окремi функцiональнi зони, а також iнженернi комунiкацiї та споруди при них. При цьому допускається скорочення сумарного розмiру земельної дiлянки, але не бiльше нiж на 20%.

10. Навчальна зона включає навчальнi корпуси та територiю,що прилягає до них. Навчально-виробнича зона охоплює будинки з навчально-виробничими майстернями i лабораторiями, навчальнi полiгони,дослiднi дiлянки i т.iн. Виробничi та iншi будинки обслуговуючого призначення належить розмiщувати з врахуванням вимог нормативних документiв для вiдповiдних типiв будинкiв. Навчальнi полiгони та дослiднi господарства допускається розмiщувати поза територiєю навчального закладу, кооперуючи їх, по мо-

жливостi, з вiдповiдними виробництвами.

11.Фiзкультурно-спортивна зона включає критi та вiдкритi спортивнi споруди та майданчики. Типи та кiлькiсть спортивних споруд визначаються завданням на проектування у вiлпонiднистi з нормативними вимогами до спортивних споруд.

12.Фiзкультурно-спортивну зону належить розмiщувати сумiжно з навчальною зоною, але не з боку вiкон примiщень, початкових класiв будинкiв шкiл. Допускається розмiщувати вiдкриті спортивнi майданчики та споруди з боку iнших навчальних та навчально-допомiжних примiщень шкіл за наявності захисних заходiв, що забезпечують зниження рiвня шуму. Майданчики для iгор з м'ячем та метання спортивних снарядiв належить розмiщувати на вiдстанi не менше 25 м вiд вiкон навчальних та навчально-допомiжних примiщень будинкiв (при наявностi огорожi заввишки 3 м i завдовшки не менше 15м), а майданчики для iнших видiв фiзкультурно-спортивних занять - на вiдстанi не менше 10 м. При розмiщеннi спортивних споруд та майданчикiв з боку вiкон навчальних і бібліотечних приміщень необхiдно вживати заходів щодо захисту від шуму за рахунок озеленення, використання рельєфу мiсцевостi та iн.

13. На дiлянцi зi складним рельєфом та складними гiрничо-геологiчними умовами допускається розмiщення фiзкультурно-спортивної зони на вiдокремленiй дiлянцi у вiдривi від основної території навчального закладу на вiдстанi, що не перевищує 500 м.

14. Зона вiдпочинку мiстить майданчики активного та тихого вiдпочинку. Майданчики активного відпочинку можуть прилягати до фізкультурно-спортивної зони, розміщуватись біля входів та виходів з дiлянки на вулицю. Майданчики для тихого вiдпочинку доцiльно розмiщувати у комплексі з озелененням.

15.Площа озеленення земельних дiлянок повинна складати 45-50% загальної площі дiлянки (включаючи озелененi мiсця вiдпочинку, дiлянки для вирощування овочевих та ягідних культур, захисні смуги та посадки з чагарникiв по периметру дiлянки).

При приляганнi земельної дiлянки безпосередньо до зелених масивів (паркiв, садів, скверів), а також при розмiщеннi навчальних закладiв у сiльськiй мiсцевостi або за умов реконструкції площу зелених насаджень допускається скорочувати, але не бiльше нiж до 30%. Високорослi дерева належить висаджувати на вiдстанi не меншій 10 м вiд стін з вікнами навчальних примiщень, а чагарники не менше 5 м.

16.Дiлянку навчального закладу не допускається перетинати мiськими вулицями та дорогами.

Типи інтернатних закладів%

Для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою забезпечення належного рівня задоволення їх життєвих та освітніх потреб за умов повного утримання їх за рахунок держави створюються інтернатні заклади таких типів:

- дитячий будинок - навчальний заклад інтернатного типу, що забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, а також тих, які перебувають у родинних стосунках;

- загальноосвітня школа-інтернат –– загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

- спеціалізована школа-інтернат –– загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію обдарованих дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

- спеціальна загальноосвітня школа-інтернат –– загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання, соціальну адаптацію та корекцію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

- загальноосвітня санаторна школа-інтернат –– загальноосвітній навчальний заклад з відповідним профілем, що забезпечує виховання, навчання та лікування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують тривалого лікування

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання, соціальну адаптацію та корекцію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Загальноосвітня санаторна школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад з відповідним профілем, що забезпечує виховання, навчання та лікування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують тривалого лікування.

