4 Дифракція світла — явище відхилення від прямолінійного поширення світла, його проникнення в зону геометричної тіні.

Спостерігається під час проходження світла через малі отвори і огинання ними перешкод. (Чим менший отвір, тим сильніша дифракція). Пучок світлових променів, який проходить через маленький отвір, огинає його краї і на екрані видно світлу пляму, розмір якої більший, ніж той, що має бути в разі прямолінійного поширення світла. Якщо відстань між екраном і отвором збільшити, то на екрані виникне характерна дифракційна картина — система світлих і темних смуг, яка утворилась в результаті того, що світлові хвилі, які прийшли внаслідок дифракції з різних точок отвору в одну точку на екрані, інтерферують між собою.

Явище дифракції обмежує роздільну здатність оптичного мікроскопа, оскільки зображення предметів, лінійні розміри яких близькі до довжини хвилі видимого світла, виходять розмитими. Роздільна здатність оптичного телескопа також обмежена явищем дифракції, бо, наприклад, зображення далекої зірки внаслідок дифракції, має вигляд не точки, а системи світлих і темних кілець. Якщо зірки за напрямком близькі, то їх не розрізнити, бо кільця перекриваються.

5 ДИФРАКЦІЙНА РЕШІТКА — оптичний прилад, що складається з великої кількості однакових паралельних щілин, які розміщені на однакових відстанях одна від одної. Дифракційна решітка

характеризується періодом:, де п — кількість щілин в 1 мм,

а — ширина щілин, b — ширина непрозорих проміжків, її дія ґрунтується на дифракції світла від багатьох щілин, що внаслідок складної інтерференції променів утворює своєрідну картину: різкі вузькі максимуми, розділені практично темними проміжками. Якщо на решітку падає біле світло, то однаково розтягнуті кольорові спектри різних порядків розміщуються симетрично до центральної білої плями, причому хвилі з меншою довжиною — ближче до неї. Інтерференційний максимум спостерігається під кутом ,

що визначається умовою, де k — порядок максимуму.

6. Дисперсія світла

Я кщо пропустити пучок білого світла через скляну призму, то на екрані виникне розширена кольорова смужка з неперервною (плавною) зміною кольорів від червоного до фіолетового, її називають спектром. Розкладання білого світла в спектр у процесі проходження через призму — прояв дисперсії.

Дисперсією світла називають залежність швидкості світла в речовині, тобто показника заломлення речовини п, від довжини хвилі. Дисперсія пояснюється взаємодією світла з речовиною, в якій воно поширюється. В результаті цієї взаємодії швидкість v буде менша у тих

світлових хвиль, в яких частота більша. А оскільки , то світлові хвилі з більшою частотою заломлюватимуться сильніше. Це і зумовлює розкладання білого світла у спектр. Найбільша у речовині швидкість світлових хвиль — які ми сприймаємо як червоні, найменша — як фіолетові. (У вакуумі швидкості хвиль різного сприйняття кольору однакові). Тому найменше заломлюються червоні промені, найбільше — фіолетові.

Дисперсією пояснюється утворення веселки — вражаючого атмосферного явища.