Дитячі дошкільні інтернати. Ділянка маэ бути добре освітленою,сухою, з природним стоком дощових талих вод. Радіус обслуговування дитячих установ в містах становить 300м, в селах-500м. Відаль від будівель до червоноъ ліні не менше 25м.

Для захисту територій дитячих садів,та ясел від вітру,шуму, пилу по периметру створюють живу огорожу з рядових посадок дерев та чагрників, збільшують ширину смуги з боку проізду.

При реконструкці житлово забудови, а також в умовах прилягання дитячих дошкльних установ до лісу чи парку розміри земельних ділянок допускають зменшувати за рахунок скорочення площ озеленення, Але не більше як на 25%.

Майданчики для занять дітей різних вікових груп ізолюють один від одного живоплотами. Вільно розміщені дерева мають затінювати протягом усього дня частини майданчиків, але при цьому не затіняти будівлю садів-ясел, городу,бассейну. Дерева висаджують не ближче 5м від будівель, 2м від підземних коммунікацій, та 10м від краю дороги. В південних районах створюють нерегулярні посадки, оскільки замкнені ряди дерев та кущів сприяють застою гарячого повітря.

Ігрові майданчики для дітей молодшого віку обладнюють альтанками, павільйонами, мекетами, шведськими стінками. Особливе місце відводять куточкам природи. Для дітей віку 3-7 років встановлюють качелі, влаштовують город, плдово-ягідний сад, створюють плескальний басейн. На фізкультурному майданчику розташовуюють обладнання для лазання, стрибків, рухоми хігор.

Майданчики для дітей ясельного та старшого віку можуть блокуватися. Це даэ змогу краще використовувати міжгрупові територі .

Зелені насадження розташовують виходячи з функцій,які вони виконують,-захисних,сануючих,декоративних,навчально-виховних. Крім створення комфортних умов для дітей, зелені насадження мають бути об’эктом пізнання рослинного світу, його краси, формувати любові до природи.

З метою забезпечення оптимальноі інсоляціі приміщень садів-ясел дерева висаджують на віддалі не менше 10м, а чагарники не менше 5м. В південних районах ці відстані можуть бути зменшені до 5-7м, та 2-3м.

Ступінь озеленення садів ясел досить високий та досягає 55-59% та більше. Велику увагу приділяють розбивці квітників в які вводять багаторічники. Перед головним входом розбивають регулярні квітники у вигляді рабаток та клумб, в садовій частині на фоні газону створюють з низьких рослин квіткові плями з високих – групи. Квітнии можуть займати 1,0-1,5% всіэі площі. У загальноосвітніх навчальних закладах квітники планують з урахуванням багатьох вимог, але основною з них є те, що квітування має тривати протягом усього вегетаційного періоду. Досягти цього можна завдяки квітково-декоративним рослинам. В оформленні шкільного подвір'я квітники влаштували у регулярному стилі зі строгими лініями композиційних форм.

Щоб причепити дітям трудові навички створюють мініатюрні городи-ягідники. Для захисту майданчиків тихого відпочинку від шуму та надмірноі інсоляціі , навколо них, особливо з південного боку,висаджують дерева з густою кроною, а також високі чагарники 0,5-1,0м від краю майданчика. Крім того влаштовують перголи з вюнкими рослинами.

Загальні правила улаштування й утримання загальноосвітніх шкіл.

Правила улаштування й утримання шкіл поширюються на всі загальноосвітні школи: початкові, середні, вечірні (змінні) й заочні школи для молоді, що працює, школи з поглибленим вивченням деяких навчальних предметів, школи з подовженим днем, школи-інтернати, спеціальні школи. Улаштування шкіл, розміщених у нетипових будівлях, необхідно поступово пристосовувати під час реконструкції й капітального ремонту до вимог правил. Нові споруджені будівлі загальноосвітніх шкіл, будівлі після реконструкції або проведеного ремонту можуть бути допущені до експлуатації тільки з дозволу санітарно-епідеміологічної станції.

Школа повинна мати самостійну земельну ділянку, ізольовану і, як правило, віддалену від транспортних магістралей, промислових, комунальних та інших підприємств, які можуть бути джерелами шуму й забруднення повітря. Грунт на території ділянки повинен бути чистим і сухим. Земельні ділянки обгороджуються зеленими насадженнями, а прилеглі до вулиць і проїздів - огорожами заввишки 1,2 м. Площа озеленення ділянки становить 40-50%. На території ділянки виділяють зони: спортивну, зону відпочинку, навчально-дослідну й господарчу. Усі зони повинні мати зручний зв'язок з приміщеннями і між собою, зона відпочинку - зручний зв’язок із спальним корпусом.

Спортивна зона повинна бути розміщена, по можливості, з боку спортивного залу, не дозволяється розміщувати її збоку вікон навчальних приміщень. Кругову бігову доріжку влаштовують навколо футбольного поля, пряма доріжка, як правило, є частиною колової. Ями для стрибків у висоту й довжину засипають піском, перемішаним з тирсою. Комбінований майданчик можна заасфальтувати (забетонувати), футбольне поле повинно мати трав'яний покрив. Займатися на спортивних майданчиках можна тільки в спортивному взутті й одязі. Діти повинні бути навчені правильно користуватись спортивним інвентарем і обладнанням. Фізкультурні майданчики потрібно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями.

Зона відпочинку призначається для організації рухливих і тихих ігор, індивідуальних занять учнів на відкритому повітрі. Майданчики для рухливих ігор і відпочинку дітей під час перерв розміщують неподалік від виходів з будівлі. Мають бути окремі майданчики для учнів 1-2, 3-4, 5-8 класів. Майданчики для тихого відпочинку розміщують віддалік від спортивної зони й майданчиків для ігор. Метеорологічний і географічний майданчики потрібно розміщувати на відкритій місцевості на відстані не меншій як 35 м від будівлі школи і спортивних майданчиків.

Господарча зона розміщується в глибині ділянки з боку входу до виробничих приміщень їдальні й має окремий в'їзд з вулиці. У цій зоні розміщують господарчі будівлі (навіси для інвентарів, сміттєзбиральні тощо), а також гаражі для автомашин, тракторів та інших сільськогосподарських машин. Тут же може бути розміщена котельня й насосна з водонапірним баком. Сміттєзбиральні повинні мати кришки, які щільно закриваються, і встановлюються на відстані не менш як 25 м від вікон і входу до їдальні, на бетонованому майданчику під навісом.

Виїзди і входи на ділянку школи, проїзди, доріжки до господарських будівель, а також до дворових вбиралень вкривають асфальтом, щебенем, бетоном тощо. Підходи до будівлі школи не менше як за 100 м також повинні мати тверде покриття.

ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ ШКОЛИ № 12 М. УМАНЬ

В наш час все більш актуальне значення приймають заходи по покращенню стану навколишнього середовища, благоустрою, озелененню міст і населених пунктів.

У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище.

Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об'єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв'язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Озеленення території школи призначене для навчально-виховних цілей, фізичного розвитку і відпочинку учнів. Архітектурно-планувальне рішення, благоустрій та обладнання шкільної ділянки повинні якомога повніше відповідати своєму основному призначенню.

Велике навчально-виховне значення має поєднання теоретичних занять в класі з дослідно-практичною роботою учнів на свіжому повітрі. Упорядкована шкільна ділянка сприяє повноцінному відпочинку учнів під час перерв, прищеплює їм любов до природи, вчить дбайливо ставитися до зелених насаджень, привчає до охайності і порядку. Велике значення для гармонійного розвитку дітей та юнацтва мають вправи на спортивних та ігрових майданчиках

На шкільній ділянці діти одержують уявлення про живу природу, безпосередньо беруть участь у вирощуванні рослин. Тому шкільна ділянка потребує максимального озеленення (до 40-50% території), за винятком тих частин, що мають спеціальне покриття - доріжок, алей, проїздів, господарського двору, окремих ділянок спортивних та ігрових майданчиків.

Площу озеленення шкільної ділянки складають навчально-дослідна зона, захисні зелені смуги по периметру ділянки, а також живоплоти та газони.

При озелененні шкільної ділянки треба з економічних міркувань використовувати в основному місцеву флору. Не слід садити рослини, що мають колючки та отруйні плоди: софору японську, вовче лико, терен, гледичію, акацію, ожину, обліпиху, бояришник звичайний. Протипоказані також такі трав'янисті рослини, як белена чорна, ясенець, дурман, цикута, наперстянка, осінник, молочай, латук отруйний та інші. Такі дерева, як ширококронні види тополь, біла верба, шовковиця під час цвітіння чи плодами забруднюють навколишню місцевість, вони сильно затінюють ділянку і тим самим затримують зростання трав та квітів.

Велике значення для успішного озеленення шкільної ділянки має ретельне проведення підготовчих робіт: своєчасне збагачення неродючого ґрунту органічними та мінеральними добривами і додержання правил по зеленому насадженню в цілому. Навколо самого будинку школи зелені насадження треба розміщувати з урахуванням кліматичних умов даної місцевості та орієнтації по сторонах світу, вікон навчальних приміщень. Лінія посадки дерев від стін шкільного будинку з вікнами класів та лабораторій, що виходять на південь, мусить проходити на відстані двох висот повного росту для листяних порід дерев і ще більше для хвойних.

Благоустрій ділянки школи передбачає збереження існуючих на відведеній території дерев та кущів і комбінування їх з новими зеленими насадженнями.

Для озеленення шкільної ділянки рекомендуються такі породи дерев: в'яз, липа, клен гостролистий і сріблястий, каштан кінський, береза, горобина, ялівець та різні фруктові дерева. Висаджувати дерева доцільно віком 10-14 років, причому для хвойних, плодових та швидкоростучих листяних дерев вік скорочується до 6-8, а для кущів - до 2-3 років.

Із чагарників найкраще висаджувати жасмин, бузок, скумпію, таволгу, тамарикс, свидину, бересклет європейський та ін. Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія, калина звичайна. В затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий, іргу, сніжноягідник.

Отже, зелені насадження відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні середовища міста але одним із найважливіших наших завдань є збереження існуючих та правильності створення майбутніх елементів озеленення, оскільки виходячи з вищесказаного ми безпосередньо відповідаємо за створення нормальних умов розвитку та навчання нашого майбутнього покоління.

БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ БАБАНСЬКОЇ ШКОЛИ УМАНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

При озелененні загальноосвітніх шкіл потрібно враховувати специфіку даної території. Тут зелені насадження, крім санітарно-гігієнічних і архітектурних функцій, мають також важливу пізнавальну, здатну сприяти виконанню навчальної програми. Територія школи є зоною суто обмеженого користування, має спеціальну пропускну систему для в'їзду автотранспорту і прохідні для відвідувачів.

Є створені нові квіткові композиції, влаштовані квіткові вази та запроектовані малі архітектурні форми на прикладі лав відпочинку. Квіти і декоративні чагарникові рослини за проектом розташовані вздовж прогулянкових алей і доріжок, біля проїздів, і на інших добре експонованих ділянках. При підборі асортименту рослинності враховані кліматичні показники регіону, а також біологічні особливості кожної рослини зокрема.

Значне місце в ландшафтному оформленні займає газон. Газон має важливе санітарно-гігієнічне значення - зелений колір заспокоює нервову систему, зменшує втому, підвищує працездатність. Газон має також естетичне значення, оскільки є базою для створення композиції з квітів, дерев та кущів.

На газоні дуже гарний вигляд мають поодинокі або групові насадження паркових троянд, чайно-гібридних троянд, форзиції, спіреї Вангутта, магонії падуболистої, гортензії, барбарису та різні види хвойних порід,які спостерігаються на даній території. На передньому плані газону висадили багаторічні та дворічні квіти. Серед них - рицина, рудбекія, седум спектабелє, ірис злаколистий, півонія, флокс волосистий, дельфіній, мак багаторічний, геленіум, ірис бородатий, наперстянка.

Насадження багаторічних і дворічних квітів доповнили пізноквітучими однорічними квітами, що створює яскраву кольорову пляму на газоні протягом усього вегетаційного періоду - чорнобривці, сальвія, петунія та багато інших із широкої палітри однорічників. Квітники - невід'ємний елемент озеленення шкільної території. Вони мають велику силу емоційного впливу, створюють основні акценти в кольоровому оформленні ділянки. Розміщення квітів має бути підпорядковане єдиному художньому задуму озеленення території.

Розділ 2.Переддипломні дослідження.

2.1.Містобудівельна ситуація.

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат розташована в смт Яблунів на центральній вулиці Івана Франка 68.Смт. Яблунів Косівського району - розташоване у чудовій, мальовничій місцевості на березі річки Лючка біля підніжжя Карпат. Зі всіх сторін до поселень прилягають ліси. Через селище проходить дорога, яка з'єднує Коломию і Косів. Відстань до Косова 17 км, а до Коломиї 16 км. Межує з селами Стопчатів, Люча, Уторопи. Відстань до Коломиї 17км, до Косова 16км. Висота над рівнем моря 336м. Присілки: Баньки, Мелок, Середній. Через селище протікає р.Люча з притоками Медвежий, Дубовий, Сарат, Тліноса, Золотий Потік, Глибокий Потік, Григорів Потік. На території Яблунівського лісництва знаходяться пам’ятки природи: Лебедине озеро; водоспад Рушір; дендрарій, закладений у 1970р. лісничим Володимиром Шевчуком на площі 1,6га, де росте 90 екзотичних рослин.Санаторна спеціальна загальноосвітня школа-інтернат розміщена в пристосованих адміністративних будинках.

2.2.Історичний аналіз.

Яблунівська спеціпльна школа-інтернат започаткувала свою історію з 1962 року як лісна школа-інтернат. У 1963 році вона була реорганізована в допоміжну школу-інтернат і розмістилась у приміщеннях колишнього райкому партії, райвиконкому. У школі працювало 16 педагогів, 1 фельдшер, 22 технічні працівники та навчалось 85 дітей у 6 класах.

З 1991 року – Яблунівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку. Розміщена в шістьох приміщеннях: 2 навчальні корпуси, 2 спальні корпуси, харчоблок, медпункт. Є спортивний зал, бане приміщення, пральня, ігрова кімната для учнів початкових класів, кабінет практичного психолога, дитячий майданчик, обладнані майстерні(швейна, шевська, народних промислів).

У школі навчається 125 дітей з гірських віддалених сіл Косівщини та Верховинщини.

2.3. Архітектурно-планувальний аналіз.

На території школи-інтернату знаходяться досить значна забудова: головний корпус, столова, туалет, склад №1, склад №2, котельня, корпус №1, та медпункт.(додаток 2). З вул. Ів.Франка на дану територію є два входи: головний вхід і технічній, а вїзд на ділянку розташований на прилеглій вулиці. Серед малих архітектурних форм тут присутні: альтанка, лавочки та урни для сміття.(додаток 1).Планування на даному об’єкті відсутнє і потребує значних змін та вдосконалення.Доріжки не мають чітких контурів, розмірів та покриття у поганому стані, а подекуди і відсутнє зовсім.

2.5.Ландшафтний аналіз.

Рель'єф місцевості без різких перепад висот, тому перешкод у втіленні проекту не має. Зелених насаджень на даній території спостерігається не багато. В основному це плодові види, такі як: сливи,яблуні. Поодиноко зустрічаються: туя, сосна.(додаток 3). Потрібне відновлення газону та насаджень. Зелених насаджень спостерігається на ділянці мало, вони в поганому стані. Не має ландшафтних груп, не створено декоративних акцентів. В подальшому плануванні потрібно акцентувати увагу на створенні нових зелених насаджень та груп. Зелені насадження об’єкту потребують реконструкції, яка полягає у вирубці суховершинних і хворих дерев. При цьому залишити найбільш здорові, життєздатні та довговічні дерева. Також треба ввести чагарниковий ярус для підвищення біологічної стійкості насаджень і естетичності вигляду насадження. Введення декоративних форм дерев і чагарників покращить видовий склад деревостану, створить більш цікаві пейзажі. Потрібно звернути увагу на підбір асортименту трав для газонів. Також потрібно вести належний догляд за газонами. Адже нерегулярне скошування, не виконання таких операцій як прочісування, проколювання дернини, боротьби з бур’янами несвідомо сприяє переведенню партерних і звичайних садово-паркових газонів у категорію лучних. Оскільки у на території майже немає квіткового оформлення, потрібно запроектувати більшу кількість квітників.